Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2003 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
За участю представників
позивача - присутні
відповідача - присутні
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу АТ "ССС"
на рішення господарського суду Чернівецької області від
ХХ-ХХ.07.2002 року
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
ХХ.12.2002 року
у справі № 000
за позовом ТОВ "ХХХ"
до ВАТ "УУУ"
та ЗАТ "ААА"
за участю третьої особи АТ "ССС"
про визнання недійсним рішення акціонерних зборів,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Чернівецької області від
ХХ-ХХ.07.2002 року у справі № 000, позовні вимоги ТОВ "ХХХ"
задоволено, визнано недійсним рішення зборів акціонерів ЗАТ "ААА"
від ХХ.03.2001 року і зобов'язано ЗАТ "ААА" повернути ВАТ "УУУ"
майно на суму 8 975 340,0 грн., яке передане актом передачі від
ХХ.03.2001 року.
Рішення мотивоване тим, що в матеріалах справи відсутні докази,
які б свідчили про схвалення загальними зборами акціонерів ВАТ
"УУУ" передачу майна на суму 8 975 340,0 грн. в статутний фонд ЗАТ
"ААА" як того вимагає п. 8.2.4. Статуту ВАТ "УУУ". Крім того, суд
першої інстанції прийшов до висновку про порушення відповідачем
п.140 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки
( 1723-14 ) (1723-14)
, згідно приписів якого ВАТ "УУУ" не мало право
виступати засновником ЗАТ "ААА" та вносити в статутний фонд
новоствореної юридичної особи все належне йому майно.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
ХХ.12.2002 року рішення господарського суду Чернівецької області
від ХХ-ХХ.07.2002 року у справі № 000 залишено без змін.
АТ "ССС" у поданій касаційній скарзі просить рішення
господарського суду Чернівецької області від ХХ-ХХ.07.2002 року та
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
ХХ.12.2002 року скасувати, в позові відмовити. В обґрунтування
своїх вимог скаржник посилається на те, що судом першої та
апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального
та процесуального права, що призвело до прийняття судових рішень,
які не відповідають вимогам діючого законодавства.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників
сторін, суд встановив наступне:
ХХ.03.2001 відповідно до протоколу №1 підписаного головою
правління ВАТ "УУУ" створено Закрите акціонерне товариство "ААА".
Згідно акту передачі від ХХ.03.2001 року, ВАТ "УУУ" передало в
оплату за акції новоствореної юридичної особи майно на суму 8 975
340,0 грн.
Відповідно до п.140 Державної програми приватизації на 2000-2002
роки ( 1723-14 ) (1723-14)
, до виконання плану приватизації (розміщення
акцій) товариства, щодо яких передбачається закріплення у
державній власності пакетів акцій, або до розміщення акцій у
кількості, що становить 75% загальної кількості акцій товариства,
цьому товариству та державним органам приватизації забороняється
відчужувати майно (необоротні активи), що належать товариству та
здійснювати операції з борговими вимогами та зобов'язаннями
(факторинг), якщо на дату укладення відповідної угоди балансова
вартість активів або зобов'язань перевищує суму еквівалентну 14000
ЕЦК за курсом, встановленим Національним банком України, або
перевищує 10% підсумку балансу товариства.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції на момент
створення ЗАТ "ААА", його засновник ВАТ "УУУ" перебувало у процесі
приватизації, а державна частка акцій в статутному фонді
останнього становила 25,003 відсотки.
Відповідно до п.2.2 Установчого договору про створення та
діяльність ЗАТ "ААА", вкладом ВАТ "УУУ" в статутний фонд
новоствореної юридичної особи є майно на суму 8975340,0 грн., що
становить 51,1 відсоток підсумку балансу відкритого акціонерного
товариства.
Враховуючи наведене, суд першої та апеляційної інстанцій вірно
дійшли висновку про недотримання ВАТ "УУУ" вимог чинного
законодавства щодо відчуження майна товариства, а саме п. 140
Державної програми приватизації на 2000-2002 роки ( 1723-14 ) (1723-14)
.
Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції згідно акту
передачі від ХХ.03.2001 року до ЗАТ "ААА" були передані всі
основні засоби виробництва, необхідні для процесу цукроваріння, в
тому числі: об'єкти нерухомості, обладнання та транспорт.
Тому суд апеляційної інстанцій правильно зробив висновок про те,
що відповідачем порушені права та інтереси позивача як акціонера
ВАТ "УУУ" оскільки, останній придбавши акції товариства
розраховував на отримання частини прибутку акціонерного
товариства, отримання доходу в результаті зростання вартості
акцій, а також на участь в управлінні справами товариства.
Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не беруться судом
до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та згідно
ст.111 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій всебічно
та в повному обсязі дослідили всі обставини справи, вірно
застосували норми матеріального та процесуального права, тому
підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5 ,111-7 ,111-9 -
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд -
ПОСТАНОВИВ:
1.Касаційну скаргу АТ "ССС" залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Чернівецької області від
ХХ-ХХ.07.2002 року у справі № 000 залишити без змін.
3.Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
ХХ.12.2002 року у справі № 000 залишити без змін.