ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.05.2003 Справа N 20/332-02/4312Х/1-2
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
приватного виробничого підприємства "Квадро" на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2003
року у справі № 20/332-02/4312Х/1-2 за позовом товариства з
обмеженою відповідальністю "R.I.P." до приватного виробничого
підприємства "Квадро"
про стягнення суми, -
ВСТАНОВИВ:
11 листопада 2002 року товариство з обмеженою відповідальністю
"R.I.P." звернулось до господарського суду Харківської області з
позовом до приватного виробничого підприємства "Квадро" про
стягнення 329280,81 грн., посилаючись на те, що ним, згідно
договору поруки, виконані зобов'язання відповідача перед банком
"Золоті ворота" за кредитним договором № 155/03-02 від 28 березня
2002 року на суму позовних вимог.
Рішенням господарського суду Харківської області від 4 грудня 2002
року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного
господарського суду від 25 лютого 2003 року, позов задоволено,
стягнуто з відповідача на користь позивача 329280,81 грн. та
судові витрати.
У касаційній скарзі приватне виробниче підприємство "Квадро"
просить, з урахуванням змін вимог касаційної скарги, скасувати
постановлені у справі судові рішення, справу направити на новий
розгляд та здійснити поворот виконання судового рішення,
посилаючись на допущені попередніми судовими інстанціями порушення
норм матеріального і процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу товариство з обмеженою
відповідальністю "R.I.P." заперечує проти її доводів, вважає
постановлені судові рішення такими, що відповідають вимогам
матеріального і процесуального права, а тому підстав для їх
скасування немає.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги і
заперечення проти них, суд прийшов до висновку, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і було встановлено попередніми
судовими інстанціями, між відповідачем та акціонерно-комерційним
банком "Золоті ворота" 28 березня 2002 року було укладено
кредитний договір № 155/03-02 строком до 23 вересня 2003 року.
Додатковою угодою № 1 від 16 жовтня 2002 року строк договору
скорочено до 21 жовтня 2002 року. Відповідно до цього кредитного
договору відповідачу надано кредит у сумі 115000 доларів США.
Для забезпечення виконання цього зобов'язання між позивачем,
відповідачем та акціонерно-комерційним банком "Золоті ворота"
укладено договір застави від 28 березня 2002 року, предметом якого
є нежитлові приміщення першого поверху № 1-17 в літ. А-5 площею
173,4 кв.м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Ч-ська, б. 88,
що оцінені сторонами на суму 1635000 грн., що належать на праві
власності позивачу відповідно до договору купівлі-продажу від 4
січня 2002 року.
17 жовтня 2002 року між позивачем та акціонерно-комерційним банком
"Золоті ворота" додатково укладено договір поруки № 1, яким
позивач зобов'язався перед банком відповідати за виконання
кредитного зобов'язання відповідачем.
Відповідно до п. 2.1 договору поруки № 1 від 17 жовтня 2002 року у
разі невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором,
поручитель зобов'язується погасити кредитору заборгованість
боржника відповідно до умов кредитного договору.
Згідно п. 2.2 вказаного договору поруки кредитор зобов'язується у
один денний строк письмово повідомити поручителя про невиконання
боржником його зобов'язань за кредитним договором. А відповідно до
п. 2.3 цього договору поруки поручитель зобов'язується виконати
зобов'язання боржника за кредитним договором протягом одного дня з
дня отримання повідомлення кредитора згідно з п. 2.2 договору
поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
за договором поруки поручитель зобов'язується перед кредитором
іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов'язання в
повному обсязі або в частині.
Згідно ст. 161 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання
повинні виконуватися належним чином і в установлений строк,
зокрема, відповідно до вказівок договору.
Таким чином, зобов'язання оплатити суму кредиту за договором
поруки може виникнути у позивача лише після отримання письмового
повідомлення банку про факт невиконання відповідачем своїх
зобов'язань за кредитним договором.
Матеріали справи не містять даних, що свідчили б про надіслання
акціонерно-комерційним банком "Золоті ворота" на адресу позивача
письмового повідомлення про невиконання відповідачем його
зобов'язань за кредитним договором.
Всупереч вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
попередні судові інстанції не звернули на це
уваги і, таким чином, припустились при постановлені судових рішень
порушень ст. 161 та ч. 1 ст. 191 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
в апеляційній інстанції справи переглядаються за
правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням
особливостей, передбачених Розділом ХІІ Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
у процесі перегляду справи апеляційний
господарський суд за наявними у справі і додатково поданими
доказами повторно розглядає справу.
Матеріали справи містять додаткову угоду № 3 від 18 жовтня 2002
року, згідно положень якої п. 1.1 кредитного договору сторонами
викладено в новій редакції, й відповідно до якої строк повернення
кредиту сторонами кредитного договору встановлено вісімнадцять
місяців - до 21 жовтня 2003 року.
Однак, апеляційний господарський суд дану обставину до уваги не
взяв, оцінки у сукупності із іншими матеріалами справи на
порушення ст.ст. 47, 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не дав.
За таких обставин, прийняті у справі судові рішення підлягають
скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої
інстанції.
При новому розгляді господарському суду необхідно врахувати
наведене, з'ясувати дійсні обставини справи, права і обов'язки
сторін, обговорити питання про можливість залучення до справи
інших осіб, зокрема, банку "Золоті ворота", оскільки прийняте
судове рішення може стосуватись його прав і обов'язків і, в
залежності від встановленого та вимог закону, вирішити спір.
Посилання в касаційній скарзі на необхідність здійснення повороту
виконання судового рішення не можуть братись судом до уваги,
оскільки передбачені ст. 122 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
підстави для повороту виконання рішення
відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу приватного виробничого підприємства "Квадро"
задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25
лютого 2003 року і рішення господарського суду Харківської області
від 4 грудня 2002 року у справі № 20/332-02/4312Х/1-2 скасувати, а
справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П.А.