ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.04.2003 Справа N 24/419
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднаний фондовий
реєстратор" на рішення господарського суду м. Києва від 18
листопада 2002 року та постанову Київського апеляційного
господарського суду від 28 грудня 2002 року у справі № 24/419 за
позовом відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднаний фондовий
реєстратор"
про розірвання договору, -
ВСТАНОВИВ:
6 вересня 2002 року відкрите акціонерне товариство
"Кіровоградобленерго" звернулося до господарського суду м. Києва з
позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднаний
фондовий реєстратор" про розірвання договору № 11 від 10 серпня
1999 року на ведення системи реєстру власників іменних цінних
паперів та витребування реєстру власників іменних цінних паперів,
посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за
вказаним договором.
Рішенням господарського суду м. Києва від 18 листопада 2002 року
(судді Бачун О.В., Шидловська В.В., Якименко М.М.), залишеним без
змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28
грудня 2002 року (судді Острович С.Є., Алданова С.О., Новіков
М.М.), провадження у справі в частині вимог позивача щодо
розірвання укладеного між сторонами договору припинено у зв'язку з
відсутністю предмету спору, а позов в частині передачі позивачу
документів системи реєстру власників іменних цінних паперів
задоволено. Зобов'язано відповідача передати позивачу належним
чином оформлений реєстр власників іменних цінних паперів в
паперовому та електронному вигляді та стягнуто судові витрати.
У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю
"Об'єднаний фондовий реєстратор" просить скасувати постановлені
судові рішення, а в позові відмовити, посилаючись на порушення
попередніми судовими інстанціями норм матеріального та
процесуального права.
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 23 квітня 2003 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги та додаткових
пояснень до неї, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, сторони, укладаючи договір № 11 від 10
серпня 1999 року, дійшли взаємної згоди щодо права будь-якої із
сторін припинити договір в односторонньому порядку, повідомивши
про це іншу сторону не менше ніж за 45 календарних днів до дати
припинення (п.п. 2.5.3, 6.2 договору).
Дія спірного договору припинена на вимогу позивача, відповідно до
листа № 8103/37 від 31 травня 2002 року, з 15 липня 2002 року.
Відповідно до ст. 162 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння
зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків,
передбачених законом.
За таких обставин, суд дійшов до правильного висновку про
необхідність припинення провадження у справі в даній частині
позову в зв'язку з відсутністю предмету спору, а доводи касаційної
скарги в цій частині не спростовують висновку суду.
При розгляді справи судом встановлено, що відповідач, в порушення
п. 6.3 договору і п.п. 8.5, 8.10 Положення Про порядок ведення
реєстрів власників іменних цінних паперів ( vr060312-98 ) (vr060312-98)
,
затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та
фондового ринку від 26 травня 1998 року № 60, із змінами і
доповненнями, не передав систему реєстру емітенту.
Встановивши факт припинення дії договору та допущені відповідачем
вказані порушення, суд правильно застосував норми матеріального і
процесуального права і задовольнив позовні вимоги про витребування
системи реєстру власників іменних цінних паперів.
В іншому доводи касаційної скарги зводяться до вирішення питань
достовірності доказів та їх оцінки, тому, з урахуванням
повноважень касаційної інстанції, суд залишає їх поза увагою.
Враховуючи наведене, постановлені судові рішення відповідають
вимогам закону і обставинам справи, отже, підстав для їх зміни або
скасування немає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Об'єднаний фондовий реєстратор" залишити без задоволення, а
рішення господарського суду м. Києва від 18 листопада 2002 року та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 28
грудня 2002 року у справі № 24/419 без змін.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П.А.