Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "Інформтехнологія".
 
 
                 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
27.03.2003 р.
 
Вищий господарський  суд  України   у   складі   колегії   суддів:
 
головуючий,  
суддів, 
 
розглянув касаційну скаргу ДП "МП"А" на ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від  15.01.2003  р.  у
справі № 36-2002 за позовом банку "АА" до ДП "МП"А" про розірвання
кредитного  договору  та  стягнення  7331313,82  грн.  за   участю
представників позивача -присутній, відповідача - присутній.
 
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2003
р.  зупинено апеляційне провадження у даній  справі  до  вирішення
справ №№ 19\91, 19\92.
 
У касаційній   скарзі  відповідач  просить  скасувати  оскаржувану
ухвалу на підставі  того,  що  вона  прийнята  з  порушенням  норм
чинного законодавства.
 
У відзиві  на касаційну скаргу позивач просить ухвалу апеляційного
суду залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
 
Вивчивши справу,  заслухавши пояснення представників  сторін,  суд
встановив наступне.
 
Статтею 79  ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         передбачені підстави зупинення
провадження у справі господарського суду.  Зокрема, згідно частини
першої  цієї  статті,  суд  зупиняє  провадження  у  справі в разі
неможливості розгляду даної справи до вирішення пов язаної  з  нею
іншої справи органом, що вирішує господарські спори.
 
Предметом спору  даної  справи  №  36-2002  є  укладений сторонами
кредитний договір № 08-11\84 від 05.10.99 р.
 
Зупиняючи провадження у справі  №  36-2002,  суд  в  мотивувальній
частині ухвали від 15.01.2003 р.  зазначив,  що прийняте рішення у
справах № 19\91,  № 19\92,  які не розглянуті судом, може вплинути
на  розгляд  апеляційної  скарги  дочірнього  підприємства "МП"А".
Однак,  цей висновок не  відповідає  вимогам  ст.79   ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .  Так, предметом спору у  справах господарського  суду
№ 19\91, № 19\92 є договори застави,  укладені сторонами і третьою
особою  в забезпечення повернення отриманих за кредитним договором
коштів.  За  змістом  і  правовою  природою  договори  застави   є
похідними  від  кредитного  договору,  тому  апеляційний  суд  мав
навести мотиви висновку щодо можливого впливу рішення у справах  №
19\91,  №  19\92  про  визнання  недійсними  договорів  застави на
розгляд справи № 36-2002,  предметом  спору  в  якій  є  кредитний
договір.
 
Більш того,  суд  в порушення ч.1 ст.79 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         не
зазначив про  неможливість  розгляду  справи  до  вирішення  інших
справ, які дійсно із яких мотивів пов язані з даною справою.
 
Отже, висновок  суду  про  необхідність  зупинення  провадження  у
справі не відповідає обставинам даної, названим вище інших справ і
діючому законодавству, тому підлягає скасуванню з передачею справи
для розгляду апеляційному суду.
 
На підставі  викладеного   та   керуючись   ст.ст.111-11,   111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
1. Касаційну скаргу ДП "МП"А" задовольнити.
 
2. Ухвалу  Київського   апеляційного   господарського   суду   від
15.01.2003 р. скасувати.
 
3. Справу  № 36-2002 передати для розгляду Київському апеляційному
господарському суду.
 
 
 
 
Головуючий, судді