ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.04.2003 Справа N 5/136-56
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Добролюбової - головуючого
Т. Дроботової
Т. Гоголь
за участю представників:
позивача Семенченко В.М. - дов. від 16.04.2003 р.
Матвіїв В.М. - дов. від 20.01.2003 р.
відповідача не з'явилися
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Луцьку
на постанову від 22.01.2003 р. Львівського апеляційного
господарського суду
у справі № 5/136-56 господарського суду Волинської області
за позовом Прокурора м. Луцька в інтересах держави в особі
Державного підприємства "Луцький спиртогорілчаний
комбінат"
до Державної податкової інспекції у м. Луцьку
про зарахування в рахунок майбутніх платежів надмірного
сплачених сум акцизного збору у розмірі 655881,90 грн.
В С Т А Н О В И В:
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 24 квітня 2003р. до
16 травня 2003р.
Прокурор м. Луцька звернувся до господарського суду з позовом в
інтересах Міністерства аграрної політики України, концерну
"Укрспирт" в особі Державного підприємства "Луцький
спиртогорілчаний комбінат" про зарахування в рахунок майбутніх
платежів надмірного сплачених сум акцизного збору у розмірі
655881,90грн. за період з 04.03.1999р. по 18.01.2001р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за змістом статті 3 Закону
України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби"
( 329/95-ВР ) (329/95-ВР)
не може бути об'єктом оподаткування акцизним збором
товар, який фактично не був реалізований.
В процесі господарської діяльності по виробництву горілчаної
продукції позивачем за період з 04.03.1999р. по 18.01.2001р.
виписувались податкові векселі та, відповідно, погашались на суми
акцизного збору нараховані на весь об'єм виготовленого спирту в
день передачі його зі спиртосховища в горілчане виробництво.
На спирт, списаний в межах затверджених нормативів був нарахований
акцизний збір на загальну суму 879961,45грн.. Частина коштів від
нарахованої суми акцизного збору в розмірі 655881,90грн. позивачем
була сплачена до бюджету, решта суми акцизного збору в розмірі
224079,55грн. - розстрочена на підставі Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Рішенням господарського суду Волинської області від 05.11.2002р.
позовні вимоги задоволені в повному обсязі, а саме, зобов'язано
ДПІ у м. Луцьку зарахувати Державному підприємству Луцький
спиртогорілчаний комбінат в рахунок майбутніх платежів по сплаті
акцизного збору суму 655881,90грн.
Мотивуючи рішення, господарський суд зазначив, що в даний період
діяв Порядок видачі та погашення податкових векселів, що
підтверджують зобов'язання зі сплати сум акцизного збору і
видаються суб'єктами підприємницької діяльності в разі отримання
спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на
іншу підакцизну продукцію ( 275-99-п ) (275-99-п)
, затверджений постановою
кабінету Міністрів України № 275 від 27.02.1999р.
Проте, відсутність у вказаному Порядку ( 275-99-п ) (275-99-п)
, погашення
податкового векселя на суму акцизного збору, розраховану на
фактичні нормативні втрати спирту етилового не кореспондується з
обов'язком суб'єкта підприємницької діяльності сплатити податок,
нарахований на суми, які не віднесено до об'єкта оподаткування та
оподатковуваного обороту, визначеного статтями 3, 4 Закону України
"Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби"
( 329/95-ВР ) (329/95-ВР)
.
За апеляційною скаргою ДПІ у м. Луцьку Львівський апеляційний
господарський суд, переглянувши рішення господарського суду
Волинської області від 05.11.2002р. в апеляційному порядку,
постановою від 22.01.2003р. залишив його без змін з тих же
підстав.
ДПІ у м. Луцьку подала до Вищого господарського суду України
касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного
господарського суду, в якій просить рішення та постанову у справі
скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи
касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом норм
матеріального права.
ДПІ у м. Луцьку обґрунтовує касаційну скаргу тим, що статтею 7
(пункт 20) Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої
та тютюнові вироби" ( 329/95-ВР ) (329/95-ВР)
передбачено обов'язок платника
податку при отриманні спирту етилового неденатурованого,
призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію видати
податковому органу податковий вексель, який підтверджує
зобов'язання платника податку у 90 - денний термін, починаючи від
дня отримання спирту, сплатити суму акцизного збору, яка
розрахована за ставками для цієї продукції.
Виданий вексель погашається при придбанні акцизних марок. Порядок
видачі і погашення податкових векселів визначається Кабінетом
Міністрів України. З 18.01.2001р. погашення податкових векселів з
урахуванням суми акцизного збору розрахованої на фактичні витрати
спирту у процесі виробництва готової продукції в межах норм
затверджених в установленому порядку згідно постанови Кабінету
Міністрів України № 28 від 18.01.2001р. ( 275-99-п ) (275-99-п)
.
Положення даної постанови не мають зворотної сили, а тому не
можуть бути застосовані до податкових векселів, виписаних і не
погашених до 18.01.2001р.
Діючим в період з 04.03.1999р. по 18.01.2001р. Порядком видачі та
погашення податкових векселів, що підтверджують зобов'язання зі
сплати сум акцизного збору і видаються суб'єктами підприємницької
діяльності в разі отримання спирту етилового неденатурованого
призначеного для переробки на іншу продукцію ( 275-99-п ) (275-99-п)
,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 275 від
27.02.1999р. не було передбачено коригування погашення податкового
векселя з урахуванням фактичних втрат спирту у процесі виробництва
готової продукції в межах норм, затверджених в установленому
порядку.
Позивач відзив на касаційну скаргу не надіслав.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення присутніх в
судовому засіданні представників позивача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої та
апеляційної інстанції, в процесі господарської діяльності по
виробництву горілчаної продукції позивачем за період з
04.03.1999р. по 18.01.2001р. виписувалися податкові векселі та,
відповідно погашалися на суми акцизного збору нараховані на весь
об'єм виготовленого спирту в день передачі його зі спиртосховища в
горілчане виробництву, зв'язку з чим розмір акцизного збору, який
припадає на суму списаних втрат в межах нормативів
( v0030265-00 ) (v0030265-00)
, затверджених Наказом Комітету України з монополії
на виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових
виробів № 30 від 31.03.2000р. ( до 31.03.2000р. - Наказом
Держагропрому СРСР від17.07.1987р) становить 655881,90 грн.
Відповідно до приписів статей 3 та 4 Закону України "Про акцизний
збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" ( 329/95-ВР ) (329/95-ВР)
(із
змінами та доповненнями), об'єктом оподаткування є, зокрема,
обороти з реалізації вироблених на території України алкогольних
напоїв та тютюнових виробів шляхом їх продажу, обміну на іншу
продукцію (товари, роботи, послуги), безоплатної передачі, з
частковою їх оплатою, а також на умовах комісії, консигнації.
Оподатковуваний оборот з реалізації вироблених в Україні
алкогольних напоїв та тютюнових виробів обчислюється, виходячи з
їх вартості за цінами, встановленими з урахуванням акцизного збору
без податку на добавлену вартість.
Особливості сплати акцизного збору, що справляється з виготовленої
українськими виробниками лікеро - горілчаної продукції, визначено
пунктом 20 статті 7 вказаного Закону ( 329/95-ВР ) (329/95-ВР)
, згідно з яким
при отриманні суб'єктами підприємницької діяльності спирту
етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу
підакцизну продукцію, запроваджено механізм сплати акцизного збору
шляхом видачі податковим органом податкового векселя, який
підтверджує зобов'язання платника збору у термін до 90 календарних
днів, починаючи від дня отримання спирту сплатити суму акцизного
збору, розраховану за ставками акцизного збору на готову
продукцію.
Порядок видачі та погашення податкових векселів визначається
Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято
постанову від 27.02.1999р. № 275 ( 275-99-п ) (275-99-п)
, якою затверджено
Порядок видачі та погашення податкових векселів, що підтверджують
зобов'язання із сплати суми акцизного збору і видаються суб'єктами
підприємницької діяльності у разі отримання спирту етилового не
денатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну
продукцію.
Цим Порядком встановлюються правила видачі, обліку та погашення
податкових векселів, що підтверджують зобов'язання платника
податку сплатити протягом 90 календарних днів (починаючи від дня
отримання спирту етилового неденатурованого) суму акцизного збору
і видаються суб'єктами підприємницької діяльності у разі отримання
ними спирту етилового неденатурованого), призначеного для
переробки на іншу підакцизну продукцію.
Проте, особливості нарахування та сплати акцизного збору, що
справляється з виготовлених українськими виробниками алкогольних
напоїв, встановлено Законом України "Про акцизний збір на
алкогольні напої та тютюнові вироби", зокрема, приписи статей 3 та
4 ( 329/95-ВР ) (329/95-ВР)
, редакція яких є незмінною з моменту набрання
чинності цього Закону, об'єктом оподаткування та оподатковуваним
оборотом, визначають обороти з реалізації вироблених алкогольних
напоїв, при цьому окремо визначають як оподатковуваний оборот
наднормативні втрати сировини з вини підприємства під час
виробництва таких алкогольних напоїв, що унеможливлює в даному
випадку доводи ДПІ у м. Луцьку щодо правомірності сплати акцизного
збору з списаних виробником в процесі виробництва алкогольних
напоїв втрат в межах затверджених нормативів з підстав відсутності
такого врегулювання у зазначеному Порядку, в редакції, що діяла до
18.01.2001р..
Враховуючи вищенаведене, судові рішення у даній справі є такими,
що відповідають нормам матеріального права, підстави для їх
скасування відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Волинської області від 05.11.2002 р.
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
22.01.2003 р. у справі № 5/136-56 господарського суду Волинської
області залишити без змін, а касаційну скаргу Державної податкової
інспекції у м. Луцьку - без задоволення.
Головуючий Т. Добролюбова
С у д д і Т. Дроботова
Т. Гоголь