Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.05.2003 р.
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
судді,
розглянувши матеріали закритого акціонерного товариства "С",
касаційної скарги м. Костянтинівка
на постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 18.02.2003 р.
у справі № 2/ господарського суду Донецької
області
за позовом закритого акціонерного товариства "С",
м. Костянтинівка (далі - ЗАТ "С")
до Костянтинівської Об'єднаної державної
податкової інспекції (далі -
Костянтинівська ОДПІ)
про визнання частково недійсним рішення
в судовому засіданні
взяли участь
представники:
від позивача:
від відповідача:
ВСТАНОВИВ:
ЗАТ "С" звернулося до господарського суду Донецької області з
позовом до Костянтинівська ОДПІ про визнання частково недійсним
рішення № 85 від 30.01.2002 р. "Про застосування та стягнення сум
штрафних (фінансових санкцій), донарахованих сум податків, зборів
(обов'язкових платежів) та пені за порушення податкового та іншого
законодавства" щодо донарахування податку на прибуток у сумі 64575
грн. 17 коп. і застосування штрафних (фінансових) санкцій за
порушення валютного законодавства у розмірі 628846 грн. 46 коп., а
також винести рішення про зменшення суми донарахованого валового
доходу на 215250 грн. 55 коп., яке встановлене актом перевірки.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на неналежне
застосування норм податкового та валютного законодавства
відповідачем.
Рішенням господарського суду Донецької області від 19.09.2002 р.
(суддя - Х-а Р.Ф) позов задоволено частково.
Визнано частково недійсним рішення № 85 від 30.01.2002 р. "Про
застосування та стягнення сум штрафних (фінансових санкцій),
донарахованих сум податків, зборів (обов'язкових платежів) та пені
за порушення податкового та іншого законодавства" щодо
донарахування податку на прибуток у сумі 64575 грн. 17 коп. і
застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення валютного
законодавства у розмірі 6457 грн. 52 коп. Провадження у справі
стосовно задоволення позовних вимог щодо винесення судом рішення
про зменшення суми донарахованого валового доходу на 215250 грн.
55 коп., яке встановлене актом перевірки , припинено. В іншій
частині позовних вимог про визнання недійсним оспорюваного рішення
відповідача щодо нарахування пені за порушення валютного
законодавства у сумі 628846 грн. 46 коп. відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що спори між позивачем та
нерезидентом ЗАТ "П" вирішені Міжнародним арбітражем (третейським
судом) за арбітражним регламентом Ю не являються розглянутими в
установі, звернення до якої зупиняє нарахування пені за порушення
термінів розрахунків в іноземній валюті.
Не погодившись з рішенням господарського суду Донецької області,
ЗАТ "С" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду
з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду
Донецької області від 19.09.2002 р. у справі № 2 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ЗАТ "С" задовольнити.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
18.02.2003 р. (судді - А-а І.В., В-о Н.Л., М-в А.М.) апеляційна
скарга ЗАТ "С" на рішення господарського суду Донецької області
від 19.09.2002 р. залишена без задоволення, а рішення - без зміни
з тих же підстав.
Звертаючись до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, ЗАТ "С" просить змінити рішення першої інстанції та
постанову апеляційної інстанції та задовольнити позовні вимоги в
частині нарахування пені у сумі 628 842,46 грн., у повному обсязі,
посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права при її прийнятті.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді Я-о О.В., розглянувши
наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права,
заслухавши пояснення та заперечення позивача в судовому засіданні,
дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення
касаційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно умов укладених між ЗАТ
"С" та ЗАТ "ПК" договорів : № 4 від 21.02.2000 р., № 2
від 27.12.2000 р., № 20 ( № 3) від 9.11.2000 р., спори, які
виникають в процесі їх виконання вирішуються шляхом переговорів. У
спірних питаннях встановлюється компетенція арбітражу "аd-hос", а
процедура згідно з арбітражним регламентом ЮНСИТРАЛ Організації
Об'єднаних Націй в рамках положень Європейської конвенції про
зовнішньоторговий арбітраж, яка ратифікована Верховною Радою УРСР
27.06.1962р. і стала обов'язковою для України 07.01.1964р. Місцем
розгляду справ сторони визначили місто Донецьк, встановили
регламент та визначили кандидатуру арбітра і призначили арбітра.
18.04.2001р. у відповідності до угод сторін винесено рішення
Міжнародного арбітражу АВР № 979598, згідно з яким визнано
заборгованість у сумі 3 878 388,00 ( три млн. вісімсот сімдесят
вісім тисяч триста вісімдесят вісім рос. рублів). Статтею 2 Закону
України "Про міжнародний комерційний арбітраж" № 4002-12
( 4002-12 ) (4002-12)
від 24.02.1994р. визначено терміни та правила їх
тлумачення: "арбітраж" - будь який арбітраж (третейський суд)
незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду
справи ...".
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків
в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
виручка резидентів в Іноземній
валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених
банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах,
але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення
(виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що
експортується.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
зазначено, що у
випадках порушення резидентами термінів, передбачених ст.ст. 1, 2
цього Закону ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
застосовується пеня за кожен день
прострочення у розмірі 0,3% суми не одержаної виручки (митної
вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті,
перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом
Національного банку України на день виникнення заборгованості.
В цій же нормі передбачено, що підставою для зупинення нарахування
пені є прийняття позовної заяви Міжнародним судом або арбітражним
судом, комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною
комісією при Торгово-промисловій палаті України про стягнення з
нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання
нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними
контрактами.
При цьому визначено, що у разі прийняття судом або арбітражним
судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів,
передбачених ст.ст. 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, не сплачується з
дати прийняття позову до розгляду.
Вищевказана норма Закону не протирічить ст. 4 Закону України "Про
порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
від 23.09.1994р., оскільки рішення Міжнародного
арбітражу АВР 979598 від 18.04.2001р., являється таким, що виніс
арбітражний суд.
Отже, сторони зовнішньоекономічного договору мають право
передбачити у ньому окремої угоди (арбітражна угода, арбітражне
застереження) передачу спорів на вирішення третейського суду
(постійно діючого або створеного для вирішення конкретного спору -
"аd-hос"). Вищевказане не протирічить статті 8 Закону України "Про
міжнародний комерційний арбітраж" № 4002-ХП ( 4002-12 ) (4002-12)
від
24.02.1994р., оскільки суд до якого подано позов повинен направити
сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця угода є недійсною
втратила чинність або не може бути виконана.
Вищевказане не протирічить ст. 4 Закону України "Про порядок
здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
від 23.09.1994р., оскільки рішення Міжнародного
арбітражу АВР 979598 від 18.04.2001р., являється таким, що виніс
арбітражний суд.
Крім того, суди повинні з'ясовувати наявність міжнародних
договорів про взаємне надання правової допомоги між Україною і
державою про визнання й виконання рішення суду чи арбітражу. У
даний час Європейська конвенція про зовнішньоторговий арбітраж є
дійсною".
Рішення Міжнародного арбітражу на яке посилається в рішенні
господарський суд Донецької області та в постанові Донецький
апеляційний господарський суд про виконання рішень третейських
судів не визнане недійсним та підлягає виконанню.
Законом України "Про дію міжнародних договорів на території
України" № 195З-XII ( 1953-12 ) (1953-12)
від 10.12.1991р. встановлюється,
що укладені і належним чином ратифіковані Україною міжнародні
договори становлять невід'ємну частину національного
законодавства.
Усе вищевикладене не протирічить статті 9 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
тим самим Європейська конвенція про зовнішньоторговий
арбітраж являється частиною національного законодавства України, а
рішення винесене арбітражним (третейським) судом, являється таким,
що винесено на підставі та з урахуванням норм міжнародного і
національного права.
Суди першої та апеляційної інстанції, що позивачем валові доходи
були сформовані при виконанні зобов'язань за договорами,
укладеними між позивачем та ЗАТ "ПК" на момент відвантаження
товарів, що одержані за договором поруки кошти від ТОВ "ВКФ "П" є
компенсацією за раніше відвантажені товари і повторного включення
до складу валових доходів не потребують, що порука забезпечує
зобов'язання і не може встановлювати права та обов'язки
самостійно. Костянтинівська ОДПІ помилково віднесла отримані за
договором поруки кошти до складу валового доходу як доход,
отриманий від поза реалізованих операцій.
За таких обставин винесені у справі постанова Донецького
апеляційного господарського суду від 18.02.2003 р. та рішення
господарського суду Донецької області від 19.09.2002 р. підлягають
зміні.
На підставі наведеного, та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "С", м.
Костянтинівна на постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 18.02.2003 р. у справі № 2/ задовольнити.
2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
18.02.2003 р. та рішення господарського суду Донецької області від
19.09.2002 р. у справі № 2/ змінити. Позовні вимоги в частині
нарахування пені в сумі 628 842, 46 грн. задовольнити в повному
обсязі.
3. В решті Постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 18.02.2003 р. та рішення господарського суду Донецької області
від 19.09.2002 р. у справі № 2/ залишити без змін.
Головуючий
Судді