ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.05.2003 Справа N 7/19/03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Державного підприємства Національна компанія
"XXX"
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 23.12.2003 року
у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "YYY"
до Державного підприємства Національна компанія
"XXX" в особі відособленого підрозділу "ZZZ"
про стягнення суми,
УСТАНОВИВ :
У липні 2002 року позивач звернувся до господарського суду з
позовною заявою до відповідача
про стягнення заборгованості в сумі 136562,26 грн.,
посилаючись на те, що останній не виконав взяті на
себе договірні зобов'язання з оплати за поставлену продукцію.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив
вимоги щодо стягнення судових витрат.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.10.2003
року позов задоволено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
23.12.2003 року зазначене рішення суду першої інстанції залишене
без змін.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом неправильно
застосовано та порушено норми матеріального права, і тому просить
прийняті ним рішення скасувати та в позові відмовити.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що оскаржені судові
рішення відповідають закону, і просить залишити їх без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи
касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи
і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено
договір № 485/6/99у-98М ПР від 28.09.1999 року, за умовами якого
позивач зобов'язався поставити продукцію, а відповідач прийняти її
та оплатити.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач поставив, а
відповідач прийняв продукцію на загальну суму 136562,26 грн.
Відповідно до ст. 20 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суддя, який брав
участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді
справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його
участю.
З матеріалів справи видно, що постанова апеляційного суду в даній
справі прийнята в складі суддів: Радченко О.П., Юхименко О.В.,
Яценко О.М.
У той же час, судді Юхименко О.В., Яценко О.М., зазначені в складі
суду, що приймав постанову суду апеляційної інстанції від 18.04.
2003 року в цій справі, яка була скасована постановою Вищого
господарського суду України від 17.07.2003 року з передачею справи
на новий розгляд до суду першої інстанції.
Отже, апеляційним судом справу розглянуто у незаконному складі
суду.
За вимогами п.1 ч.2 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
порушення
норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для
скасування рішення місцевого або постанови апеляційного
господарського суду, якщо справу розглянуто у незаконному складі
колегії суддів.
За таких обставин, постанову апеляційного суду не можна визнати
законною, і тому вона підлягає скасуванню, з передачею справи на
розгляд до суду апеляційної інстанції.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного підприємства Національної компанії
"XXX" задовольнити частково.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
23.12.2003 року скасувати, і справу №7/19/03 передати на розгляд
до цього ж суду в іншому складі.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П. Гончарук