ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.04.2003 Справа N 16/30-62
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства "Донбасенерго" на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 20 листопада 2002
року у справі № 16/30-62 за позовом відкритого акціонерного
товариства "Донбасенерго" до відкритого акціонерного товариства
"Донбасенергобуд"
про визнання виконавчих надписів нотаріуса такими, що не
підлягають виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
17 вересня 2002 року відкрите акціонерне товариство "Донбасенерго"
звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до
відкритого акціонерного товариства "Донбасенергобуд" про визнання
виконавчих надписів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню,
посилаючись на те, що виконання вказаних надписів порушує
охоронювані законом інтереси позивача та протирічить чинному
законодавству України.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 20 вересня 2002
року (суддя Манжур В.В.), залишеною без змін постановою Донецького
апеляційного господарського суду від 20 листопада 2002 року (судді
Кулебякін О.С., Колядко Т.М., Мирошниченко С.В.), у прийнятті
позовної заяви відмовлено з підстав, передбачених ст. 50 Закону
України "Про нотаріат" ( 3425-12 ) (3425-12)
, п. 1 ст. 62 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постановлені судові
рішення і передати справу на розгляд до суду першої інстанції,
посилаючись на те, що судами попередніх інстанцій були порушені і
неправильно застосовані норми матеріального і процесуального
права.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в прийнятті позовної заяви та залишаючи ухвалу
місцевого суду без змін, попередні судові інстанції виходили з
того, що відповідно до ст. 12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарським судам не підвідомчі
спори про визнання недійсними виконавчих написів нотаріусів,
оскільки згідно з п. 7 ст. 3 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
такий напис підлягає виконанню Державною
виконавчою службою, а, відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України
"Про нотаріат" ( 3425-12 ) (3425-12)
та глави 39 Цивільного процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, скарги на дії нотаріусів підлягають
розгляду судами загальної юрисдикції.
Висновок судів попередніх інстанцій є підставним, обґрунтованим,
відповідає вимогам закону, а доводи, наведені позивачем у
касаційній скарзі, його не спростовують.
Твердження касаційної скарги щодо порушення місцевим та
апеляційним господарським судом ч. 2 ст. 124 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та ч. 6 ст. 4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не можуть братися судом до уваги, оскільки
вони ґрунтуються на неправильному розумінні норм чинного
законодавства України.
Ухвала місцевого господарського суду та постанова апеляційної
інстанції постановлені з дотриманням норм матеріального і
процесуального права, тому підстав для їх скасування немає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Донбасенерго"
залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Донецької
області від 20 вересня 2002 року і постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 20 листопада 2002 року у
справі № 16/30-62 без змін.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П.А.