ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.05.2003 Справа N 23-7/39
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства "Криворізьке підприємство
промислово-залізничного транспорту" на ухвалу Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 23 грудня 2002 року у справі
№ 23-7/39 за позовом відкритого акціонерного товариства
"Криворізьке підприємство промислово-залізничного транспорту" до
товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина будівельна
компанія" та товариства з обмеженою відповідальністю "ЄСК"
про стягнення суми, -
ВСТАНОВИВ:
У червні 2002 року відкрите акціонерне товариство "Криворізьке
підприємство промислово-залізничного транспорту" звернулось до
господарського суду Дніпропетровської області з позовом до
відповідачів про стягнення 151226,97 грн., посилаючись на
невиконання ними умов договору від 1 червня 1995 року щодо плати
за оренду майна.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 5
вересня 2002 року даний позов залишено без розгляду з підстав,
передбачених п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Не погодившись з вказаною ухвалою, 5 грудня 2002 року позивач
подав апеляційну скаргу і заявив клопотання про відновлення
пропущеного процесуального строку, встановленого для її подання.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23
грудня 2002 року апеляційна скарга повернута позивачеві без
розгляду.
У касаційній скарзі позивач просить вказану ухвалу скасувати як
таку, що є необґрунтованою і незаконною.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали
справи та обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з пропуском строку
для подання апеляційної скарги позивач заявив клопотання про
відновлення пропущеного строку, обґрунтовуючи його відповідними
мотивами.
Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
за заявою сторони господарський суд може визнати
причину пропуску встановленого законом процесуального строку
поважною і відновити пропущений строк.
Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала.
За вимогами п. 4 ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
ухвала господарського суду повинна містити
висновок суду з розглянутого питання.
Вказані вимоги закону апеляційним господарським судом порушені,
оскільки резолютивна частина ухвали від 23 грудня 2002 року не
містить висновку суду з приводу заявленого клопотання про
відновлення процесуального строку.
Таким чином, апеляційна скарга повернута позивачу без розгляду без
ухвали про відмову у відновленні строку.
За таких обставин, оскаржувану ухвалу апеляційного господарського
суду не можна визнати законною і обґрунтованою, а тому вона
підлягає скасуванню.
Оскільки при подачі касаційної скарги позивачем зайво сплачене
державне мито, то воно підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-3
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Криворізьке
підприємство промислово-залізничного транспорту" задовольнити
частково.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23
грудня 2002 року у справі № 23/7/39 скасувати і справу передати
Дніпропетровському апеляційному господарському суду для розгляду
питання щодо прийняття апеляційної скарги.
Повернути відкритому акціонерному товариству "Криворізьке
підприємство промислово-залізничного транспорту" зайво сплачене за
платіжним дорученням № 680 від 23 січня 2003 року мито у розмірі
756 грн. 13 коп.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П.А.