Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2003 року
Вищий господарський суд України у складі:
суддів
розглянувши касаційну скаргу науково-виробничої приватної фірми
"УУУ", м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від
ХХ.11.2002 та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від ХХ.02.2003
зі справи № 000
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ", м.
Харків
до НВП фірми "УУУ"
про припинення порушення права власника на знак для товарів і
послуг.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача: присутні
відповідача: не з'явились.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
ХХ.11.2002, залишеним без зміни постановою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від ХХ.02.2003 , позов
задоволене: НВП фірмі "УУУ" заборонено використовувати зображення
товарного знаку "А. и С.", зареєстрованого на підставі свідоцтва
на знак для товарів і послуг від ХХ.07.2002 № 0005 за ТОВ "ХХХ" і
схожого зі знаком відповідача настільки, що їх можна сплутати;
зобов'язано НВП фірму "УУУ" знищити виготовлені зображення
товарного знаку "А. и С.", схожого із зареєстрованим за ТОВ "ХХХ"
знаком "А. и С.", настільки, що їх можна сплутати.
Зазначені рішення судових інстанцій мотивовано посиланням на
приписи статей 16 та 20 Закону України "Про охорону прав на знаки
для товарів і послуг" ( 3689-12 ) (3689-12)
.
У касаційній скарзі від ХХ.03.2003 НВП фірма "УУУ" просить рішення
судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі скасувати.
Скаргу мотивовано тим, що починаючи з ХХ.03.2002 НВП фірма "ХХХ"
отримувала від постачальника - товариства з обмеженою
відповідальністю "ААА" (Росія) за контрактом від ХХ.02.2002 № 1
продукцію з товарним знаком товариства з обмеженою
відповідальністю "А. и С. - Фуд" (Росія) і здійснювала торгівлю
нею на території України. Скаржник посилається на те, що цей
логотип був зареєстрований у Російському Агентстві патентів і
товарних знаків ХХ.04.2000, тобто набагато раніше, ніж схожий
логотип у позивача. Державним департаментом з питань
інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України лише
ХХ.07.2002 було видано ТОВ "ХХХ" свідоцтво на знак для товарів і
послуг № 0005, за яким ТОВ "ХХХ" надано виключне право
використання знаку у вигляді святкової стрічки з назвою "А. и С."
у класах 29, 30 та 31 Міжнародної класифікації товарів і послуг
для реєстрації знаків. У діях ТОВ "ХХХ" скаржник вбачає
недобросовісну конкуренцію, яка суперечить пункту 2 частини першої
статті 1 Закону України "Про авторські права і суміжні права"
( 3792-12 ) (3792-12)
, частинам першим статей 2, З і 4 Закону України "Про
захист від недобросовісної конкуренції" ( 236/96-ВР ) (236/96-ВР)
, статті 10
Паризької конвенції про охорону промислової власності від
20.03.1883 ( 995_123 ) (995_123)
(дата набуття чинності для України -
25.12.1991).
На думку скаржника, місцевим та апеляційним господарськими судами
неправильно застосовані норми матеріального та процесуального
права та не витребувані матеріали справи господарського суду міста
Києва № 001, розглянутої ним у 2002 році, предметом спору в якій є
правомірність надання правової охорони для товарного знака
позивача.
Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином повідомлені про час і
місце розгляду скарги. Представники позивача у судове засідання
з'явилися.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши правильність застосування судовими інстанціями норм
матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про відсутність підстав для скасування судових рішень у
цій справі.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що: - Державним
департаментом з питань інтелектуальної власності ХХ.07.2002 видано
ТОВ "ХХХ" свідоцтво на знак для товарів і послуг № 0005, яким
цьому товариству надано виключне право використання знаку у
вигляді святкової стрічки зі смисловим зазначенням "А. и С." у
класах 29, 30 і 31 Міжнародної класифікації товарів та послуг для
реєстрації знаків;
- Державною митною службою України ТОВ "ХХХ" надано довідку від
ХХ.08.2002 № 0000009 про внесення знаку на який видано свідоцтво №
00005, до реєстру відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів
України від 28.04.2001 № 412 "Про затвердження Положення про
порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України
товарів, що містять об`єкти інтелектуальної власності"
( 412-2001-п ) (412-2001-п)
;
- у серпні року НВП фірма "УУУ" отримала з Росії вантаж товару, що
складався з макаронних виробів швидкого приготування з позначенням
"А. и С.", що є схожим із товарним знаком, якому надано правову
охорону відповідно до свідоцтва на знак для товарів і послуг №
0005, власником якого є ТОВ "ХХХ". Позначення одиниць товару НВП
фірми "УУУ" є схожими з товарним знаком позивача настільки, що їх
можна сплутати.
Причиною спору зі справи стало використання НВП фірмою "УУУ"
зображення логотипу "А. и С." схожого зі знаком, щодо якого ТОВ
"ХХХ" як власник свідоцтва на знак для товарів і послуг № 0005 має
виключне право користування і розпорядження. Застосування
відповідачем позначення на упаковці товарів, схожого з цим знаком
настільки, що їх можна сплутати, не дозволяє належним чином
індивідуалізувати товар ТОВ "ХХХ" у господарському обороті.
Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України "Про охорону прав
на знаки для товарів і послуг" ( 3689-12 ) (3689-12)
свідоцтво надає його
власнику виключне право користуватися і розпоряджатися знаком за
своїм розсудом.
Використанням знака визнається застосування його на товарах і при
наданні послуг, для яких його зареєстровано, на упаковці товарів,
у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу
експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, в
проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації,
пов'язаній із введенням зазначених товарів і послуг в
господарський оборот.
Згідно з частиною 3 статті 16 Закону України "Про охорону прав на
знаки для товарів і послуг" ( 3689-12 ) (3689-12)
свідоцтво надає його
власнику право забороняти іншим особам використовувати
зареєстрований знак без його дозволу, за винятком випадків, коли
використання знака не визнається згідно з цим Законом порушенням
прав власника свідоцтва.
Відповідно до статті 20 Закону "Про охорону прав на знаки для
товарів і послуг" ( 3689-12 ) (3689-12)
будь-яке посягання на права власника
свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, вважається
порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою
відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Власник свідоцтва може також вимагати усунення з-товару, його
упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з
ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених
зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх
можна сплутати.
Вимога НВП фірми "УУУ" про визнання знака для товарів та послуг,
власником свідоцтва на який є ТОВ "ХХХ", таким, що не відповідає
умовам надання правової охорони, не була предметом розгляду в суді
першої інстанції, а тому цю вимогу не було прийнято до розгляду і
в апеляційній інстанції на підставі припису частини третьої статті
101 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідно до частини третьої статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у касаційній інстанції
не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом
розгляду в суді першої інстанції.
Отже, судовими інстанціями з достатньою повнотою встановлено
обставини, що входять до предмету доказування у цій справі, та їм
дана правильна юридична оцінка. Тому немає підстав для відмови ТОВ
"ХХХ" у позові та задоволення касаційної скарги НВП фірми "УУУ".
Провадження у справі № 002 за вимогою ТОВ "ААА", Росія, до
Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства
освіти і науки України та ТОВ "ХХХ" про визнання недійсним
свідоцтва на знак для товарів і послуг № 0005 від ХХ.07.2002 було
припинено ухвалою господарського суду міста Києва від ХХ.03.2003
на підставі пункту 4 частини першої статті 80 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
З огляду на викладене та керуючись статтями 111-9 - 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
ХХ.11.2002 та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від ХХ.02.2003 зі справи № 000 залишити без
змін, а касаційну скаргу науково-виробничої приватної фірми "УУУ"
- без задоволення.