ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.03.2003 Справа N 4/70н
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді
суддів
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційні - Алчевської об'єднаної
скарги: державної податкової інспекції;
- Державної податкової
адміністрації у Луганській області
на рішення господарського суду Луганської
області від 19 - 24.06.2003
та постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 29.12.2003
у справі № 4/70н
господарського суду Луганської області
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю Агрофірма "І"
до 1) Алчевської об'єднаної
державної податкової інспекції;
2) Державної податкової
адміністрації у Луганській області
про визнання недійсним рішення,
за участю представників від:
позивача не з'явились
відповідача не з'явились
1) Масалов Є.В. - за довіреністю від 14.11.2003 №
відповідача 86/10-16
2)
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Луганської області від 19 -
24.06.2003 позов задоволено частково: визнано недійсним рішення
Алчевської ОДПІ від 03.08.2001 № 35-231-20162779/401 про
застосування та стягнення штрафних (фінансових) санкцій,
донарахованих сум податків, зборів (обов'язкових
платежів) та пені за порушення податкового та
іншого законодавства в час донарахування податку на
прибуток в сумі 115 650, 00 грн. та
застосування штрафних санкцій в сумі 57 825, 00 грн.; визнано
недійсним рішення начальника Алчевської ОДПІ від
21.08.2001 про результати розгляду скарги № 2/231-112; визнано
недійсним рішення заступника голови ДПА в Луганській області про
результати розгляду скарги від 18.09.2001 № 10200/25-08 в
частині залишення без змін рішення від 03.08.2001 № 35-231-
20162779/401 та рішення начальника Алчевської ОДПІ від
21.08.2001 № 2/231-112. У решті вимог відмовити.
Здійснивши апеляційне провадження, Донецький апеляційний
господарський суд прийняв постанову від 29.12.2003, якою рішення
місцевого господарського суду залишено без змін, а апеляційні
скарги Алчевської ОДПІ та ДПА в Луганській області - без
задоволення.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами,
Алчевська ОДПІ та ДПА в Луганській області звернулись до Вищого
господарського суду України з касаційним скаргами, в яких
просять рішення господарського суду Донецької області від
19.06.2003 та постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 29.12.2003 скасувати та прийняти нове рішення, яким
відмовити ТОВ "І" в задоволенні позову.
Алчевська ОДПІ та ДПА в Луганській області, обґрунтовуючи подані
касаційні скарги, посилаються на неправильне застосування судом
норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 129
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст.ст. 43, 47, 82, 84
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
з
мотивів викладених у касаційній скарзі.
З матеріалів справи та встановлених обставин вбачається, що ТОВ
Агрофірма "І" протягом 1999 року було платником фіксовано
сільськогосподарського податку, але у 1999 році обсяг реалізації
сільськогосподарської продукції власного виробицтва, та її
переробки до загального обсягу реалізації агрофірми склав 40,
3%. Відповідно до Закону України "Про фіксований
сільськогосподарський податок" у разі, коли у звітному
періоді валовий доход від операцій з реалізації
сільськогосподарської продукції власного виробництва та
продуктів її переробки складає менш як 50 відсотків загального
обсягу реалізації, підприємство сплачує податки наступному
звітному періоді на загальних підставах.
На підставі вищезазначеного ТОВ Агрофірма "І", листом від
23.05.2000 № 28, повідомив податкову інспекцію, що з
01.01.2000 агрофірма сплачувала фіксований сільськогосподарський
податок.
В травні 2000 року оборот від реалізації промислових товарів
(робіт, послуг) перевищив 50%, що є підставою для переходу на
загальні підстави оподаткування.
Згідно доводів позивача, він звертався з листом від 23.05.2000 №
28 з проханням вилучити його з реєстру платників фіксованого
сільськогосподарського податку, однак в порушення вимог
Положення про Державну податкову адміністрацію України
13.07.2000 № 886 письмова мотивована відповідь про відмову від
вилучення роз'яснення щодо механізму переходу на загальну
систему оподаткування податком прибуток податковою інспекцією не
надано.
ТОВ Агрофірма "І" стверджує, що в лютому 2000 р. до податкового
органу було подано декларацію про прибуток, яка не була
прийнята з посиланням на те, товариство є платником
фіксованого сільськогосподарського податку.
14.05.2001 агрофірма надала до Алчевської ОДПІ акт
самоперевірки 14.05.2001, в якому зазначено про нарахування
податку на прибуток за 2000 рік, із зазначенням, що сума
недоїмки відкоригована в балансі за квітень 2001р. і буде
відображена в декларації за ІІ квартал 2001 р..
З 17.04.2001 по 20.07.2001 Алчевською ОДПІ проведено
комплексну документальну перевірку ТОВ Агрофірма "І" з
питань дотримання вимог податкового та валютного
законодавства за період з 01.04.1998 по 31.03.2001, про що
складено акт від 27.07.2001 № 000143.
У зв'язку з тим, що відповідач в 2000 році не мав права на
сплату фіксованого сільськогосподарського податку і не подавав
декларації про прибуток, відповідач підставі п. "а" пп. 4.2.2
ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, донарахував податок на прибуток та
прийняв рішення від 03.08.2001 № 35-231-20162779/4 про
застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій,
донарахованих податків, зборів (обов'язкових платежів) та пені
за порушення податкового та іншого законодавства, яким визначено
основний платіж з податку на прибуток в сумі 115 650, 00 грн. та
штрафні санкції в сумі 58 505, 00 грн. за порушення п. 1.31 ст.
1, пп. 4.1.1, пп. 4.1.6 ст. 4; пп. 5.7.1, пп. 5.6.1, пп. 5.2.1,
пп. 5.2.10, п. 5.9, п. 5.1 п. 5.6, п. 5.2, п. 5.1 ст. 5; пп.
7.3.1, пп. 7.3.3, пп. 7.3.2, пп. 7.3.5, пп. 7.3.6, пп. 7.3.7 п.
7.1 пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7; пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8; пп. 11.2.3,
пп. 11.2.1 п. 11.2, пп. 11.3.1 пп. 11.3.4 п. 11.3 ст. 11; п.
16.4, п. 16.1 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
.
В даному рішенні вказано, що платником податку допущені
порушення: п. 1.31 ст. 1; пп. 4.1.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4; пп.
5.7.1, пп. 5.6.1, пп. 5.2.1, пп. 5.2.10, п. 5.9, п. 5.1 п. 5.6,
п. 5.2, п. 5.1 ст. 5; пп. 7.3.1, пп. 7.3.3, пп. 7.3.2, пп.
7.3.5, пп. 7.3.6, пп. 7.3.7 п. 7.1 пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7; пп.
8.7.1 п. 8.7 ст. 8; пп. 11.2.3, пп. 11.2.1 п. 11.2, пп. 11.3.1
пп. 11.3.4 п. 11.3 ст. 11; п. 16.4, п. 16.1 ст. 16 Закону
Sjp`?mh "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 283/97-ВР
).
Агрофірма подала скаргу на дане спірне рішення, проте рішенням
начальника Алчевської ОДПІ від 21.08.2001 № 2/231-11 скаргу
залишено без задоволення, а рішення Алчевської ОДПІ
від 03.08.2001 № 35-231-20162779/401 - без змін.
27.08.2001 ТОВ агрофірма "І" звернулась до ДПА в Луганській
області зі скаргою на зазначені вище рішення, проте рішенням ДПА
в Луганській області від 18.09.2001 № 10200/25-08 скарга
залишена без задоволення, а попередні рішення без змін.
Не погоджуючись з рішеннями податкових органів, позивач
звернувся до суду з позовними вимогами про: визнання недійсним
рішення ДПА в Луганській області про результати розгляду скарги
від 18.09.2001 № 10200/25-08; визнання недійсним рішення
начальника Алчевської ОДПІ від 21.08.2001 № 12691/231-112 про
результати розгляду скарги; визнання недійсним рішення
заступника начальника Алчевської ОДПІ від 03.08.2001 № 35-231-
20162779/401 в сумі 174 155, 00 грн. про застосування та
стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум
податків, зборів (обов'язкових платежів) та пені за порушення
податкового та іншого законодавства стосовно ТОВ "І"; стягнення
з ДПА в Луганські області витрати по сплаті державного мита в
сумі 85, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу в сумі 188 грн..
Розглянувши спір по суті, місцевий господарський суд задовольнив
позов частково: визнав недійсним рішення Алчевської ОДПІ від
03.08.2001 № 35-231-20162779/401 про застосування та
стягнення штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум
податків, зборів (обов'язкових платежів) та пені за
порушення податкового та іншого законодавства в час
донарахування податку на прибуток в сумі 115 650, 00 грн. та
застосування штрафних санкцій в сумі 57 825, 00 грн.; визнав
недійсним рішення начальника Алчевської ОДПІ від
21.08.2001 про результати розгляду скарги № 2/231-112; визнав
недійсним рішення заступника голови ДПА в Луганській області про
результати розгляду скарги від 18.09.2001 № 10200/25-08 в
частині залишення без змін рішення від 03.08.2001 № 35-231-
20162779/401 та рішення начальника Алчевської ОДПІ від
21.08.2001 № 2/231-112; стягнув з Алчевської ОДПІ на користь
ТОВ агрофірми "І" судові витрати. У решті вимог - відмовлено.
За результатами апеляційного провадження рішення місцевого
господарського суду залишено без змін.
Разом з цим, судами визнано, що позивачем без поважних причин не
було надано декларації про прибуток у 2000 році, у зв'язку з чим
до нього правомірно застосовано штрафні санкції на підставі пп.
17.1.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, що складає 680, 00 грн..
Заслухавши представника податкової адміністрації, перевіривши
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення,
проаналізувавши правильність застосування судом норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційні скарги
підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Рішенням господарського суду закінчується розгляд справи по суті
і дається остаточна відповідь про задоволення позову або відмову
в ньому повністю чи частково.
З огляду на ст.ст. 82, 84 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судове рішення має прийматись відповідно до
вимог чинного матеріального і процесуального законодавства,
оскільки воно є процесуальним актом застосування матеріальних
норм права до конкретних господарських відносин, при цьому воно
повинно бути обґрунтованим згідно з фактичними матеріалами
справи, доказами, поясненнями учасників процесу.
У разі коли господарським судом відхиляються ті чи інші докази
сторін, ці висновки мають бути обґрунтованими, при цьому суд
повинен визначити, які юридичні акти і за допомогою яких доказів
їм встановлені.
Виходячи із змісту судових актів вбачається, що підставою для
визнання недійсними спірних рішень у повному обсязі стосовно
основного платежу, донарахованого податковою інспекцією стала та
обставина, що допущення податковим органом порушення чинного
законодавства при визначенні валових витрат позивача у різних
податкових періодах унеможливило визначення розміру обґрунтовано
заявлених вимог. А отже, позовні вимоги у цій частині судом
задоволено.
Разом з цим, колегія суддів вважає, що зазначена підстава не
може бути покладена в основу зазначеного вище висновку, оскільки
цей висновок не узгоджується з іншими висновками суду щодо
взаємовідносин позивача з ТОВ "А", ВАТ "Л", ТОВ "Н", ДВАТ "Шахта
"В", які у будь-якому разі мали б враховуватись судом при
вирішенні питання про доведеність чи недоведеність тих чи інших
обставин, покладених в основу висновку про визнання недійсними
спірних рішень у повному обсязі стосовно основного платежу,
донарахованого податковою інспекцією.
Якщо, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, в мотивувальній частині рішення
господарський суд викладає свої висновки про фактичні обставини
справи, про права і обов'язки сторін і аргументує їх, то в
резолютивній частині він викладає свої остаточні висновки, які є
обов'язкові для виконання. Разом з цим, висновки, викладені в
мотивувальній частині судового рішення, яке залишено без змін
апеляційною інстанцією, фактично суперечать висновкам
резолютивної частини рішення та не ґрунтуються на вимогах
чинного законодавства.
З огляду на викладене, рішення господарського суду Луганської
області від 19 - 24.06.2003 та постанова Донецького апеляційного
господарського суду від 29.12.2003 підлягають скасуванню як
такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої
інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені
законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного
встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в
залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного
законодавства, вирішити спір.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-
9, ч. 1 ст. 111-10, ст. 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги Державної податкової адміністрації у Луганській
області від 21.01.2004 № 721/10-16 та Алчевської об'єднаної
державної податкової інспекції від 29.01.2004 № 31528/10
задовольнити частково.
Рішення господарського суду Луганської області від 19 -
24.06.2003 та постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 29.12.2003 скасувати, а справу № 4/70н передати на
новий розгляд до господарського суду Луганської області.