ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.03.2003 Справа N 13/426
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С,
суддів : Хандуріна М.І.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу ЗАТ "Будіндустрія-3"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
23.12.02 p.
у справі господарського суду м. Києва
за позовом ЗАТ "Інвестбуд-11", м. Київ
до ЗАТ "Будіндустрія-3", м. Київ
про стягнення 52 080 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача: А.А.А. - дов. № 7 від 02.10.02 p.
від відповідача: Б.Б.Б. - дов. № 92 від 06.11.02 p., В.В.В.-дов.
№ 93 вiд 06.11.02 p., Стогній Г.Ф. - голова
правління - наказ від 18.08.00 p. № 55-к
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 29.10.02 господарського суду м. Києва позовні вимоги
задоволені частково. Стягнено з ЗАТ "Інвестбуд-11" на користь ЗАТ
"Будіндустрія-3" 3 540, 00 грн. боргу, 520, 80 грн. витрат по
сплаті державного мита та 118, 00 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення. В решті частині позовних вимог
відмовлено. Рішення мотивоване тим, що відповідно до ст. 432 ЦК
України ( 1540-06 ) (1540-06)
, грошові або майнові внески учасників
договору, а також майно, створене у результаті спільної
діяльності, є їх спільною дольовою власністю.
Постановою від 23.12.02 Київського апеляційного господарського
суду дане рішення скасовано. Стягнено з ЗАТ "Будіндустрія-3" на
користь ЗАТ "Інвестбуд-11" 52080 грн. основного боргу.
Постанова мотивована тим, що договір від 14.01.97 укладений між
сторонами, не містить всіх необхідних умов договору про сумісну
діяльність, оскільки в ньому не визначена частка кожної із сторін
на ведення та фінансування будівництва. За таких обставин у суду
першої інстанції не було підстав визнавати, що витрати сторін в
процесі майнового будівництва були понесені у рівних частинах.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного
господарського суду ЗАТ "Будіндустрія-3" звернулось у Вищий
господарський суд України з касаційною скаргою і просить її
скасувати, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції в
порушення ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, прийняв без
обґрунтування до розгляду документи, які не були раніше надані
позивачем та не розглядалися судом першої інстанції на підставі
яких і було винесено оскаржувану постанову.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Господарським судом м. Києва встановлено, що ЗАТ "Інвестбуд-11" та
ЗАТ "Будіндустрія-3" 14.01.97 уклали договір № 7 на участь у
пайовому будівництві.
Пунктом 1 даного договору передбачено, що відповідач приймає
позивача у пайове будівництво чотирьох квартир у будинку за
адресою: Києво-Святошинський район, п. Петропавлівська Борщагівка,
вул. Сонячна, 11.
Також даним договором узгоджено, що попередня базова вартість
чотирьох квартир складає 200 000 грн. Остаточна ціна будівництва
визначається після його закінчення шляхом розрахунку фактичної
вартості будівництва з урахуванням коефіцієнта інфляції.
Закінчення будівництва та здача будинку в експлуатацію планувалося
сторонами у 1999 році.
Згідно акту прийому-передачі від 30.11.01 ЗАТ "Інвестбуд-11"
передано, а ЗАТ "Будіндустрія-3" прийнято недобудований будинок за
адресою: Києво-Святошинський район, п. Петропавлівська Борщагівка,
вул. Сонячна, 11. Вартість незакінченого будівництва даного
житлового будинку була погоджена сторонами у розмірі 97080, 00
грн.
Господарським судом м. Києва обґрунтовано визначено, що договір на
участь у пайовому будівництві є відповідно до його предмету одним
з різновидів договору про сумісну діяльність, оскільки передбачає
сумісну діяльність його сторін на досягнення спільної
господарської мети, а саме будівництво житлового будинку на
підставі ст. 430 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Виходячи зі змісту Договору № 7 від 14.01.97 на участь у пайовому
будівництві встановлено, що позивачем та відповідачем не було
заздалегідь передбачено вид та розмір участі кожної зі сторін у
пайовому будівництві.
Відповідно до ст. 432 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, грошові або майнові
внески учасників договору, а також майно, створене у результаті
спільної діяльності, є їх спільною дольовою власністю.
Договором № 7 від 14.01.97 на участь у пайовому будівництві не
передбачено для позивача самостійне ведення та фінансування ним
будівництва. Також позивачем не було надано у судовому засіданні
документально підтверджених доказів і не було доведено, що саме
він поніс усі витрати по пайовому будівництву.
Підписання сторонами акту від 30.11.01 приймання-передачі об'єкту
незакінченого будівництва може, при відсутності заперечень кожної
із сторін, бути прийнято судом як достатнє підтвердження вартості
об'єкту незакінченого будівництва, але не факту понесення витрат
на будівництво лише тільки Позивачем у розмірі 97080,00 грн. З
акту приймання-передачі об'єкту незакінченого будівництва також не
випливає, що Сторона-2 (Позивач) продає та є продавцем вказаного
об'єкту.
Також, господарським судом обґрунтовано дійшов висновку сторонами
у процесі пайового будівництва витрати були понесені у рівних
частинах.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарським
судом м. Києва дана неправильна юридична оцінка обставинам справи,
тому рішення господарського суду м. Києва не відповідає чинному
законодавству України та обставинам справи і підлягають
скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, ст. 111-9, ст.
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову від 23.12.02 p. Київського апеляційного господарського
суду зі справи № 12/426 скасувати.
Рішення від 29.10.02 p. господарського суду м. Києва з даної
справи залишити без змін.
Доручити господарському суду м. Києва видати відповідні накази з
урахуванням ст. 122 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
М.М. Черкащенко