ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.05.2003 Справа N 11/496/52
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Добролюбової - головуючого
Т. Дроботової
Т. Гоголь
за участю представників:
позивача Шахрайчук С.П. - дов.від 08.08.2002 р.
Федоров Д.В. - дов. від 08.08.2002 р.
відповідачів Рубак О.О. дов. від 02.01.2003 р.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові
на постанову від 26.03.2003 р. Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 11/496/52 господарського суду Чернігівської
області
за позовом Закритого акціонерного товариства
"Агроенергопостач"
до - Державної податкової інспекції у м. Чернігові
- Управління Державного казначейства у
Чернігівської області
про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість у сумі 4001107 грн.
ВСТАНОВИВ:
ЗАТ "Агроенергопостач" до господарського суду Чернігівської
області був заявлений позов про стягнення бюджетної заборгованості
з податку на додану вартість за 2001 - 2002рр. в сумі 4001107грн.
(з урахуванням заяви позивача від 25.03.2002р. про збільшення
позовних вимог на 200000грн. - за серпень 2001р.).
Рішенням господарського суду Чернігівської області від
14.02.2003р. (суддя Ю.М.Бобров) позовні вимоги задоволено в
повному обсязі: вирішено стягнути з Державного бюджету України на
користь ЗАТ "Агроенергопостач" 4001107грн бюджетної заборгованості
з податку на додану вартість за результатами господарської
діяльності у 2001 - 2002рр.
Судові витрати покладені на ДПІ у м. Чернігові.
Мотивуючи рішення, господарський суд зазначив про доведеність того
факту, що за наслідками господарської діяльності ЗАТ
"Агроенергопостач" у 2001-2002 р.р. різниця між загальною сумою
податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту має від'ємне
значення. Відповідно підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 та пункту
8.1 статті 8 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
сума від'ємного значення підлягає відшкодуванню
протягом 30 календарних днів з дня подання розрахунку експортного
відшкодування за наслідками податкового місяця. Платник податку
має право у будь - який момент після виникнення бюджетної
заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів
бюджету.
Крім того, посилання ДПІ у м. Чернігові на обов'язковість
здійснення зустрічної перевірки визнано судом безпідставним,
оскільки єдиною підставою для отримання відшкодування є дані
тільки податкової декларації за звітний період, наявність або
відсутність дозволу на відшкодування виданого податковими органами
будь - якого рівня, не є підставою для визначення правомірними
вимог платника податку щодо відшкодування з бюджету.
За апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.
Чернігові Київський апеляційний господарський суд (судді: Новіков
М. М. - головуючий, Мартюк А. І., Мачульський Г. М.), переглянувши
рішення господарського суду Чернігівської області в апеляційному
порядку, постановою від 26.03.2003р. змінив його, зокрема,
відмовивши в позові до Управління державного казначейства у
Чернігівської області, з посиланням на статтю 2 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, мотивуючи зокрема,
постанову тим, що останнім права та охоронювані інтереси позивача
порушені не були, а тому його слід звільнити від відповідальності
у даній справі. В решті рішення залишено без змін.
ДПІ у м. Чернігові подала до Вищого господарського суду України
касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного
господарського суду, в якій просить рішення та постанову у справі
скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи
касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом норм
матеріального права.
При цьому ДПІ у м. Чернігові, у касаційній скарзі вказує на те, що
судами при вирішенні спору не були враховані положення Наказу
Державної податкової адміністрації України від 25.03.1998р. № 139
"Про посилення контролю за проведенням встановленого порядку
відшкодування ПДВ" ( v0139225-98 ) (v0139225-98)
, яким передбачено, що належна
до відшкодування сума ПДВ розміром більше 100000грн.
відшкодовується тільки за умови проведення обов'язкової
попередньої перевірки платника податку та зустрічних перевірок
основних постачальників такого платника податку, в зв'язку з чим
рішення та постанова у даній справі винесені за відсутності
вказаного дозволу.
Крім того, ДПІ у м. Чернігові вважає безпідставним збільшення
позовних вимог на 200000грн., оскільки на його думку це є сума
переплати, а не бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість.
Управлінням державного казначейства у Чернігівської області
постанова Київського апеляційного господарського суду у даній
справі не оскаржена, відзив на касаційну скаргу не надісланий.
Позивач відзив на касаційну скаргу не надіслав.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення присутніх в
судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
обставин, встановлених у даній справі судом першої та апеляційної
інстанції.
На підставі приписів підпункту 7.7.1 статті 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми податку, що
підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету,
визначаються як різниця між загальною сумою податкових
зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь - яким продажем товарів
(робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового
кредиту звітного періоду.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої та
апеляційної інстанції, за наслідками господарської діяльності ЗАТ
"Агроенергопостач" у 2001-2002рр. різниця між загальною сумою
податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту має від'ємне
значення і становить -
4001107грн.
Відповідно до підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
така сума, як
надміру сплачена підлягає відшкодуванню платнику податку з
Державного бюджету України.
Зокрема, згідно з пунктами 8.1, 8.6 статті 8 вказаного Закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, платник податку, який здійснює операції з вивезення
(пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території
України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за
наслідками податкового місяця, має право на отримання такого
відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого
розрахунку.
Частиною 5 підпункту 7.7.3 зазначеного Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що суми, не відшкодовані платнику податку протягом
визначеного строку, вважаються бюджетною заборгованістю.
Згідно приписів статті 1 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства та організації мають право
звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або
оспорюваних прав і охоронюваних інтересів.
У даній справі підставою позову є порушення передбаченого законом
права ЗАТ "Агроенергопостач" на отримання з Державного бюджету
України надмірно сплаченого податку на додану вартість.
За даної обставини платник податку має право, на підставі частини
5 пункту 7.7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, у будь - який момент після виникнення
бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про
стягнення коштів бюджету, що свідчить про обґрунтованість позовних
вимог щодо стягнення заявленої суми бюджетної заборгованості з
податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на підставі
статті 8 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Крім того, судова колегія зазначає, що підставою для отримання
відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний
період.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
органи державної податкової служби
здійснюють зокрема, перевірку бухгалтерських книг, звітів,
кошторисів, декларацій.
Згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від
25.03.1998р. № 139 "Про посилення контролю за проведення
установленого порядку відшкодування податку на додану вартість"
( v0139225-98 ) (v0139225-98)
відшкодування податку на додану вартість у сумі
більше 100000грн. проводиться після документальної перевірки
платника та зустрічних перевірок його основних постачальників, за
наявності дозволу на відшкодування вищестоящого податкового
органу.
З огляду на викладене, обов'язковість проведення зустрічних
перевірок визначається податковими органами самостійно і
призначення податковим органом проведення такої перевірки не може
подовжувати визначений Законом України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
місячний термін відшкодування з Державного
бюджету України податку на додану вартість.
Проте, касаційна інстанція відмічає помилковість висновку
Київського апеляційного господарського суду стосовно відмови у
позові до Управління державного казначейства у Чернігівської
області, оскільки відповідно до приписів Закону України "Про
Державний бюджет України на 2003р." ( 380-15 ) (380-15)
та Положення "Про
Державне Казначейство" ( 590-95-п ) (590-95-п)
, затвердженого Постановою
Кабінету Міністрів України від 31.07.1995р № 590, Управління
державного казначейства у Чернігівської області, є особою,
відповідальною за розпорядженням коштів державного бюджету та
забезпечує стягнення коштів державного бюджету в рахунок погашення
бюджетної заборгованості за висновком ДПІ або рішенням суду.
Щодо відсутності вини відділення Державного казначейства у
виникненні даного господарського спору, то судом першої інстанції
правомірно, з огляду на зазначене, судові витрати покладені на ДПІ
у м. Чернігові з урахування приписів статті 49 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Доводи заявника щодо помилкового, на його думку, збільшення суми
бюджетного відшкодування на 200000грн. за серпень 2001р., також не
можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки при
розгляді справи судом першої та апеляційної інстанції було
встановлено, що вказана сума є бюджетною заборгованістю відповідно
до приписів Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що постанова у справі
підлягає зміні в частині відмови в позові до Управлення державного
казначейства у Чернігівської області, як така, що прийнята в цій
частині з порушенням норм чинного законодавства.
З огляду на викладене та керуючись статтями 1, 111-5, 111-7,
пунктом 5 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
26.03.2003 р. у справі № 11/496/52 господарського суду
Чернігівської області змінити, виключити з резолютивної частини
постанови: з абзацу третього слова "відносно Державної податкової
інспекції у м. Чернігові" та абзац шостий.
В решті постанову залишити без змін.
Касаційну скаргу ДПІ у м. Чернігові - залишити без задоволення.
Головуючий Т. Добролюбова
С у д д і Т. Дроботова
Т. Гоголь