Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.04.2003 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу ТОВ "ХХХ"
на постанову від ХХ.02.2003 року
Н-ського апеляційного господарського суду
у справі № Х7
за позовом ТОВ "ХХХ"
до ВАТ "YYY"
про стягнення 299474, 07 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники :
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Н-ська від ХХ.11.2003 у справі
(суддя А.А.А.) позовні вимоги задоволені - стягнуто з ВАТ "YYY" на
користь ТОВ "ХХХ" 299474,07 грн. та судові витрати.
Рішення мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено
порушення відповідачем протипожежних вимог, що є, відповідно до
ст. 36 Закону України "Про пожежну безпеку" ( 3745-12 ) (3745-12)
підставою
для покладення на відповідача відповідальності за шкоду, заподіяну
внаслідок такого порушення.
Колегія суддів Н-ського апеляційного господарського суду (у
складі: головуючий -Б.Б.Б., суддів: В.В.В., Г.Г.Г., Д.Д.Д.)
здійснюючи апеляційну перевірку в зв'язку зі скаргою відповідача,
постановою від ХХ.02.2003 рішення у справі скасувала, в
задоволенні позовних вимог відмовила. Постанова у справі
мотивована тим, що відповідно до договору оренди № Х0, укладеного
між ВАТ "YYY" - (орендодавцем за договором) та ПП "ZZZ" (орендарем
за договором) повна матеріальна відповідальність за наслідки
порушення правил пожежної безпеки покладена на ПП "ZZZ"; оскільки
рішенням господарського суду м. Н-ська від ХХ.11.2002 у справі №
Х1 встановлено, що пожежа сталась з вини ПП "ZZZ", відсутні
підстави для задоволення позовних вимог згідно положень статті 440
Цивільного Кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Позивач з постановою апеляційного суду не згоден, в зв'язку з чим
звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення у справі
залишити без змін, постанову від ХХ.02.2003 у справі скасувати.
Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, що за його переконанням
згідно приписів статті 451 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
відповідач несе солідарну відповідальність разом з ПП "ZZZ", в
зв'язку з чим на підставі положень статті 175 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
позивач має право за власним вибором звернутися з
вимогами відшкодування в повному обсязі як до відповідача, так і
ПП "ZZZ".
Відповідач відзив на касаційну скаргу не подав.
Колегія суддів перевірила матеріали справи у відкритому судовому
засіданні і зазначає таке.
Відповідно до положень статті 451 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
особи,
які спільно заподіяли шкоду, несуть солідарну відповідальність
перед потерпілим.
Згідно приписів статті 175 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, в разі
наявності солідарно-зобов'язаних осіб-боржників, кредитор вправі
вимагати виконання, яке від усіх боржників разом, так і від
кожного з них окремо. При цьому чинне законодавство складає
кредитору право вимагати відшкодування як повністю так і в частині
боргу.
Колегія суддів констатує, що саме позивачу у справі надано право
вирішувати та обирати, до якої з винних осіб звернути вимоги. При
цьому колегія суддів вважає за доцільне звернути увагу на те, що
заподіяння шкоди однією з сторін цивільно-правового договору іншій
стороні не пов'язано з виконанням зобов'язання, що випливає з
цього договору, отже відшкодування має відбуватися згідно положень
глави 40 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Слід зазначити, що згідно положень частини 3 статті 175 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
, солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти,
поки зобов'язання не погашено повністю. Отже наявність судового
рішення щодо покладення відповідальності на ПП "ZZZ" не позбавляє
відповідача від солідарної відповідальності, поки зобов'язання по
відшкодуванню заподіяної шкоди не буде повністю погашено.
Враховуючи наведене колегія суддів дайш8ла висновку, що постанова
апеляційної інстанції у справі прийнята внаслідок неправильного
застосування норм матеріального права. Разом з тим рішення
господарського суду м. Н-ська у справі відповідає вимогам чинного
законодавства, отже підстави для його скасування відсутні.
Керуючись положеннями статей 108, 111-5, 111-7 - 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ТОВ "ХХХ" задовольнити.
2. Постанову Н-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.02.2003 у справі № Х7 скасувати.
3. Рішення господарського суду м. Н-ська від ХХ.11.2002 у справі №
Х7 залишити без змін.
4. Судові витрати, в тому числі і за перегляд в касаційній
інстанції віднести на відповідача.
5. Доручити господарському суду м. Н-ська видати відповідний
наказ.