ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.04.2003 Справа N 24/507
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С,
суддів : Хандуріна М.І.,
Черкащенко М.М.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу ТОВ "Медичний центр "INTO-SANA"
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 13.01.2003 p.
у справі господарського суду м. Києва
за позовом ТОВ "Медичний центр "INTO-SANA"
до Української державної інноваційної компанії
про спонукання укладення угоди
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача: А.А.А. - дов. від 15.10.02 p.
від відповідача: Б.Б.Б. - дов. від 01.03.03 p.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 06.11.02 господарського суду м. Києва позовні вимоги
задоволені. Визнано укладеною додаткову угоду до Генерального
інноваційного договору № 154 від 11.10.99. Стягнено з Української
державної інноваційної компанії на користь ТОВ "Медичний центр
"INTO-SANA" держмито в розмірі 85 грн. та судові витрати у розмірі
118 грн.
Рішення мотивовано тим, що дотримання позивачем вимог ст. 11 ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
щодо досудового врегулювання спору, який виник з
приводу зміни Генерального інноваційного договору №154 від
11.10.1999 р., та п. 9.2 (а) інноваційного договору у частині
надання фінансового звіту про використання вкладу відповідача та
обґрунтування перенесення строків повернення платежів
підтверджується матеріалами справи та відповідачем не
заперечується.
Постановою від 13.01.03 Київського апеляційного господарського
суду рішення від 06.11.02 господарського суду м. Києва скасовано.
В позові ТОВ "Медичний центр "INTO-SANA" відмовлено, з тих
підстав, що господарським судом не врахована ч. 2 п. 9.2 договору,
відповідно до якої в разі не досягнення домовленості про перегляд
умов договору протягом місяця, діючий договір залишається в силі.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного
господарського суду ТОВ "Медичний центр "INTO-SANA" звернулось у
Вищий господарський суд України з касаційною скаргою і просить її
скасувати, посилаючись на те, що висновки апеляційної інстанції
про виконання відповідачем у повному обсязі ст.ст. 1, 9
інноваційного договору не відповідають обставинам справи. Пункт
9.2 інноваційного договору передбачає здійснення відповідачем
фінансово-господарської перевірки позивача протягом місяця з
моменту звернення останнього з пропозицією збільшення вкладу або
пролонгації строків (з доданням документів) і прийняття рішення
про відповідну зміну умов договору, виходячи з результатів
перевірки. Отже, відповідач необґрунтовано відмовився від
корегування строків повернення платежів.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Господарським судом м. Києва встановлено, що Українською державною
інноваційною компанією та ТОВ "Медичний центр "INTO-SANA" 11.10.99
укладено генеральний інноваційний договір № 154.
На виконання даного договору 11.10.99 між сторонами укладено
додатковий договір № 1, згідно з яким інвестор здійснює
фінансування проекту у сумі 100000 грн., строк повернення вказаної
частини інноваційної позики, відповідно до додатку 4 даного
додаткового договору - ІV квартал 2002 р., та додатковий договір №
2, згідно з яким інвестор здійснює фінансування проекту в сумі
36000 грн., строк повернення передбачений частинами, відповідно до
додатку 4 додаткового договору.
Стаття 1 Генерального інноваційного договору визначає предметом
договору реалізацію інноваційного проекту "Створення медичних
послуг з повним циклом надання населенню медичних послуг".
Частиною 2 ст. 1 договору передбачено, що сторони докладають
максимум зусиль для здійснення проекту.
Листом № 05 від 07.02.02 позивач звернувся з пропозицією
пролонгації строків повернення інноваційної позики до 2004 р., як
це передбачено п.п. 5.2 договору, однак інвестор відмовився від
коригування планів повернення коштів з посиланням на ст. 50 Закону
України "Про державний бюджет України на 2002 рік" ( 2905-14 ) (2905-14)
(лист №15-630/1 від 11.04.02).
Господарським судом встановлено, що кредиторська заборгованість
позивача за інноваційною позикою виникла 07.12.99 та 24.12.99 у
сумі 1000 000 грн. та 3600 грн., відповідно, тому колегія суддів
вважає, що господарський суд м. Києва обґрунтовано не застосував
вищевказану норму закону.
Статтею 3 Закону України "Про інноваційну діяльність" ( 40-15 ) (40-15)
передбачено, що головною метою державної інноваційної політики є
створення соціально-економічних, організаційних і правових умов
для ефективного відтворення, розвитку й використання
науково-технічного потенціалу країни, забезпечення впровадження
сучасних екологічно чистих, безпечних, енерго- та
ресурсозберігаючих технологій, виробництва та реалізації нових
видів конкурентоздатної продукції.
Пункт 2 цієї статті ( 40-15 ) (40-15)
відносить до принципів державної
інноваційної політики створення умов для збереження, розвитку і
використання вітчизняного науково-технічного та інноваційного
потенціалу, забезпечення взаємодії науки, освіти, виробництва,
фінансово-кредитної сфери у розвитку інноваційної діяльності,
підтримку підприємництва у науково-виробничої сфері.
Статтями 31, 33 Закону України "Про наукову і науково-технічну
діяльність" ( 1977-12 ) (1977-12)
, обумовлено забезпечення державою
соціально-економічних, організаційних, правових умов для
формування та ефективного використання наукового та
науково-технічного потенціалу, включаючи державну підтримку
суб'єктів наукової і науково-технічної діяльності, а також
стимулювання наукової та науково-технічної творчості,
винахідництва та інноваційної діяльності, застосування
фінансово-кредитних та податкових важелів для створення економічно
сприятливих умов для ефективного здійснення наукової і
науково-технічної діяльності відповідно до законодавства України.
Як сторона інноваційного договору інвестор діє за рахунок та в
інтересах держави. Метою утворення Української державної
інноваційної компанії відповідно до п. 3.1 Статуту є забезпечення
реалізації державної інноваційної політики.
Господарським судом м. Києва встановлено, що факти які зумовлюють
об'єктивну неможливість своєчасного виконання умов інноваційного
договору позивачем без пролонгації строків його дії унеможливлюють
виконання соціально значимого інноваційного проекту "Створення
медичних послуг з повним циклом надання населенню медичних
послуг".
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Київським
апеляційним господарським судом дана неправильна юридична оцінка
обставинам справи, тому оскаржувана постанова не відповідає
чинному законодавству України та обставинам справи і підлягає
скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, ст. 111-9, ст.
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову від 13.01.03 p. Київського апеляційного господарського
суду зі справи № 24/507 скасувати.
Рішення від 06.11.02 p. господарського суду м. Києва з даної
справи залишити без змін.
Доручити господарському суду м. Києва видати відповідні накази з
урахуванням ст. 122 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
М.М. Черкащенко