ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 26.03.2003                                 Справа N 02-2-31/8092

   Вищий господарський  суд  України  у складі колегії суддів:

                  Перепічая В.С. (головуючого),

                  Вовка І.В.,

                  Гончарука П.А.,

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну   скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю "АВА Інтертранс" на ухвалу

господарського суду м.  Києва від 29 липня 2002 року та  постанову

Київського  апеляційного  господарського  суду  від 24 грудня 2002

року у справі № 02-2-31/8092 за  позовом  товариства  з  обмеженою

відповідальністю   "АВА  Інтертранс"  до  відкритого  акціонерного

товариства "Спецмеблі"

про   стягнення суми, -

                            ВСТАНОВИВ:

12 червня 2002 року товариство з обмеженою  відповідальністю  "АВА

Інтертранс"  звернулося до господарського суду м.  Києва з позовом

до відкритого акціонерного товариства  "Спецмеблі"  про  стягнення

пені за прострочення платежів у сумі 1929,95 грн.,  посилаючись на

несвоєчасне  та  недобросовісне   виконання   відповідачем   своїх

зобов'язань за договорами № 157/98-09 від 21 грудня 1998 року та №

3 від 2 січня 2002 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29 липня 2002 року (суддя

Качан  Н.І.)  позовні  матеріали повернуті позивачу без розгляду з

підстав,  передбачених  п.  4   ч.   1   ст.   63   Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Постановою Київського  апеляційного  господарського  суду  від  24

грудня 2002 року (судді  Брайко  А.І.,  Бившева  Л.І.,  Розваляєва

Т.С.)  ухвала  господарського суду від 29 липня 2002 року залишена

без   змін,   а   апеляційна   скарга   товариства   з   обмеженою

відповідальністю "АВА Інтертранс" - без задоволення.

У касаційній  скарзі  товариство з обмеженою відповідальністю "АВА

Інтертранс"  просить  скасувати  ухвалу  місцевого   і   постанову

апеляційного  суду  та  зобов'язати  господарський  суд  м.  Києва

розглянути справу по суті,  мотивуючи це тим, що судами попередніх

інстанцій    неправильно   застосовані   норми   матеріального   і

процесуального права.

В судовому засіданні оголошувалась  перерва  до  26  березня  2003

року.

Заслухавши доводи представника позивача, вивчивши матеріали справи

та обговоривши доводи касаційної скарги,  суд вважає, що касаційна

скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається  з матеріалів справи і встановлено судами попередніх

інстанцій, згідно з платіжним дорученням № 1928 від 29 квітня 2002

року  та  довідкою  Управління Державного казначейства у Київській

області про надходження коштів до державного бюджету товариством з

обмеженою відповідальністю "АВА Інтертранс" сплачено державне мито

до Управління Державного казначейства у Київській області.

Відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу України

( 1798-12  ) (1798-12)
          державне  мито  сплачується  чи  стягується в доход

державного бюджету  України  в  порядку  і  розмірі,  встановлених

законодавством України.

Відповідно до  ст.  6  Декрету  Кабінету  міністрів України від 21

січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
         державне  мито

сплачується   за   місцем  розгляду  та  оформлення  документів  і

зараховується до бюджету місцевого самоврядування,  крім мита,  що

справляється  з  позовних  заяв,  які  подаються до господарського

суду,  із апеляційних і касаційних скарг на рішення  та  постанови

господарських  судів,  яке  зараховується  до  державного  бюджету

України.

Таким чином,  законом закріплено,  що державне мито сплачується до

державного   бюджету  України,  незалежно  від  місця  знаходження

господарського суду та платника.

Довідкою Управління Державного казначейства  у  Київській  області

від 09 серпня 2002 року підтверджено надходження коштів за розгляд

позовної заяви до Державного бюджету України.

Отже, приймаючи ухвалу  про  повернення  позовних  матеріалів  без

розгляду  та  постанову  про залишення без змін ухвали суду першої

інстанції, місцевий та апеляційний суди порушили право позивача на

звернення  до  суду за захистом порушених інтересів,  передбачених

ст. 55 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        .

За таких обставин, постановлені у справі судові рішення підлягають

скасуванню,  а  справа  -  направленню для розгляду до суду першої

інстанції.

Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-10,  111-11, 111-12,

111-13  Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,

Вищий господарський суд України -

                           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу  товариства  з  обмеженою  відповідальністю  "АВА

Інтертранс" задовольнити.

Постанову Київського   апеляційного  господарського  суду  від  24

грудня 2002 року і ухвалу господарського  суду  м.  Києва  від  29

липня  2002  року  у  справі  №  02-2-31/8092 скасувати,  а справу

передати для розгляду до суду першої інстанції.

Головуючий Перепічай В.С.

Судді      Вовк І.В.

           Гончарук П.А.