Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
                 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
14 квітня 2003р.
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -  судді
суддів
 
у відкритому  судовому  засіданні,  розглянувши  касаційну  скаргу
Приватного підприємства "ХХХ"
 
на постанову Дніпропетровського апеляційного  господарського  суду
від ХХ.11.2002р.
 
у справі № 000
 
за позовом Приватного підприємства "ХХХ"
 
до Відкритого акціонерного товариства "УУУ"
 
про стягнення 21 459грн. 18 коп.,
 
                           ВСТАНОВИВ :
 
Рішенням Арбітражного    суду    Дніпропетровської   області   від
ХХ.01.2001р.  у справі № 000 з Відкритого акціонерного  товариства
"УУУ"  на користь Приватного підприємства "ХХХ" стягнуто 21459грн.
18коп. неустойки.
 
Ухвалою Арбітражного   суду    Дніпропетровської    області    від
ХХ.04.2001р.   змінено   порядок   і   спосіб   виконання  рішення
Арбітражного суду Дніпропетровської області від ХХ.01.2001р.
 
Постановою Арбітражного   суду   Дніпропетровської   області   про
перевірку  рішення  в порядку нагляду від ХХ.05.2001р.  у справі №
000  рішення  Арбітражного  суду  Дніпропетровської  області   від
ХХ.01.2001р. залишене без змін.
 
Постановою Вищого  господарського суду України від ХХ.02.2002р.  у
справі № 000 рішення Арбітражного суду  Дніпропетровської  області
від ХХ.01.2001р.  та постанову Арбітражного суду Дніпропетровської
області від ХХ.05.2001р.  у справі №  000  скасовано  та  передано
справу  на  новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської
області.
 
Рішенням Господарського   суду   Дніпропетровської   області   від
ХХ.07.2002р.   у   справі  №  000  позов  задоволене  частково:  з
Відкритого акціонерного товариства  "УУУ"  на  користь  Приватного
підприємства  "ХХХ" стягнуто 3894грн.93коп.  пені,  в решті позову
відмовлено.
 
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
ХХ.11.2002р.   у   справі   №   000  рішення  Господарського  суду
Дніпропетровської області від ХХ.07.2002р. у справі № 000 залишене
без змін.
 
Не погодившись   з   постановою   Дніпропетровського  апеляційного
господарського суду від ХХ.11.2002р.,  Приватне підприємство "ХХХ"
подало  касаційну скаргу,  в якій просить скасувати постановлені у
даній справі судові рішення та прийняти нове рішення,  яким  позов
задовольнити. Касаційну скаргу Приватне підприємство "ХХХ" мотивує
тим,  що місцевим господарським судом та апеляційним господарським
судом  неправильно  застосовано ст.  158 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
         та
порушено ст.ст. 29, 153,154 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
Розглянувши доводи  касаційної  скарги,  перевіривши  правильність
застосування   місцевим   господарським   судом   та   апеляційним
господарським судом норм матеріального  та  процесуального  права,
Вищий  господарський  суд  України  дійшов висновку,  що касаційна
скарга Приватного підприємства "ХХХ" задоволенню не підлягає.
 
Межі перегляду справи в касаційній інстанції встановлено ст. 111-7
ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  згідно   якої   касаційна інстанція на
підставі  встановлених  .фактичних   обставин   справи   перевіряє
застосування   судом   першої   чи   апеляційної   інстанції  норм
матеріального і процесуального права.  Касаційна інстанція не  має
права  встановлювати або вважати доведеними обставини,  що не були
встановлені  у  рішенні  або  постанові  господарського  суду   чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
 
Апеляційним господарським   судом   встановлено,   що  позивач  та
відповідач ХХ.04.2000р.  уклали договір № 3 на поставку  труб,  за
яким  відповідач  зобов'язався поставити труби в асортименті та за
ціною,  що передбачені специфікацією,  а позивач прийняти труби та
сплатити їх вартість у відповідності до специфікації.
 
Згідно ч.  1 ст. 247 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
         продукція повинна бути
поставлена в асортименті, передбаченому договором.
 
Згідно  ст.  161  ЦК  України  ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  зобов'язання  повинні
виконуватися  належним  чином і в установлений строк відповідно до
вказівок закону,  договору,  а при відсутності  таких  вказівок  -
відповідно до вимог,  що звичайно ставляться. Одностороння відмова
від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов  договору  не
допускаються (ст. 162 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
        ).
 
Позивач ХХ.05.2000р.  звернувся  до відповідача з пропозицією щодо
поставки труб,  які не було  передбачено  специфікацією,  із  чого
випливає, що позивач запропонував внести зміни до умов договору.
 
Відповідно до  ст.  153  ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
         договір вважається
укладеним,  коли між сторонами в  потрібній  у  належних  випадках
формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
 
Частиною 2 ст. 154 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
         визначено, якщо згідно з
законом  або  угодою  сторін  договір  повинен  бути  укладений  в
письмовій  формі,  він  може  бути  укладений  як шляхом складання
одного документа,  підписаного  сторонами,  так  і  шляхом  обміну
листами,   телеграмами,   телефонограмами   та   ін.,  підписаними
стороною,  яка  їх  надсилає.  Апеляційним  господарським   судові
встановлено,  що резолюція відповідача,  вчинена на листі позивача
від ХХ.05.2000р.,  була адресована не позивачу, а стосувалась лише
відповідача,  тому  не є згодою на зміну умов договору на поставку
труб.
 
Листом від ХХ.06.2000р.  позивач  надіслав  нову  пропозицію  щодо
відвантаження  труб  відповідного  діаметру у кількості 45т.,  яка
відповідачем була прийнята до виконання. Апеляційним господарським
судом встановлено, що поставки здійснені відповідачем ХХ.07.2000р.
та ХХ.07.2000р.  відповідали умовам, передбаченим п. 2.4 договору.
Поставка,  здійснена відповідачем ХХ.07.2000р.,  була прострочена,
тому господарським судом  правомірно  нараховано  штраф  на  строк
прострочення даної поставки.
 
Згідно  ст.   111-10    ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          підставами  для
скасування   або   зміни   рішення   місцевого   чи   апеляційного
господарського суду або постанови апеляційного господарського суду
є порушення або неправильне  застосування  норм  матеріального  чи
процесуального права.
 
Враховуючи, що  рішення місцевого господарського суду та постанова
апеляційного господарського суду відповідають нормам матеріального
та процесуального права, то підстави для їх скасування відсутні.
 
Керуючись ст.ст.   111-5,  111-7,  п.  1  ст.  111-9,  ст.  111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України -
 
                           ПОСТАНОВИВ :
 
Касаційну скаргу   Приватного   підприємства  "ХХХ"  залишити  без
задоволення,     постанову     Дніпропетровського     апеляційного
господарського суду від ХХ.11.2002р.- без змін.