ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.05.2003 Справа N 17-4-6-19-14/02-9362
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого,
Суддів,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу малого підприємства інвалідів "В" Всеукраїнської
громадської організації "СІ" на постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 29.01.2003 року у справі за позовом Малого
підприємства інвалідів "В" Всеукраїнської громадської організації
"СІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю
виробничо-комерційна фірма "А" та Приватного підприємства "З" про
стягнення 447872,00 кг насіння соняшника на суму 492659,20 грн.,
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2002 року позивач звернувся до господарського суду
Одеської області з позовною заявою до відповідачів про стягнення
447872 кг насіння соняшника (в тому числі з ТОВ ВКФ "А" 367255 кг
та з ПП "З" 80617 кг) на загальну суму 492659,20 грн., посилаючись
на те, що останні є правонаступниками КСП "ВВ", яке не виконало
належним чином зобов'язань перед Коопзаготпром Березівської
райспоживспілки Одеської області щодо поставки насіння соняшника
за договором № 15 від 24.03.1997 року, а останній згідно договору
№ 8 від 03.02.2001 року уступив право вимоги боргу йому.
Рішенням господарського суду Одеської області від 06.12.2002 року
позов задоволено у повному обсязі.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
29.01.2003 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано
та у позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач вважає, що постанова апеляційного суду
не відповідає фактичним обставинам справи та чинному
законодавству, і просить її скасувати, а рішення суду першої
інстанції залишити без змін.
Відзиви на касаційну скаргу від відповідачів до суду не надходили.
Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи
та прийняті у справі судові рішення, суд вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про виконання
відповідачами договірних зобов'язань щодо поставки насіння
соняшника у порядку розрахунків за укладеним договором.
Суд першої інстанції дійшовши висновку про задоволення позову, не
звернув уваги на перебіг строку позовної давності та не з'ясував
пов'язаних з цим обставин, тим самим, порушив норми матеріального
і процесуального права.
Відповідно до ст.ст.6, 71, 75 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
захист
цивільних прав здійснюється в установленому порядку в межах
трирічного строку позовної давності, яка застосовується судом
незалежно від заяви сторін.
Право на захист в судовому порядку для позивача відліковується з
моменту порушення цього права, тобто з 21.08.1997 року (договір
№ 15 від 24.03.1997 року). Позов про стягнення заборгованості
заявлений у жовтні 2002 року, тому висновок апеляційного суду про
те, що позов заявлений поза межами строку позовної давності (ст.71
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
) є правильним.
В той же час, апеляційний суд скасовуючи судове рішення за
пропуском строку позовної давності, на підставі ст.71, ч.1 ст.80
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, допустив помилку і не врахував, що згідно
ч.2 ст.80 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
якщо строк позовної давності
пропущений з поважних причин, порушене право підлягає захистові.
Проте причини пропуску строку позовної давності апеляційним судом
у порушення вимог ст.43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином не
з'ясовувались.
До того ж, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 15.01.2003 року
про відкладення розгляду справи зазначив про необхідність
заслухати усіх представників сторін для її повного, всебічного та
об'єктивного розгляду.
Проте розглянув справу за відсутності представників позивача та
дійшов висновку щодо відсутності поважних причин пропуску строку
позовної давності не з'ясувавши доводів позивача.
За таких обставин прийняті у даній справі судові рішення
підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду
першої інстанції.
З огляду на наведене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Малого підприємства інвалідів "В" Всеукраїнської
організації інвалідів "СІ" задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
29.01.2003 року та рішення господарського суду Одеської області
від 06.12.2002 року скасувати, і справу № 17 передати на новий
розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Головуючий, суддя
Судді