ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.05.2003 Справа N 8/260-1/218
(Постанову залишено без змін
постановою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України
від 30 вересня 2003 року)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Черногуза Ф.Ф., Невдашенко Л.П. (доповідач у справі),
Михайлюк М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційне подання заступника прокурора Івано-Франківської області
на постанову від 22.01.2003 Львівського апеляційного
господарського суду у справі N 8/260-1/218, господарського суду
Івано-Франківської області за позовом фірми "Верона" дочірнього
підприємства спільного українсько-італійського підприємства у
формі товариства з обмеженою відповідальністю "Сагема-Транс",
м. Дніпропетровськ до відкритого акціонерного товариства
"Нафтохімік Прикарпаття", м. Надвірна про визнання договору
частково недійсним.
В засіданні взяли участь представники сторін - від позивача
не з'явилися, від відповідача - Кузюк І.Ю. Суд В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
11 - 14 жовтня 2002 року задоволено позовні вимоги фірми "Верона"
дочірнього підприємства спільного українсько-італійського
підприємства "Сагема-Транс".
Визнано недійсними пункти 10.2 договорів за N 7-09-0060,
7-09-0661-02-03, N 7-09-0062-02-03, N 7-09-0063-02-03,
N 7-09-0064-02-03, укладені 19.07.2002 фірмою "Верона" з ВАТ
"Нафтохімік Прикарпаття" та визначено, що до фірми "Верона"
дочірнього підприємства спільного українсько-італійського
підприємства "Сагема-Транс" в питаннях оподаткування
застосовується законодавство України, яке діяло на момент внесення
іноземної інвестиції.
Зазначеним рішенням ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" зобов'язано
відвантажувати нафтопродукти, що виготовлені згідно укладених
договорів, без попередньої сплати акцизного збору та надання
письмового підтвердження банківської установи про його
перерахування, вважаючи, що вказані нафтопродукти не є підакцизним
товаром і таким, що не підлягає оподаткуванню, акцизним збором для
ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" в рамках зазначених договорів.
Суд вмотивовує рішення тим, що правовідносини, які виникають
у позивача з державними органами, в тому числі з відповідачем по
справі, повинні здійснюватися з врахуванням того, що позивач має
особливий правовий статус, тобто до СП "Сагема-Транс", а також
його дочірнього підприємства "Верона" застосовується спеціальне
законодавство, яке діяло на момент внесення іноземної інвестиції,
а саме станом на 23.03.92.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
22.01.2003 рішення господарського суду Івано-Франківської області
залишено без змін.
Прокуратурою Івано-Франківської області внесено касаційне
подання про скасування ухвалених у справі рішень, у задоволенні
позовних вимог фірми "Верона" відмовити, посилаючись на те, що
судами, які розглядали спір, порушено вимоги статті 92 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, відповідно до якої виключно законами
України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система
України, система оподаткування, податки і збори.
Згідно статті 67 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
кожен
зобов'язаний сплачувати податки, збори в порядку і розмірах,
встановлених законами.
Судами також не враховано, зазначає автор касаційного
подання, що згідно частини першої статті 5 Закону України "Про
усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької
діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного
походження" ( 1457-14 ) (1457-14)
дія цього Закону поширюється на
підприємства з іноземними інвестиціями, незалежно від часу
внесення іноземних інвестицій, їх реєстрації, у тому числі до
введення в дію та протягом дії Закону України "Про режим іноземних
інвестицій", Декрету Кабінету Міністрів України "Про режим
іноземного інвестування" ( 55-93 ) (55-93)
та Закону України "Про режим
іноземного інвестування" ( 93/96-ВР ) (93/96-ВР)
.
Вказане підтверджується Рішенням Конституційного Суду України
від 29.01.2002 у справі N 1-рп/2002 ( v001p710-02 ) (v001p710-02)
, а також
Ухвалою Конституційного Суду від 14.03.2002 N 3-уп/2002
( va03u710-02 ) (va03u710-02)
.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту,
колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає частковому
задоволенню з наступних підстав.
Фірма "Верона" - дочірнє підприємство спільного
українсько-італійського підприємства "Сагема-Транс" заявила позов
про визнання недійсними пунктів 10.2 договорів, укладених
19.07.2002 з ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття".
Вказаними пунктами угод про переробку давальницької сировини
передбачено, що замовник, фірма "Верона" до початку відвантаження
вироблених нафтопродуктів здійснює перерахування акцизного збору
на підакцизні нафтопродукти на розрахунковий рахунок ВАТ
"Нафтохімік Прикарпаття".
Платником акцизного збору у правовідносинах, що склалися за
угодами, зазначає позивач, є підприємство з іноземними
інвестиціями, яке звільнено від сплати акцизного збору та інших
податків згідно Закону України "Про інвестиційну діяльність"
( 1560-12 ) (1560-12)
, отже пункти 10.2 договорів, що укладені з ВАТ
"Нафтохімік Прикарпаття", суперечать спеціальному законодавству
України, направленому на захист підприємств з іноземними
інвестиціями.
Оспорювані договори, як уже зазначалося, укладені сторонами
19 липня 2002 року.
Порядок сплати суб'єктами підприємницької діяльності
акцизного збору, регулюється Декретом Кабінету Міністрів України
зі змінами ( 18-92 ) (18-92)
, що внесені Законом України від 22.03.2001 за
N 2324-III ( 2324-14 ) (2324-14)
.
Відповідно до пункту "а" статті 2 цього Закону ( 2324-14 ) (2324-14)
платниками акцизного збору є суб'єкти підприємницької діяльності,
а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) -
виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому
числі з давальницької сировини по товарах (продукції), на які
встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах, а також
замовники, за дорученнями яких виготовляється продукція на
давальницьких умовах по товарах, на які встановлено ставки
акцизного збору у відсотках до обороту, які сплачують акцизний
збір виробнику.
Відтак, пункти 10.2 договорів, укладених сторонами 19.07.2002
на переробку давальницької сировини, фактично дублюють наведену
норму Закону.
Від того, чи були б включені до договору умови, що викладені
у пунктах 10.2, чи не були б включені, сторони зобов'язані
сплачувати акцизний збір у порядку, встановленому Законом, тобто
від волі переробника давальницької сировини, у даному випадку ВАТ
"Нафтохімік Прикарпаття", не залежить зміна цього порядку.
Задовольняючи позов, судові інстанції виходили з того, що
рішенням Приморського райсуду м. Маріуполь від 12.01.2000 за
позовом фірми "Галеано ди Марино Ваньола и КО с.р.п." Італія,
українсько-італійського СП у формі ТОВ "Сагема-Транс", до
Маріупольської митниці про застосування державних гарантій захисту
іноземної інвестиції, згідно якого заявлений позов задоволено,
визнано, що до іноземного інвестора - фірми "Галеано ди Марино
Ваньола и КО с.р.п." Італія, застосовуються державні гарантії
захисту іноземних інвестицій. До СП "Сагема-Транс", починаючи з
23.03.92, застосовується законодавство України, яке діяло на
момент внесення інвестиції, тобто на 23.03.92, та послідуюче
введення нових податків, будь-які зміни об'єкта оподаткування,
механізму їх нарахування і нові ставки податків, зміни правового
режиму територій, ліцензування, зміни в банківській діяльності не
розповсюджується.
Вказане судове рішення набуло законної сили, ніким не
скасовано, обов'язкове для виконання на всій території України.
Проте з цим висновком судових інстанцій не можна погодитись,
виходячи з наступного.
Законом України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні
суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням
майна та коштів вітчизняного походження" ( 1457-14 ) (1457-14)
встановлено,
що на території України до суб'єктів підприємницької діяльності,
створених за участю іноземних інвестицій, застосовується
національний режим валютного регулювання та справляння податків,
зборів (обов'язкових платежів), встановлених законами України для
підприємств, створених без участі іноземних інвестицій.
Статтею 4 цього Закону ( 1457-14 ) (1457-14)
скасована дія таких
нормативних актів:
- Закону України "Про іноземні інвестиції" ( 2198-12 ) (2198-12)
від
13.03.92;
- Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 "Про режим
іноземного інвестування" ( 55-93 ) (55-93)
;
- Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в
дію Закону України "Про іноземні інвестиції" ( 2198а-12 ) (2198а-12)
від
13.03.92;
- Пункту 5 Постанови Верховної Ради України "Про порядок
введення в дію Закону України "Про режим іноземного інвестування"
( 94/96-ВР ) (94/96-ВР)
.
Задовольняючи вимоги спільного підприємства з іноземними
інвестиціями ТОВ "Сагема-Транс", суди загальної юрисдикції
керувалися Законом України "Про іноземні інвестиції" ( 2198-12 ) (2198-12)
від 13.03.92 та Постановою Верховної Ради України "Про порядок
введення в дію Закону України "Про іноземні інвестиції"
( 2198а-12 ) (2198а-12)
від 13.03.92, які були чинними на час прийняття цих
рішень 3 які були скасовані на момент укладення фірмою "Верона"
дочірнього підприємства спільного українсько-італійського
підприємства "Сагема-Транс" оспорюваних договорів на переробку
давальницької сировини. Суди першої та апеляційної інстанцій при
ухваленні рішень у даній справі наведеного не врахували.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про усунення
дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької
діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного
походження" ( 1457-14 ) (1457-14)
, пункту 1.2 резолютивної частини Рішення
Конституційного Суду України від 29.01.2002 N 1-рп/2002
( v001p710-02 ) (v001p710-02)
із уточненням тексту згідно Ухвали Конституційного
Суду від 14.03.2002 N 3-уп/2002 ( va03u710-02 ) (va03u710-02)
положення частини
першої статті 5 Закону України "Про усунення дискримінації в
оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з
використанням майна та коштів вітчизняного походження" у
взаємозв'язку з іншими положеннями цього Закону є підставою як для
відмови у наданні, так і для припинення раніше наданих пільг у
сфері валютного і митного регулювання та справляння податків,
зборів (обов'язкових платежів) підприємствам з іноземними
інвестиціями, їх дочірнім підприємствам незалежно від часу
внесення іноземної інвестиції та їх реєстрації.
Наведене свідчить про те, що Закон за N 1457-III ( 1457-14 ) (1457-14)
від 17.02.2000 поширюється на дочірнє підприємство фірма "Верона"
спільного українсько-італійського підприємства "Сагема-Транс", що
має іноземні інвестиції.
Верховний Суд України листом від 21.06.2002 за N 6.3-2002
( v06_3700-02 ) (v06_3700-02)
звернув увагу на те, що судами при розгляді цієї
категорії справ слід мати на увазі, що базовими законодавчими
актами при розгляді цих справ є Закон України "Про внесення змін
до деяких Законів України з метою усунення випадків ухилення
окремих підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, від
сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)" ( 2899-14 ) (2899-14)
.
В матеріалах справи є відомості про те, що позивач
ознайомлений зі змінами в законодавстві України стосовно
скасування пільг по оподаткуванню підприємств з іноземними
інвестиціями. Однак, позивач наполягає на застосуванні
законодавства по оподаткуванню, яке діяло на момент внесення
інвестицій.
Оскільки спір стосується застосування податкового
законодавства, то і вирішувати його необхідно за участю податкових
органів.
Отже, при ухваленні судових рішень у даній справі суди
неправильно застосували норми матеріального права, а тому ці
рішення підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої
інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно
з'ясувати всі обставини справи і в залежності від встановленого
правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють
спірні правовідносини, та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання прокуратури Івано-Франківської області
задовольнити частково. Рішення господарського суду
Івано-Франківської області від 11 - 14 травня 2002 та постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 22.01.2003
скасувати.
Справу за N 8/260-1/218 передати на новий розгляд до
господарського суду Івано-Франківської області.