Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" травня 2003 р. м.Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:
за участю повноважних представників:
позивача
відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
науково-виробничого підприємства "ХХХ"
на рішення від ХХ-ХХ.04.2002 року господарського суду Автономної
Республіки Крим
та постанову від ХХ.02.2003 року у справі № 000 Севастопольського
апеляційного господарського суду
за позовом науково-виробничого підприємства "ХХХ"
до ТОВ "УУУ"
трета особа фірма "ААА"
про заборону реалізації, виготовлення, зберігання та іншого
введення в господарський обіг
ВСТАНОВИВ:
В січні 2002 року позивач звернувся до господарського суду
Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача про заборону
відповідачу реалізації, виготовлення, зберігання та іншого
введення в господарський обіг продукту, виготовленого з
використанням запатентованого винаходу ("ємкість для зберігання
рідини", патент № 0003 від ХХ.01.2000 року).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
ХХ-ХХ.04.2002 року в позові відмовлено на тій підставі, що
відповідач в господарській діяльності використовує не "ємкість для
зберігання рідини", а "бочонок сувенірний", виробником якого є
фірма "ААА" на підставі декларативного патенту на виріб № 0008 від
ХХ.05.2001 року.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
ХХ.02.2003 року вказане рішення залишено без змін.
В касаційній скарзі позивач просить судові рішення скасувати в
зв'язку з порушенням та неправильним застосуванням норм
матеріального і процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу фірма "ААА" просить в її задоволенні
відмовити так як вважає, що прийняті місцевим та апеляційним
господарськими судами судові рішення відповідають вимогам діючих
норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній
фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування
господарськими судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень
норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи та
корисні моделі" від 01.06.2000 року ( 3687-12 ) (3687-12)
патент на винахід
надає його володільцю виключне право використовувати винахід
(корисну модель) на свій розсуд, забороняє іншим особам
використовувати винахід (корисну модель) на свій розсуд, забороняє
іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без дозволу
його володільця.
Використанням винаходу (корисної моделі) визнається введення в
господарський обіг продукту, виготовленого з використанням
запатентованого винаходу.
Продукт визнається виготовленим з використанням запатентованого
винаходу, якщо при цьому використана кожна ознака, яка включена в
незалежний пункт формули винаходу чи ознака, еквівалентна йому.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач
стверджує, що відповідач реалізує винопродукцію в тарі "бочонок
сувенірний", яка виготовлена за формулою, запатентованою позивачем
як "ємкість для зберігання рідини". Ці твердження підтверджуються
матеріалами справи.
З матеріалів справи вбачається, що спірну тару відповідач придбав
у КТД "ССС" по договору № 1 від ХХ.09.2001 року, остання в свою
чергу придбала тару у фірми "ААА" за договором від ХХ.09.2001
року.
З моменту отримання тари, на підставі ст. 224 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
, до відповідача перейшло право власності на неї.
Виходячи з викладеного обгрунтованими є висновки місцевого
господарського суду, які підтверджені судом, апеляційної
інстанції, про безпідставність доводів позивача щодо того, що
відповідач використовує його винахід.
Доводи позивача, викладені в касаційній скарзі суд вважає такими,
що не заслуговують на увагу, оскільки вони спростовуються
зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.
Місцевий та апеляційний господарські суди повно і всебічно
перевірили всі обставини справи, дали належну правову оцінку всім
доказам і прийняли законні і обгрунтовані судові рішення, які
необхідно залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
ХХ-ХХ.04.2002 року та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від ХХ.02.2003 року залишити без змін, а
касаційну скаргу без задоволення.