ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.05.2003 Справа N 20/679
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
- головуючого судді в засіданні,
суддів;
розглянувши матеріали касаційної скарги Виробничо-комерційного
підприємства "ХХХ" Товариства "YYY"
на постанову Н-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.02.2003 р.
у справі № Х9 господарського суду м. Н-ська
за позовом Р-ської обласної ради
до Товариства "YYY" Виробничо-комерційного підприємства "XXX"
третя особа: Р-ське державне лісогосподарське об'єднання "ZZZ"
про визнання договору недійсним
в судовому засіданні взяли участь представники сторін :
від позивача - не з'явилися від відповідача - присутній,
від третьої особи - присутній;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Н-ська від ХХ.01.2003 (суддя
А.А.А.) в позові Р-ської обласної ради відмовлено. Позовні вимоги
Державного лісогосподарського об'єднання "ZZZ" задоволено, типовий
договір про умови ведення мисливського господарства від 18.07.2000
укладений між Державним лісогосподарським об'єднанням "ZZZ" та
Виробничо-комерційним підприємством "XXX" Товариства "YYY"
розірвано.
Постановою від ХХ.01.2003 Н-ський апеляційний господарський суд
апеляційну скаргу відповідача залишив без задоволення, а рішення
господарського суду м. Н-ська від ХХ.01.2003 р. без змін.
Товариство "YYY" Виробничо-комерційного підприємства "XXX" з
рішенням господарського суду м. Н-ська від ХХ.01.2003 та
постановою Н-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.02.2003 не погоджується та просить їх скасувати, а справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами
першої та апеляційної інстанцій не вірно застосовані норми
матеріального та процесуального права.
Р-ське державне лісогосподарське об'єднання "ZZZ" подало до суду
відзив на касаційну скаргу, в якому просить рішення господарського
суду м. Н-ська від ХХ.01.2003 та постанову Н-ського апеляційного
господарського суду від ХХ.02.2003 залишити без змін, а касаційну
скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників
сторін, суд встановив наступне:
Р-ською обласною радою народних депутатів на дев'ятій сесії
двадцять другого скликання ХХ.ХХ.1997 прийнято рішення "Про
надання у користування мисливських угідь", відповідно до якого
згідно з Законом України "Про тваринний світ" ( 2894-14 ) (2894-14)
та
Постанови Кабінету міністрів України від 20.07.1996 № 780 "Про
затвердження Положення про мисливське господарство та порядок
здійснення полювання" ( 780-96-п ) (780-96-п)
вирішено надати у користування
мисливські угіддя терміном на 15 років та укласти Державному
лісогосподарському об'єднанню "ZZZ" договори з користувачами
мисливських угідь, в яких передбачити обов'язкові заходи по
відтворенню, зберіганню та раціональному використанню дикої фауни.
На підставі зазначеного рішення Р-ської обласної ради, Державне
лісогосподарське об'єднання "ZZZ" та Всеукраїнське товариство
"YYY" уклали типовий договір від 28.10.1997 про умови ведення
мисливського господарства, згідно якого останньому було надано у
користування мисливські угіддя терміном на 15 років.
Р-ською обласною радою було прийнято рішення від ХХ.07.2002,
згідно з яким було внесено зміни в додаток до рішення від
ХХ.07.1997, а саме в п. 7 та п.21 "Переліку користувачів
мисливських угідь" замінено ВТ "YYY" на ВКП "XXX" Товариства
"YYY".
Державним лісогосподарським об'єднанням "ZZZ" на виконання рішення
Р-ської обласної ради від 11.07.2002 укладено типовий договір від
18.07.2002 про умови ведення мисливського господарства з
Виробничо-комерційним підприємством "XXX", згідно з яким
відповідачу надано мисливські угіддя для ведення мисливського
господарства загальною площею 102,5 тис.га терміном на 12 років
(до 31.07.2012).
На четвертій сесії двадцять четвертого скликання Р-ської обласної
ради народних депутатів прийнято рішення "Про припинення права
користування мисливськими угіддями та надання їх у користування",
відповідно до якого вирішено припинити права користування ВКП
"XXX" загальною площею 102,5 тис. га та визнати такими, що
втратили чинність рішення Р-ської обласної ради від 11 липня 2002
"про внесення змін до рішення обласної Ради від ХХ.ХХ.1997 року
"Про надання у користування мисливських угідь" та рішення обласної
ради від ХХ липня 1997 "Про надання у користування мисливських
угідь" в частині пунктів 7(3) та 21(4) додатку зазначеного
рішення.".
Відповідно до рішення другої сесії двадцять четвертого скликання
Р-ської обласної ради від 20.06.2002 на території Я-ського району
Р-ської області створено ландшафтний парк "QQQ", який відповідно
до Положення про регіональний ландшафтний парк "QQQ" є
природоохоронною рекреаційною установою регіонального значення та
входить до складу природно-заповідного фонду України.
Відповідно до п.п. 21, 24 ст. 43 Закону України "Про місцеве
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
Обласна рада має право
вирішувати питання про організацію територій, що підлягають
особливій охороні та вирішувати відповідно до закону питання
регулювання земельних відносин, а також те, що ХХ.ХХ.2002 на
четвертій сесії двадцять четвертого скликання Р-ської обласної
ради народних депутатів з урахуванням вимог вищенаведеного закону
прийнято рішення "Про припинення права користування мисливськими
угіддями та надання їх у користування", згідно з яким вирішено
припинити користування ВКП "XXX" мисливськими угіддями загальною
площею 102,5 тис. га.
На стадії апеляційного провадження Р-ське державне
лісогосподарське об'єднання "ZZZ" подало заяву про розподіл
судових витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката в сумі 25 000
грн.
Н-ський апеляційний господарський суд безпідставно задовольнив
клопотання третьої особи про розподіл судових витрат, оскільки
відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
в апеляційній інстанції не приймаються і не
розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої
інстанції.
Крім того, в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що на
позовній заяві Р-ського державного лісогосподарського об'єднання
"ZZZ" стоїть підпис не тієї особи, прізвище та ініціали, якої
зазначені у позові, тобто на думку позивача у позові зазначено, що
позов підписано генеральним директором ДЛО "ZZZ" Я.Я.Я., але
підпис стоїть невідомої особи.
Господарським судом м. Н-ська та Н-ським апеляційним господарським
судом питання щодо форми і змісту позовної заяви ДЛО "ZZZ" не
досліджувалося.
Судами першої та апеляційної інстанцій не було предметом розгляду
також питання стосовно порушень відповідачем своїх зобов'язань за
спірним договором, що є необхідним задля надання повної та
всебічної юридичної оцінки обставинам справи.
Таким чином, рішення та постанова судів першої та апеляційної
інстанцій були прийняті по неповно встановленим обставинам справи,
без чого неможливо надати їм правильну юридичну оцінку, у зв'язку
з чим рішення господарського суду м. Н-ська від ХХ.01.2003 та
постанова Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ.02.2003
підлягають скасуванню, з передачею справи на новий розгляд.
При новому розгляді, суду необхідно врахувати вказані обставини,
та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Виробничо-комерційного підприємства "XXX"
Товариства "YYY" задовольнити.
2. Рішення господарського суду м. Н-ська від ХХ.01.2003 та
постанову Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ.02.2003
у справі № Х9 скасувати.
3. Справу № Х9 направити на новий розгляд до господарського суду
м. Н-ська.