ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 16.04.2003                                     Справа N 2/5/1741
 
   Вищий господарський  суд  України  у складі колегії суддів:
 
                  Перепічая В.С. (головуючого),
                  Вовка І.В.,
                  Гончарука П.А.,
 
розглянувши у   відкритому  судовому  засіданні  касаційну  скаргу
відділення Державного казначейства України у  Якимівському  районі
Запорізької  області  на  рішення  господарського суду Запорізької
області від 28 серпня 2002 року  та  постанову  Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 7 жовтня 2002 року у справі №
2/5/1741 за  позовом  акціонерного  комерційного  агропромислового
банку   "Україна"  в  особі  регіонального  ліквідатора  банку  по
Запорізькій області до відділення Державного казначейства  України
у Якимівському районі Запорізької області
 
про   стягнення суми, -
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
24 липня  2002  року  акціонерний комерційний агропромисловий банк
"Україна" в особі регіонального ліквідатора банку  по  Запорізькій
області  звернувся  до  господарського  суду Запорізької області з
позовом  до   відділення   Державного   казначейства   України   у
Якимівському  районі Запорізької області про стягнення 970,16 грн.
вартості   комп'ютера,   переданого   відповідачу   в    тимчасове
користування, проте не повернутого у зв'язку з викраденням.
 
Рішенням господарського  суду  Запорізької  області  від 28 серпня
2002  року,  залишеним  без  змін  постановою   Дніпропетровського
апеляційного  господарського  суду  від 7 жовтня 2002 року,  позов
задоволено, стягнуто з відповідача 970,16 грн. та судові витрати.
 
У касаційній  скарзі  відповідач  просить  скасувати  постановлені
судові  рішення  і  передати  справу  на  новий  судовий  розгляд,
посилаючись на порушення  попередніми  судовими  інстанціями  норм
матеріального права.
 
У відзиві  на  касаційну  скаргу позивач вказує на безпідставність
доводів  касаційної  скарги  та   відсутність   підстав   для   її
задоволення.
 
Заслухавши пояснення представника відповідача,  вивчивши матеріали
справи,  обговоривши доводи  касаційної  скарги,  суд  вважає,  що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
 
Відповідно до  ст.  161  Цивільного  кодексу  України  ( 1540-06 ) (1540-06)
        
зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в  установлений
строк відповідно до вказівок договору.
 
Задовольняючи позов,  попередні  судові інстанції виходили з того,
що відповідно до договору про безоплатне користування майном  №  1
від  15 травня 1997 року позивач передав відповідачеві у тимчасове
користування комп'ютер.
 
Строк дії договору встановлено сторонами до  1  січня  2001  року,
проте  відповідач не повернув майно у визначений договором строк з
посиланням на його викрадення.
 
Оскільки пунктом 3.1 договору сторони передбачили,  що  у  випадку
втрати  або  неповернення  взятого  у  користування майна,  наймач
зобов'язаний відшкодувати наймодавцю вартість втраченого  майна  у
розмірі  залишкової  вартості  цього майна,  то судом правильно не
взято до уваги  твердження  відповідача  про  відсутність  вини  у
невиконанні  зобов'язання  та  припинення зобов'язання у зв'язку з
неможливістю його виконання.
 
З урахуванням повноважень касаційної інстанції,  суд залишає  поза
увагою твердження касаційної скарги щодо неправильності визначення
залишкової вартості майна, переданого у безоплатне користування.
 
Висновки попередніх  судових  інстанцій  відповідають   матеріалам
справи  та  вимогам  закону,  а  доводи  касаційної  скарги  їх не
спростовують.
 
Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,   111-11   Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський
суд України -
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу  відділення  Державного  казначейства  України  у
Якимівському  районі Запорізької області залишити без задоволення,
а рішення господарського суду Запорізької області  від  28  серпня
2002    року    та   постанову   Дніпропетровського   апеляційного
господарського суду від 7 жовтня 2002 року у справі № 2/5/1741 без
змін.
 
Головуючий Перепічай В.С.
Судді      Вовк І.В.
           Гончарук П.А.