ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.05.2003 Справа N Н 12/96
Вищий господарський суд України у складі: судді Москаленка В.С.-
головуючий, суддів Джунь В.В. і Селіваненка В.П.,
розглянувши касаційну скаргу науково-виробничої приватної фірми
"Семікс", м. Дніпропетровськ (далі - НВП фірма "Семікс")
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від
11.11.2002 p. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 06.02.2003 p.
зі справи № Н 12/96
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фудстар", м.
Харків (далі - ТОВ "Фудстар")
до НВП фірми "Семікс"
про припинення порушення права власника на знак для товарів і
послуг.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача: А.А.А.,
відповідача: не з'явились.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя
Жукова Л.В.) від 11.11.2002, залишеним без зміни постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.02.2003
(колегія суддів у складі: Панова І.Ю. - головуючий, судді -
Кузнєцова І.Л., Коршун А.О.), позов задоволено: НВП фірмі "Семікс"
заборонено використовувати зображення товарного знаку "Александра
и Софья", зареєстрованого на підставі свідоцтва на знак для
товарів і послуг від 15.07.2002 № 26 195 за ТОВ "Фудстар" і
схожого зі знаком відповідача настільки, що їх можна сплутати;
зобов'язано НВП фірму "Семікс" знищити виготовлені зображення
товарного знаку "Александра и Софья", схожого із зареєстрованим за
ТОВ "Фудстар" знаком "Александра и Софья", настільки, що їх можна
сплутати.
Зазначені рішення судових інстанцій мотивовано посиланням на
приписи статей 16 та 20 Закону України "Про охорону прав на знаки
для товарів і послуг" ( 3689-12 ) (3689-12)
.
У касаційній скарзі від 05.03.2003 НВП фірма "Семікс" просить
рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі
скасувати. Скаргу мотивовано тим, що починаючи з 25.03.2002 НВП
фірма "Семікс" отримувала від постачальника - товариства з
обмеженою відповідальністю "Ханой" (Росія) за контрактом від
11.02.2002 № 11/02-2002 продукцію з товарним знаком товариства з
обмеженою відповідальністю "Александра и Софья - Фуд" (Росія) і
здійснювала торгівлю нею на території України. Скаржник
посилається на те, що цей логотип був зареєстрований у Російському
Агентстві патентів і товарних знаків 27.04.2000, тобто набагато
раніше, ніж схожий логотип у позивача. Державним департаментом з
питань інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки
України лише 15.07.2002 було видано ТОВ "Фудстар" свідоцтво на
знак для товарів і послуг № 26 195, за яким ТОВ "Фудстар" надано
виключне право використання знаку у вигляді святкової стрічки з
назвою "Александра и Софья" у класах 29, 30 та 31 Міжнародної
класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків ( 995_066 ) (995_066)
. У
діях ТОВ "Фудстар" скаржник вбачає недобросовісну конкуренцію, яка
суперечить пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про
авторські права і суміжні права" ( 3792-12 ) (3792-12)
, частинам першим
статей 2, 3 і 4 Закону України "Про захист від недобросовісної
конкуренції" ( 236/96-ВР ) (236/96-ВР)
, статті 10 Паризької конвенції про
охорону промислової власності ( 995_123 ) (995_123)
від 20.03.1883 (дата
набуття чинності для України - 25.12.1991).
На думку скаржника, місцевим та апеляційним господарськими судами
неправильно застосовані норми матеріального та процесуального
права та не витребувані матеріали справи господарського суду міста
Києва № 12/448, розглянутої ним у 2002 році, предметом спору в
якій є правомірність надання правової охорони для товарного знака
позивача.
Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином повідомлені про час і
місце розгляду скарги. Представники позивача у судове засідання
з'явилися.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши правильність застосування судовими інстанціями норм
матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про відсутність підстав для скасування судових рішень у
цій справі.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- Державним департаментом з питань інтелектуальної власності
15.07.2002 видано ТОВ "Фудстар" свідоцтво на знак для товарів і
послуг № 26 195, яким цьому товариству надано виключне право
використання знаку у вигляді святкової стрічки зі смисловим
зазначенням "Александра и Софья" у класах 29, 30 і 31 Міжнародної
класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків ( 995_066 ) (995_066)
;
- Державною митною службою України ТОВ "Фудстар" надано довідку
від 20.08.2002 № 000099 про внесення знаку, на який видано
свідоцтво № 26195, до реєстру відповідно до вимог постанови
Кабінету Міністрів України від 28.04.2001 № 412 "Про затвердження
Положення про порядок реєстрації та переміщення через митний
кордон України товарів, що містять об'єкти інтелектуальної
власності" ( 412-2001-п ) (412-2001-п)
;
- у серпні 2002 року НВП фірма "Семікс" отримала з Росії вантаж
товару, що складався з макаронних виробів швидкого приготування з
позначенням "Александра и Софья", що є схожим із товарним знаком,
якому надано правову охорону відповідно до свідоцтва на знак для
товарів і послуг № 26195, власником якого є ТОВ "Фудстар".
Позначення одиниць товару НВП фірми "Семікс" є схожими з товарним
знаком позивача настільки, що їх можна сплутати.
Причиною спору зі справи стало використання НВП фірмою "Семікс"
зображення логотипу "Александра и Софья" схожого зі знаком, щодо
якого ТОВ "Фудстар" як власник свідоцтва на знак для товарів і
послуг № 26195 має виключне право користування і розпорядження.
Застосування відповідачем позначення на упаковці товарів, схожого
з цим знаком настільки, що їх можна сплутати, не дозволяє належним
чином індивідуалізувати товар ТОВ "Фудстар" у господарському
обороті.
Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України "Про охорону прав
на знаки для товарів і послуг" ( 3689-12 ) (3689-12)
свідоцтво надає його
власнику виключне право користуватися і розпоряджатися знаком за
своїм розсудом.
Використанням знака визнається застосування його на товарах і при
наданні послуг, для яких його зареєстровано, на упаковці товарів,
у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу
експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, в
проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації,
пов'язаній із введенням зазначених товарів і послуг в
господарський оборот.
Згідно з частиною 3 статті 16 Закону України "Про охорону прав на
знаки для товарів і послуг" ( 3689-12 ) (3689-12)
свідоцтво надає його
власнику право забороняти іншим особам використовувати
зареєстрований знак без його дозволу, за винятком випадків, коли
використання знака не визнається згідно з цим Законом порушенням
прав власника свідоцтва.
Відповідно до статті 20 Закону "Про охорону прав на знаки для
товарів і послуг" ( 3689-12 ) (3689-12)
будь-яке посягання на права власника
свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону ( 3689-12 ) (3689-12)
,
вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою
відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його
упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з
ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених
зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх
можна сплутати.
Вимога НВП фірми "Семікс" про визнання знака для товарів та
послуг, власником свідоцтва на який є ТОВ "Фудстар", таким, що не
відповідає умовам надання правової охорони, не була предметом
розгляду в суді першої інстанції, а тому цю вимогу не було
прийнято до розгляду і в апеляційній інстанції на підставі припису
частини третьої статті 101 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Відповідно до частини третьої статті 111-7
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що
не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Отже, судовими інстанціями з достатньою повнотою встановлено
обставини, що входять до предмету доказування у цій справі, та їм
дана правильна юридична оцінка. Тому немає підстав для відмови ТОВ
"Фудстар" у позові та задоволення касаційної скарги НВП фірми
"Семікс".
Провадження у справі № 12/448 за вимогою ТОВ "Олександра і
Софія-Фуд", Росія, до Державного департаменту інтелектуальної
власності Міністерства освіти і науки України та ТОВ "Фудстар" про
визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг № 26195
від 15.07.2002 було припинено ухвалою господарського суду міста
Києва від 06.03.2003 на підставі пункту 4 частини першої статті 80
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
З огляду на викладене та керуючись статтями 111-9 - 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
11.11.2002 p. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 06.02.2003 p. зі справи № Н 12/96 залишити
без змін, а касаційну скаргу науково-виробничої приватної фірми
"Семікс" - без задоволення.
Суддя В. Москаленко
Суддя В. Джунь
Суддя В. Селіваненко