ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.03.2003 Справа N 8/505
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т.Добролюбової - головуючого
Т.Дроботової
В.Цвігун
за участю представників:
позивача Кривенкова М.В. - дов. від 01.01.03 р.
відповідача не з'явилися
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві
на постанову від 26.11.2002 р. Харківського апеляційного
господарського суду
у справі № 8/505 господарського суду Полтавської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат"
до - Державної податкової інспекції у м. Полтаві
- Відділення Державного казначейства у м. Полтаві
про відшкодування з державного бюджету 232503 грн ПДВ та 5366,04
грн. процентівза прострочку відшкодування податку
В С Т А Н О В И В
ТОВ "Бурат" звернулось з позовом до господарського суду
Полтавської області про стягнення бюджетної заборгованості по
податку на додану вартість за січень 2002р. в сумі 232503грн. та
5366,04грн. нарахованих процентів.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 27.09.2002р.
(суддя Плеханова Л.Б.) позовні вимоги задоволені частково, а саме
вирішено стягнути з УДК в Полтавської області на користь ТОВ
"Бурат" 236938,87 грн. відшкодування податку на додану вартість
разом з нарахованими процентами за січень 2002р.
Судові витрати покладені на ДПІ у м. Полтаві.
Мотивуючи рішення, господарський суд зазначив про доведеність того
факту, що за наслідками господарської діяльності ТОВ "Бурат" у
січні 2002р. різниця між загальною сумою податкових зобов'язань та
сумою податкового кредиту має від'ємне значення. Відповідно
підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
сума від'ємного значення підлягає
відшкодуванню протягом місяця з дня подання податкової декларації.
На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні
120 відсотків від облікової ставки НБУ, встановленої на момент її
виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Платник податку має право у будь - який момент після виникнення
бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про
стягнення коштів бюджету.
Крім того, у судовому рішення зазначено, що єдиною підставою для
отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за
звітний період, наявність або відсутність дозволу на відшкодування
виданого податковими органами будь - якого рівня не є підставою
для визнання правомірними вимог платника податку щодо
відшкодування ПДВ з бюджету.
За апеляційною скаргою ДПІ у м. Полтаві Харківський апеляційний
господарський суд переглянув рішення господарського суду
Полтавської області від 27.09.2002р. і постановою від 26.11.2002р.
залишив його без змін з тих же підстав.
ДПІ у м. Полтаві подала до Вищого господарського суду України
касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 26.11.2002р., в якій просить рішення та
постанову у даній справі скасувати, мотивуючи касаційну скаргу
доводами про неправильне застосування судом норм матеріального та
процесуального права.
При цьому ДПІ у м. Полтаві у касаційній скарзі вказує на те, що
судами при вирішенні спору не були враховані положення Наказу
Державної податкової адміністрації України від 25.03.1998р. № 139
"Про посилення контролю за проведенням встановленого порядку
відшкодування ПДВ" ( v0139225-98 ) (v0139225-98)
, яким передбачено, що належна
до відшкодування сума ПДВ розміром більше 10000грн.
відшкодовується тільки за умови проведення обов'язкової
попередньої перевірки платника податку та зустрічних перевірок
основних постачальників такого платника податку, у зв'язку з чим
рішення та постанова у даній справі винесені за відсутності
вказаного дозволу.
Крім того, заявник вважає, що норми статті 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не містять вимоги
обов'язкового відшкодування з державного бюджету процентів, які
нараховуються на суму бюджетної заборгованості у розмірі 120% від
облікової ставки НБУ.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення присутніх в
судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
обставин, встановлених у даній справі судом першої та апеляційної
інстанції, а саме.
При розгляді справи господарським судом Полтавської області було
встановлено, що за наслідками господарської діяльності товариства
за січень 2002р. різниця між загальною сумою податкових
зобов'язань та сумою податкового кредиту має від'ємне значення у
сумі 232503грн.
Згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі, коли за
результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом
7.7.1 цієї статті ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, має від'ємне значення, така сума
підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету
України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової
декларації за звітний період.
Частиною 5 підпункту 7.7.3 статті 7 зазначеного Закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що суми, не відшкодовані платнику
податку протягом визначеного строку, вважаються бюджетною
заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються
проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки НБУ,
встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії,
включаючи день погашення.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою позову є порушення
передбаченого законом права підприємства на отримання з Державного
бюджету України надмірно сплаченого ПДВ протягом трьох наступних
звітних періодів.
Відповідно до частини 5 підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
за даної
обставини платник податку має право у будь-який момент після
виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом
про стягнення коштів бюджету.
Крім того, судова колегія зазначає, що відповідно до статті 11
Закону України "Про державну податкову службу в Україні"
( 509-12 ) (509-12)
органи державної податкової служби здійснюють, зокрема,
перевірку бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій.
Згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від
25.03.1998р. № 139 "Про посилення контролю за проведення
установленого порядку відшкодування податку на додану вартість"
( v0139225-98 ) (v0139225-98)
відшкодування податку на додану вартість у сумі
більше 10000грн. проводиться після документальної перевірки
платника та зустрічних перевірок його основних постачальників, за
наявності дозволу на відшкодування вищестоящого податкового
органу.
З огляду на викладене, обов'язковість проведення зустрічних
перевірок визначається податковими органами самостійно. Проте,
призначення податковим органом проведення такої перевірки не може
подовжувати визначений Законом України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
місячний термін відшкодування з Державного
бюджету України податку на додану вартість.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої та
апеляційної інстанції обґрунтовано були задоволені позовні вимоги
на підставі приписів Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Судова колегія вважає, що доводи ДПІ у м. Полтаві ґрунтуються на
помилковому тлумаченні податкового законодавства.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-7, пунктом 1
статті 111-9, статтею 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Полтавської області від 27.09.2002 р.
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від
26.11.2002 р. у справі № 8/505 господарського суду Полтавської
області -залишити без змін, а касаційну скаргу ДПІ у м. Полтаві -
без задоволення.
Головуючий Т. Добролюбова
Судді Т. Дроботова
В. Цвігун