ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.05.2003 Справа N 9/317
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Управління Пенсійного фонду України в Ясинуватському районі
Донецької області на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 28 січня 2003 року у справі № 9/317 за
позовом Управління Пенсійного фонду України в Ясинуватському
районі Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м. Ясинувата Донецької області
про стягнення суми, -
ВСТАНОВИВ:
8 липня 2002 року Управління Пенсійного фонду України в
Ясинуватському районі Донецької області звернулось до
господарського суду Донецької області з позовом до відділення
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.
Ясинувата Донецької області про стягнення заборгованості в порядку
регресної вимоги виплаченої пенсії в сумі 22555,59 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23 липня 2002
року (суддя Марков В.І.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача
на користь позивача 22555,59 грн. та судові витрати.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28
січня 2003 року (судді Скакун О.А., Колядко Т.М., Мирошниченко
С.В.) рішення місцевого суду скасовано, а в позові відмовлено.
У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в
Ясинуватському районі Донецької області просить постанову
апеляційного господарського суду скасувати, а рішення суду першої
інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що апеляційним
судом порушені норми матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, суд
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і було встановлено судом першої
інстанції, в період за квітень-травень 2002 року позивачем було
сплачено потерпілим пенсій по інвалідності внаслідок нещасного
випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у
зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного
випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі
22555,59 грн., що підтверджується актами щомісячної звірки
особових справ пенсіонерів, які мають право на отримання таких
пенсій за підписами керівників районних відділень позивача і
відповідача.
Висновок апеляційного суду щодо відсутності підстав для
задоволення позову не ґрунтується на вимогах чинного
законодавства.
Відповідно до ст.ст. 4, 6 Основ законодавства України про
загальнообов'язкове соціальне страхування ( 16/98-ВР ) (16/98-ВР)
, пенсійне
страхування є одним із видів загальнообов'язкового державного
соціального страхування.
Згідно ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
пенсійне забезпечення громадян, здійснюється органами
Пенсійного Фонду України, який формується, поряд з іншими
надходженнями і за рахунок коштів, що відраховуються
підприємствами на заходи соціального страхування.
До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
призначення та виплата цієї категорії
пенсій здійснювалися Пенсійним Фондом України.
Статтею 7 Закону України "Про страхові тарифи на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 2272-14 ) (2272-14)
передбачено, що
потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального
страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні
виплати та соціальні послуги від роботодавця, Пенсійного Фонду
України та Фонду соціального страхування України. При цьому, між
страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Отже, системний аналіз наведених норм матеріального права свідчить
про наявність підстав для стягнення з відповідача здійснених
позивачем виплат.
Таким чином, постанова апеляційного суду прийнята з порушенням
вимог чинного законодавства і підлягає скасуванню. Скасовуючи
оскаржувану постанову, суд не знаходить підстав для скасування
рішення суду першої інстанції, яке ґрунтується на вимогах чинного
законодавства, відповідає фактичним обставинам, встановленим
судом.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, ч. 1 ст. 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
Ясинуватському районі Донецької області задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28 січня
2003 року скасувати, а рішення господарського суду Донецької
області від 23 липня 2002 року у справі № 9/317 залишити без змін.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П.А.