ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23.04.2003 Справа N 04/28-02
Вищий господарський суд України у складі: судді Москаленка В.С.-
головуючий, суддів Джунь В.В. і Селіваненка В.П.,
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Надра", м. Харків (далі - ТОВ "Надра")
на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від
20.01.2003 p.
зі справи № 04/28-02
за позовом прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах
держави в особі Державної податкової інспекції у Дзержинському
районі м. Харкова
до ТОВ "Надра" та товариства з обмеженою відповідальністю "Крусс",
м. Дніпропетровськ (далі - ТОВ "Крусс")
про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.07.2000
p. № 17
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача: не з'явились,
відповідача: А.А.А.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Григоров
А.М.) від 14.08.2002 позов задоволено.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду (колегія
суддів у складі: головуючий - Філатов Ю.М., судді - Бабакова Л.М.,
Кравець Т.В.) від 20.01.03 апеляційну скаргу ТОВ "Надра" повернуто
на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК України) у
зв'язку з відмовою у відновленні пропущеного строку, встановленого
для подання апеляційної скарги.
У касаційній скарзі від 10.02.2003 ТОВ "Надра" просить Вищий
господарський суд України скасувати ухвалу Харківського
апеляційного господарського суду від 20.01.2003 і повернути справу
на новий розгляд до апеляційної інстанції. Скаржник стверджує, що
Харківський апеляційний господарський суд у винесенні ухвали від
20.01.2003 неправильно застосував статті 53 та 97 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Вимоги касаційної скарги мотивуються тим, що на рішення суду
першої інстанції 23.08.2002 було подано апеляційну скаргу, яку
повернуто ухвалою апеляційної інстанції від 06.09.2002 на підставі
пункту 3 частини першої статті 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
зв'язку зі сплатою державного мита на рахунок Державного
казначейства України, який змінено. Після усунення зазначеного
недоліку скаржником повторно подано апеляційну скаргу від
04.10.2002 з клопотанням про відновлення пропущеного строку
подання апеляційної скарги. На думку скаржника, Харківським
апеляційним господарським судом ухвалою від 20.01.2003
безпідставно повернуто апеляційну скаргу, оскільки наявні поважні
причини для відновлення процесуального строку подання апеляційної
скарги відповідно до вимог статей 53 і 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення.
Відповідно до статті 46 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
державне мито
сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в
порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Згідно із статтею 6 Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито"
( 7-93 ) (7-93)
від 21.01.1993 року № 7-93 державне мито сплачується за
місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до
бюджету місцевого самоврядування, крім мита, що справляється з
позовних заяв, які подаються до господарського суду, із
апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови
господарських судів, заяв про їх перегляд за нововиявленими
обставинами, яке зараховується до державного бюджету України.
Платіжним дорученням від 04.10.2002 № 351964 ТОВ "Надра" сплатило
до Другої філії територіального відділення "Експобанку" у м.
Харкові кошти у сумі 42,50 грн. за реквізитами рахунку, на якому
акумулювались кошти державного бюджету України.
Харківський апеляційний господарський суд мотивував свою ухвалу
від 20.01.2003 з цієї справи тим, що ТОВ "Надра" сплачено суму
державного мита за банківськими реквізитами, які вже було змінено
згідно з листом Державного казначейства України. Суд не звернув
увагу на те, що скаржником виконано вимоги пунктів 13 та 14
Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита
( z0050-93 ) (z0050-93)
, затвердженої наказом Головної державної податкової
інспекції України від 22.04.1993 № 15 із наступними змінами (далі
- Інструкція). При поданні апеляційної скарги платником було
додано останній примірник платіжного доручення з відповідним
написом, скріпленим першим і другим підписами посадових осіб і
відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання
платіжного доручення. Отже платіжне доручення відповідало вимогам,
які встановлено Інструкцією ( z0050-93 ) (z0050-93)
. У разі виникнення
сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до
державного бюджету України суд апеляційної інстанції міг згідно з
пунктом 4 статті 65 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
витребувати від
платника відповідне підтвердження територіального органу
Державного казначейства України.
Таким чином, причина пропуску ТОВ "Надра" строку подання
апеляційної скарги є поважною, а тому ухвала від 20.01.2003
підлягає скасуванню.
З огляду на викладене та керуючись статтями 46, 111-9 - 111-13 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу від 10.02.2003 p. товариства з обмеженою
відповідальністю "Надра" на ухвалу Харківського апеляційного
господарського суду від 20.01.2003 p. зі справи № 04/28-02
задовольнити.
2. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від
20.01.2003 p. зі справи № 04/28-02 скасувати.
Суддя В. Москаленко
Суддя В. Джунь
Суддя В. Селіваненко