ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
 09.04.2003                                           Справа N 14/358
 
   Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
 
                     головуючого  Божок В.С,
                     суддів : Хандуріна М.І.,
                         Черкащенко М.М.
 
розглянувши  у відкритому
судовому засіданні
касаційну  скаргу     Керченського морського торговельного порту
 
на  постанову         Донецького апеляційного господарського суду
 
від                   20.08.02 p.
 
у справі              господарського суду Донецької області
 
за позовом            Керченського  морського торговельного порту,
                      м. Керч
 
до                    Державного   Азовськог о Головного Морського
                      агентства "Інфлот", м. Маріуполь
 
про   стягнення 10 147, 11 дол. США
 
        в судовому засіданні взяли участь  представники :
 
від позивача:         А.А.А. - дов. № юр355від 02.04.02 p.
від відповідача:      Б.Б.Б. - дов. № 2/389-пр від 03.04.03 p.
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Рішенням від   28.05.02   господарського  суду  Донецької  області
позовні  вимоги  задоволені.  Стягнено  з  Державного   Азовського
Головного  Морського  агентства  "Інфлот"  на користь Керченського
морського торговельного порту 10147,  11 дол.  США основного боргу
та  101  47 дол.  США на відшкодування витрат зі сплати державного
мита,  обґрунтовуючи це тим,  що відповідно  до  ст.  106  Кодексу
торговельного  мореплавства  України  ( 176/95-ВР  ) (176/95-ВР)
         з суден,  що
користуються послугами державних морських  лоцманів,  справляється
лоцманський збір.
 
Постановою від  20.08.02  Донецького  апеляційного  господарського
суду рішення від 28.05.02 господарського  суду  Донецької  області
скасовано.
 
Постанова мотивована   тим,   що   відповідно   до  п.  21  Наказу
Мінтранспорту  України  №214  від  27.06.96  ( z0374-96  ) (z0374-96)
        ,  яким
затверджені  збори  і  плати  за послуги,  на лоцманський збір для
суден групи "А" у  портах  розкладу  ліній  закордонного  плавання
надається знижка у розмірі 20% від ставок зборів, які справляються
за зовнішньопортове провадження суден.  Пунктом 18 "Положення  про
портові  збори"  ( 442-96-п ) (442-96-п)
        ,  затвердженого Кабінетом Міністрів
України № 422  від  18.04.96,  передбачено,  що  лоцманський  збір
стягується  з  суден,  у  тому  числі  і групи "А" й за лоцманське
проведення судна за межами акваторії порту.
 
Не погоджуючись    з    постановою     Донецького     апеляційного
господарського   суду   Керченський   морський  торговельний  порт
звернувся у Вищий господарський суд України з касаційною скаргою і
просить її скасувати,  посилаючись на те,  що висновки апеляційної
інстанції ґрунтуються на "Положенні про портові збори". Однак, цей
нормативний  акт  не  регулює  правовідносини  в  частині  надання
лоцманських послуг,  розмір і порядок стягнення лоцманського збору
відповідно   до ст.  84 Кодексу торговельного мореплавства України
( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
         і принагідно не підлягає  застосуванню.  Крім  того,
неправомірно  застосовано  п.  21  Наказу  Міністерства транспорту
України  від  27.06.96  №  214  ( z0374-96  ) (z0374-96)
        ,  зі   змінами   та
доповненнями,  до п. 20, оскільки даним пунктом встановлені знижки
лоцманського збору у розмірі 20% для суден групи "А", "Б" у портах
лінії  розкладу за зовнішньопортову та внутрішньопортову проводку,
однак із перерахованих умов надання знижок не допустимо для суден,
які прямують транзитом КЕК.
 
Колегія суддів,   приймаючи  до  уваги  межі  перегляду  справи  в
касаційній  інстанції,  проаналізувавши  на   підставі   фактичних
обставин  справи  застосування норм матеріального і процесуального
права  при  винесенні  оспорюваного   судового   акту,   знаходить
необхідним  касаційну  скаргу  задовольнити  частково  з наступних
підстав.
 
Господарськими судами встановлено, що через Керч-Єнікальский канал
без  заходження у порт Керч під агентуванням ДАГМА "Інфлот" у 2000
році проходили іноземні судна,  яким портом надавалися  лоцманські
послуги.  За проводку суден у 2000 році для оплати згаданих послуг
відповідачу були виставлені рахунки на загальну  суму  113514,  32
дол. США.
 
Пред'явлені   рахунки    відповідачем    сплачені  частково у сумі
103367, 21 дол.  США.,  з урахуванням 20 % знижки від обсягу збору
за   лоцманську   проводку   суден,   встановленої  п.  21  Наказу
Міністерства транспорту України № 214 від 27.06.96.
 
Статтею 106    Кодексу торгового мореплавства України  встановлено
( 176/95-ВР  ) (176/95-ВР)
        ,  -  із суден,  що користуються послугами державних
морських  лоцманів,   справляється   лоцманський   збір,   порядок
справляння  і розмір якого встановлюється Міністерством транспорту
України за погодженням з Міністерством економіки України.
 
Пунктом 21 вищевказаного Наказу № 214 від 27.06.96  ( z0374-96  ) (z0374-96)
        
передбачено,  що  для  суден  групи  "А"  в  портах розкладу ліній
закордонного плавання надається знижка в розмірі 20  %  до  ставок
зборів,     які     справляються     за    зовнішньопортовим    та
внутрішньопортовим проведенням.
 
Лоцманський збір  є  доходом  організації  працівником   якого   є
державний морський лоцман,  що визначено ст. 109 Кодексу торгового
мореплавства України ( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
        .
 
Отже, предметом даного  спору  є  правомірність  застосування  20%
знижки  з лоцманського збору,  який справляється з усіх суден,  що
заходять у порти України.  Ставки такого збору  є  фіксованими  та
визначаються  на підставі п.  20 вищевказаного наказу Міністерства
транспорту України ( z0374-96 ) (z0374-96)
        .
 
Відносини між морським торговельним портом та  судновласником  або
морським  агентом  визначається  чинним  законодавством України та
відповідним договором між ними.  Підтвердженням укладання договору
є  оферта  порту  у  вигляді дисбурсменських рахунків акцептованих
судновласником,  морським агентом чи капітаном судна. Однак, це не
було    предметом    дослідження   при   розгляді   даної   справи
господарськими судами.
 
Таким чином  господарськими  судами  неповно  з'ясовані  обставини
справи, що є підставою для скасування судових рішень і направлення
справи на новий розгляд.
 
При новому розгляді справи принагідно повно та  всебічно  вияснити
всі   обставини   справи,   дати  їм  належну  правову  оцінку  та
постановити законне та обґрунтоване рішення.
 
На підставі викладеного,  керуючись ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9 -
111-12  Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу задовольнити частково.
 
Постанову від 20.08.02 p.  Донецького апеляційного  господарського
суду рішення від 28.05.02 p. господарського суду Донецької області
зі справи № 14/358 скасувати.
 
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Донецької
області.
 
Головуючий В.С. Божок
Cудді      М.І. Хандурін
           М.М. Черкащенко