ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 05.06.2003                                       Справа N 20/513
 
   Вищий господарський  суд  України  у складі колегії суддів:
 
                  Перепічая В.С. (головуючого),
                           Вовка І.В.,
                         Гончарука П.А.,
 
розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну   скаргу
товариства   з  обмеженою  відповідальністю  "Біла  Ведмедиця"  на
постанову  Київського  апеляційного  господарського  суду  від  24
лютого  2003  року  у  справі  №  20/513  за  позовом товариства з
обмеженою   відповідальністю   "Біла   Ведмедиця"   до   Головного
Київського міського управління у справах захисту прав споживачів
 
про   визнання недійсною постанови, -
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
16 вересня 2002 року товариство з обмеженою відповідальністю "Біла
Ведмедиця" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до
Головного  Київського  міського  управління у справах захисту прав
споживачів  про  визнання  недійсною  постанови  про  застосування
фінансових  санкцій № 000416 від 12 серпня 2002 року,  посилаючись
на  перевищення  відповідачем  своїх  повноважень   та   порушення
останнім норм чинного законодавства України.
 
Рішенням господарського  суду м.  Києва від 20 листопада 2002 року
(суддя Андрієнко В.В.),  залишеним без змін постановою  Київського
апеляційного  господарського  суду  від 24 лютого 2003 року (судді
Кривда Д.С., Гольцова Л.А., Рябуха В.І.), в позові відмовлено.
 
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю  "Біла
Ведмедиця"   просить  скасувати  постановлені  судові  рішення  та
прийняти нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення і
неправильне   застосування   судами   попередніх   інстанцій  норм
матеріального і процесуального права.
 
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 5 червня 2003 року.
 
Заслухавши доводи представників сторін, вивчивши матеріали справи,
обговоривши  доводи  касаційної скарги,  суд вважає,  що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
 
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами  попередніх
інстанцій, 15 травня 2002 року була проведена перевірка дотримання
позивачем  законодавства  про   захист   прав   споживачів,   якою
встановлено,   що  реалізація  алкогольних  напоїв  в  кафе  "Біла
Ведмедиця"   товариства   з   обмеженою   відповідальністю   "Біла
Ведмедиця"  в  порушення  ст.  10  Закону  України  "Про  державне
регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим,  коньячним  і
плодовим,      алкогольними     напоями    та тютюновими виробами"
( 481/95-ВР   ) (481/95-ВР)
           здійснюється    без    наявності    сертифікатів
відповідності та дійсних посвідчень, що засвідчують якість товару,
про що був складений відповідний акт № 006970.
 
На підставі  зазначених  обставин  12  серпня  2002  року   першим
заступником   начальника   Головного   управління   була  прийнята
постанова № 000416 про накладення на  позивача  штрафу  у  розмірі
1700  грн.  в  зв'язку  з  порушенням  останнім п.п.  5,  6 Правил
роздрібної торгівлі алкогольними напоями ( 854-96-п ) (854-96-п)
        .
 
Відмовляючи в позові та залишаючи рішення місцевого господарського
суду  без  змін,  попередні  судові інстанції виходили з того,  що
відповідно до норм чинного законодавства України,  а саме:  Закону
України  "Про  державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом
етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими
виробами"  ( 481/95-ВР  ) (481/95-ВР)
          від  19  грудня 1995 року № 481/95-ВР,
Правил роздрібної торгівлі  алкогольними  напоями  ( 854-96-п  ) (854-96-п)
        ,
затверджених  постановою КМУ від 30 липня 1996 року № 854,  Закону
України "Про  державне  регулювання  виробництва  і  обігу  спирту
етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових
виробів"  ( 481/95-ВР  ) (481/95-ВР)
        ,  Положення  про  порядок   застосування
державними  органами  у справах захисту прав споживачів фінансових
санкцій за порушення  Закону  України  "Про  державне  регулювання
виробництва  і  обігу  спирту  етилового,  коньячного і плодового,
алкогольних  напоїв  та   тютюнових   виробів"   ( z0219-01   ) (z0219-01)
        ,
затвердженого  Наказом Держстандарту України № 3 від 10 січня 2001
року  -  вказана  продукція  підлягає  обов'язковій  сертифікації,
алкогольні  напої,  що  надходять до торгівельної мережі,  повинні
супроводжуватись передбаченими  законодавством  документами,  а  у
разі   оптової  і  роздрібної  торгівлі  вказаною  продукцією  без
наявності ліцензій або з порушенням установлених  правил  торгівлі
ними   до   суб'єктів  підприємницької  діяльності  застосовуються
фінансові  санкції  у  вигляді  штрафу  в  розмірі  200  відсотків
вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 грн.
 
Висновок місцевого   і   апеляційного   судів   про  правомірність
застосування   до   позивача   штрафних   санкцій   є    законним,
обґрунтованим, відповідає нормам матеріального права.
 
Також є   правильним   висновок  судових  інстанцій  про  те,  що,
відповідно    до  Закону  України  "Про  захист  прав  споживачів"
( 1023-12  ) (1023-12)
          від  12  травня 1991 року № 1023-ХІІ,  Положення про
обласні,  Головне Київське та Севастопольське міські управління  у
справах  захисту  прав  споживачів  ( z0663-00  ) (z0663-00)
        ,  затвердженого
Наказом  Державного   комітету   стандартизації,   метрології   та
сертифікації  України  від  14  вересня  2000 року № 559,  Головне
Київське міське управління у справах захисту прав споживачів  мало
повноваження  застосувати до позивача фінансові санкції та діяло у
відповідності до чинного законодавства.
 
Доводи касаційної скарги не  спростовують  вказаних  висновків,  а
твердження  позивача  про те,  що попередніми судовими інстанціями
були  порушені  норми  Конституції   України   та   Господарського
процесуального  кодексу  України  не  можуть  бути  взяті судом до
уваги,  оскільки  ґрунтуються   на   неправильному   розумінні   і
тлумаченні вказаних норм.
 
Зважаючи на   викладені   обставини,   рішення  місцевого  суду  і
постанова апеляційної інстанції постановлені  з  дотриманням  норм
матеріального   і  процесуального  права,  тому  підстави  для  їх
скасування відсутні.
 
Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,   111-11   Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський
суд України -
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу товариства  з  обмеженою  відповідальністю  "Біла
Ведмедиця"   залишити  без  задоволення,  а  постанову  Київського
апеляційного господарського суду від 24 лютого 2003 року і рішення
господарського суду м. Києва від 20 листопада 2002 року у справі №
20/513 без змін.
 
Головуючий Перепічай В.С.
Судді      Вовк І.В.
           Гончарук П.А.