ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.04.2003 Справа N 25/268
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т.Добролюбової - головуючого
Т.Дроботової
Т.Гоголь
за участю представників:
позивача Ващенко В.О - дов. від 01.06.02 р.
відповідача не з'явилися (про час і місце судового засідання
повідомлені належно)
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Орджонікідзевському районі м. Маріуполя
на постанову від 14.01.2003 р. Донецького апеляційного
господарського суду
у справі № 25/268 господарського суду Донецької області
за позовом Малого приватного виробничо - комерційного
підприємства "Діксі" (далі - МПВКП "Діксі")
до - Державної податкової інспекції у
Орджонікідзевському районі м. Маріуполя
- Відділення Державного казначейства у Донецькій
області
про стягнення процентів, нарахованих на суму бюджетної
заборгованості за 1 квартал 1999 р. у розмірі 25410,20 грн.
В С Т А Н О В И В
МПВКП "Діксі" звернулось з позовом до господарського суду
Донецької області про стягнення процентів, нарахованих на суму
бюджетної заборгованості за 1 квартал 1999р. у розмірі
25410,20грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 27.06.2002р.
(суддя І.А.Бойко) позовні вимоги задоволені частково, а саме
вирішено стягнути з УДК Донецької області на користь МПВКП "Діксі"
процентів нарахованих на суму бюджетної заборгованості за 1
квартал 1999р. у розмірі 22656,44грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Судові витрати покладені на ДПІ у Орджонікідзевському районі м.
Маріуполя.
Мотивуючи рішення, господарський суд зазначив про доведеність того
факту, що за наслідками господарської діяльності МПВКП "Діксі" за
1 квартал 1999р. різниця між загальною сумою податкових
зобов'язань та сумою податкового кредиту має від'ємне значення у
сумі 24892грн.. Відповідно підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
сума
від'ємного значення підлягає відшкодуванню протягом місяця з дня
подання податкової декларації. На суму бюджетної заборгованості
нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки
НБУ, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії,
включаючи день погашення. Платник податку має право у будь - який
момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до
суду з позовом про стягнення коштів бюджету.
Таким чином, з 01.06.1999р. надмірно сплачена сума 24892грн
вважається бюджетною заборгованістю, на яку за період з
30.04.1999р. по 01.06.1999р. обґрунтовано нараховані проценти в
сумі 22656,44грн, що підлягають поверненню з держбюджету.
За апеляційною скаргою ДПІ у Орджонікідзевському районі м.
Маріуполя Донецькій апеляційний господарський суд переглянув
рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2002р. і
постановою від 14.01.2003р. залишив його без змін з тих же
підстав.
ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя подала до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 14.01.2003р., в
якій просить рішення та постанову у даній справі скасувати,
мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування
судом норм матеріального права.
ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, посилаючись на Указ
Президента України "Про деякі зміни в оподаткуванні" ( 857/98 ) (857/98)
та
підпункт 6.3 пункту 6 Порядку відшкодування податку на додану
вартість ( z0263-97 ) (z0263-97)
, затвердженого наказом ДПА України та ГУКД
України від 02.07.1997р. № 209/72, зареєстрованого в Мінюсті
України 08.06.2001р. за № 489/5680 ( z0489-01 ) (z0489-01)
вважає, що право
на відшкодування процентів виникає у позивача після повного
перерахунку коштів з бюджету, а тому, беручи до уваги, що на
момент звернення з позовом задекларована у декларації за 1 квартал
1999р. сума ПДВ відшкодована в повному обсязі не була, МПВКП
"Діксі" звернулося до суду за захистом права яке не порушено, що
суперечить статті 1 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Крім того, заявник вважає, що норми статті 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не містять вимоги
обов'язкового відшкодування з державного бюджету процентів, які
нараховуються на суму бюджетної заборгованості у розмірі 120% від
облікової ставки НБУ.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення присутнього
в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
обставин, встановлених у даній справі судом першої та апеляційної
інстанції, а саме.
При розгляді справи господарським судом Донецької області було
встановлено, що за наслідками господарської діяльності товариства
за 1 квартал 1999р різниця між загальною сумою податкових
зобов'язань та сумою податкового кредиту має від'ємне значення у
сумі 24892грн.
Згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі, коли за
результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом
7.7.1 цієї статті ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, має від'ємне значення, така сума
підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету
України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової
декларації за звітний період.
За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може
бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього
податку.
Частиною 5 підпункту 7.7.3 статті 7 зазначеного Закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що суми, не відшкодовані платнику
податку протягом визначеного строку, вважаються бюджетною
заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються
проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки НБУ,
встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії,
включаючи день погашення.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою позову є порушення
передбаченого законом права підприємства на отримання з Державного
бюджету України надмірно сплаченого ПДВ протягом трьох наступних
звітних періодів.
Відповідно до частини 5 підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
за даної
обставини платник податку має право у будь-який момент після
виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом
про стягнення коштів бюджету.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що
приписи Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не пов'язують виникнення права платника податку на
стягнення нарахованих процентів на суму бюджетної заборгованості з
моментом повного перерахування коштів бюджетної заборгованості з
державного бюджету.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої та
апеляційної інстанції обґрунтовано були задоволені позовні вимоги
на підставі приписів Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Судова колегія вважає, що доводи ДПІ у Орджонікідзевському районі
м. Маріуполя, викладені у касаційній скарзі, ґрунтуються на
помилковому тлумаченні податкового законодавства.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-7, пунктом 1
статті 111-9, статтею 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2002 р. та
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
14.01.2003 р. у справі № 25/268 господарського суду Донецької
області - залишити без змін, а касаційну скаргу ДПІ у
Орджонікідзевському районі м. Маріуполя - без задоволення.
Головуючий Т. Добролюбова
С у д д і Т. Дроботова
Т. Гоголь