ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
 05.03.2003                                      Справа N 01/4013
 
   Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
 
                      головуючого Божок В.С.
                     суддів : Хандуріна М.І.,
                         Черкащенка М.М.,
 
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну  скаргу  ВАТ "Азот"
 
на  постанову      Київського апеляційного господарського суду від
                   28.01.03 p.
 
у справі           господарського суду Черкаської області
 
за позовом         приватного промислово-комерційного підприємства
                   "Технотулз", м. Черкаси
 
до                 ВАТ "Азот", м. Черкаси
 
про                стягнення 89 376 грн.
 
в судовому засіданні взяли участь  представники :
 
від позивача:      Зак Є.В. - директор
від відповідача:   А.А.А. - дов. № 103/5 від 19.02.03 p.
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Рішенням від  27.09.02  господарського  суду  Черкаської   області
задоволені  позовні  вимоги щодо стягнення з ВАТ "Азот" на користь
ППКП "Технотулз" - 89376 грн. боргу.
 
Постановою від  28.01.03  Київського  апеляційного  господарського
суду дане рішення залишено без змін.
 
Судові рішення  мотивовані  тим,  що  ст.ст.  161,  162 Цивільного
кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
         передбачено,  що зобов'язання  повинні
виконуватись  належним чином і в установлений строк,  одностороння
відмова від виконання зобов'язання не допускається.  Відповідно до
ст.  165  Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
         в разі коли строк
виконання зобов'язання не  встановлений  або  визначений  моментом
витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі
провести виконання в будь-який час.
 
Не погоджуючись з судовими рішеннями ВАТ "Азот" звернулось у Вищий
господарський  суд  України  з  касаційною  скаргою  і  просить її
скасувати, посилаючись на те, що в порушення ст. 43 Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
         судами не було надано
відповідної оцінки  доказам,  наданих  позивачем,  зокрема  доказу
поставки товарно-матеріальних цінностей.
 
Крім того,  позивачем не надано жодного доказу, який підтверджував
би вимогу кредитора про сплату боргу, в порядку ст. 165 Цивільного
кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
Колегія суддів,   приймаючи  до  уваги  межі  перегляду  справи  в
касаційній  інстанції,  проаналізувавши  на   підставі   фактичних
обставин  справи  застосування норм матеріального і процесуального
права  при  винесенні  оспорюваного   судового   акту,   знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
 
Господарським судом  Черкаської   області   встановлено,   що   за
накладними  №  12  від  13.02.01,  №  20  від  27.03.01,  № 25 від
23.04.01, № 27 від 14.05.01, № 35 від 08.06.01, № 45 від 23.08.01,
№ 37 від 04.07.01,  № 47 від 02.10.01, № 62 від 26.12.01, № 59 від
04.12.01,  № 61 від 25.12.01, № 60 від 04.12.01, № 58 від 0612.01,
№  57  від  05.12.01,  №  55  від  03.12.01,  № 56 від 04.12.01 та
відповідними довіреностями на  отримання  матеріальних  цінностей,
ППКП  "Технотулз"  відпустив,  а  ВАТ "Азот" отримав інструмент на
загальну суму 595 637,  85 грн. ВАТ "Азот" також поставив позивачу
товар на суму 506 261, 82 грн., що свідчить про взаємопоставки між
організаціями.  Однак,  господарським  судом  не  витребувано  від
сторін  акту  взаєморозрахунків,  який  би підтверджував наявність
боргу у відповідача.
 
В матеріалах справи  відсутні  листи  та  інші  документи,  які  б
свідчили,  про  умови  взаємопоставок  товару  та  його оплату і в
судовому засіданні при розгляді справи ці умови не з'ясовувалися.
 
Статтею 165 Цивільного кодексу України ( 1540-06  ) (1540-06)
          встановлено,
якщо  строк  виконання зобов'язання не встановлений або визначений
моментом  витребування,  кредитор  вправі  вимагати  виконання,  а
боржник вправі провести виконання в будь-який час. Боржник повинен
виконати таке зобов'язання в семиденний строк з  дня  пред'явлення
вимоги кредитором,  якщо обов'язок негайного виконання не випливає
із закону, договору або із змісту зобов'язання.
 
Принагідно, якщо  в   двостороньо-зобов'язувальних   зобов'язаннях
(договорах),  коли  на  кожну  сторону покладаються певні права та
обов'язки і кожна сторона  має  зробити  відповідне  виконання  на
користь   протилежної   сторони,   правила   даної  статті  можуть
застосовуватись лише відносно того зобов'язання,  строк  виконання
якого невизначений.  Але саме виконання за такою вимогою може бути
зроблене   боржником   протягом   семиденного   строку   від   дня
пред'явлення вимоги про виконання.
 
Господарськими судами  також  не  з'ясовано  чи було обмежене дане
виконання між сторонами будь-яким строком,  чи договірні відносини
продовжувались.
 
Таким чином  господарськими  судами  неповно  з'ясовані  обставини
справи, що є підставою для скасування судових рішень і направлення
справи на новий розгляд.
 
При новому  розгляді  справи принагідно повно та всебічно вияснити
всі  обставини  справи,  дати  їм  належну   правову   оцінку   та
постановити законне та обґрунтоване рішення.
 
На підставі викладеного,  керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,
111-11,  111-12    Господарського процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу задовольнити.
 
Постанову від  28.01.03 p.  Київського апеляційного господарського
суду та рішення від 27.08.02  p.  господарського  суду  Черкаської
області зі справи №01/4013 скасувати.
 
Справу направити   на   новий   розгляд   до  господарського  суду
Черкаської області.
 
Головуючий В.С. Божок
Судді      М.І. Хандурін
           М.М. Черкащенко