Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.05.2003 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
- головуючого судді (доповідач у справі),
суддів;
розглянувши матеріали
касаційного подання Прокурора міста Н-ська
на ухвалу від ХХ.11.2002 р.
господарського суду міста Н-ська
у справі № Х3 господарського суду міста Н-ська
за заявою ВАТ "YYY"
до Н-ського державного підприємства "ZZZ"
про банкрутство
арбітражний керуючий А.А.А.
за участю представників сторін:
арбітражний керуючий - присутній.;
від боржника - присутній;
від Генеральної прокуратури України -присутній;
від Державного департаменту рибного господарства Міністерства
аграрної політики України - присутній;
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Н-ська від ХХ.10.2002 р. (суддя
Б.Б.Б.) за заявою ВАТ "YYY" було порушено провадження у справі №
Х3 про банкрутство Н-ського державного підприємства "ZZZ" (далі -
НДП "ZZZ").
Ухвалою господарського суду міста Н-ська від ХХ.11.2002 р. у
справі № Х3 зобов'язано ВАТ "YYY" подати оголошення в офіційні
друковані органи про порушення справи про банкрутство та
призначено розпорядника майна боржника.
Не погоджуючись з даною ухвалою, Прокурор міста Н-ська в інтересах
держави в особі Державного департаменту рибного господарства
Міністерства аграрної політики України звернувся до Вищого
господарського суду України з касаційним поданням, в якому просить
відновити строк на касаційне оскарження та скасувати ухвалу в
частині призначення розпорядником майна НДП "ZZZ" А.А.А., у
зв'язку з тим, що його кандидатура має бути попередньо погоджена з
Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції
України.
Вищий господарський суд України визнав клопотання таким, що
підлягає задоволенню, з огляду на поважні причини пропуску
скаржником процесуального строку для внесення касаційного подання.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційного подання, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне
подання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
(далі - Закон) господарський суд при порушені справи
про банкрутство вводить процедуру розпорядження майном боржника та
призначає розпорядника майна.
Положеннями п. 2 ст. 13 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
передбачено, що
розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб,
зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як
арбітражні керуючі.
Згідно з п. 2 ст. 2 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
державний орган з питань
банкрутства пропонує господарському суду кандидатури арбітражних
керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)
для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких
частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків,
щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках,
передбачених цим Законом ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Таким чином, одним із повноважень державного органу з питань
банкрутства, яким відповідно до Указу Президента України від
23.10.2000 р. № 1159 ( 1159/2000 ) (1159/2000)
виступає Міністерство економіки
та з питань європейської інтеграції України, є надання, у випадках
передбачених Законом, господарському суду пропозицій щодо
кандидатур арбітражних керуючих.
Слід мати на увазі, що право вибору кандидатури розпорядника
майна, в тому числі звернення з запитом до державного органу з
питань банкрутства належить господарському суду.
Господарський суд, виступаючи, як орган державної влади, при
призначенні розпорядника майна керується ст.ст. 2, 31, 11, 13
Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
, положення яких не зобов'язують його проводити
будь-які додаткові заходи, як-то погодження, направлення листів з
запитами, виклик в судове засідання тощо.
Нормативно-правові акти на які посилається боржник стосуються лише
порядку подання пропозицій господарському суду щодо кандидатур
арбітражних керуючих, який затверджений наказом Міністерства
економіки України від 25.04.2001 р. N 87 ( z0416-01 ) (z0416-01)
для
реалізації наданого державному органу з питань банкрутства права
стосовно висування кандидатур розпорядників майна, остаточне ж
рішення відносно тієї чи іншої кандидатури приймає господарський
суд, як орган державної влади.
Таким чином, ст. 13 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
не вимагає від арбітражного
суду попереднього узгодження кандидатури розпорядника майна
боржника з державним органом з питань банкрутства.
За таких обставин справи господарський суд першої інстанції
правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства, призначив
розпорядника майна та підстав для скасування ухвали не вбачається.
На підставі наведеного, та керуючись ст.ст. 2, 31, 11, 13 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
та ст.ст. 53, 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Відновити Прокурору міста Н-ська процесуальний строк для
внесення касаційного подання на ухвалу господарського суду міста
Н-ська від ХХ.11.2002 р. у справі № Х3.
2. Касаційне подання Прокурора міста Н-ська на ухвалу
господарського суду міста Н-ська від ХХ.11.2002 р. у справі № Х3
залишити без задоволення.
3. Ухвалу господарського суду міста Н-ська від ХХ.11.2002 р. у
справі № Х3 залишити без змін.