ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.02.2003 Справа N А25/92
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т.Добролюбової - головуючого
Т.Дроботової
В.Цвігун
за участю представників:
позивача не з'явилися
відповідача Золоторьова М.К - дов від 25.02.03 р.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському
районі м. Кривого Рогу
на постанову від 12.11.2002 р. Дніпропетровського
апеляційного господарського суду
у справі № А25/92 господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом Приватного малого науково - впроваджувального
підприємства "ЛФЦ" (далі ПМНВП "ЛФЦ")
до - Державної податкової інспекції Дзержинському
районі м. Кривого Рогу
- Відділення Державного казначейства України у
м. Кривому Розі
про визнання недійсним рішення ДПІ у Дзержинському районі м.
Кривого Рогу № 77 від 04.04.2002 р. та повернення з бюджету
6062,99 грн.
В С Т А Н О В И Л А:
ПМНВП "ЛФЦ" звернулось з позовом до господарського суду
Дніпропетровської області про визнання недійсним рішення ДПІ у
Дзержинському районі м. Кривого Рогу № 77 від 04.04.2002р. про
стягнення податкового боргу з рахунку (рахунків) платників
податків у сумі 6062,99грн. (єдиний податок на підприємницьку
діяльність з юридичних осіб) та повернення з бюджету стягнутих за
оспорюваним рішенням сум єдиного податку у розмірі 6062,99грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підприємство виконало
зобов'язання перед бюджетом щодо сплати єдиного податку у липні
2001р., платіжні доручення на сплату зобов'язань передані до
установи банку АК АПБ "Україна" своєчасно, тому з огляду на вимоги
підпункту 16.5.2 статті 16 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
підприємство звільняється від
відповідальності за порушення строків зарахування податків до
бюджету.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
01.08.2002р. (суддя Чередко А.Є) позовні вимоги задоволені
повністю, а саме, визнано недійсним рішення ДПІ у Дзержинському
районі м. Кривого Рогу №77 від 04.04.2002р. та зобов'язано
відділення ДКУ у м. Кривому Розі повернути з Державного бюджету
України на користь позивача 6062,99грн.
Судові витрати покладені на ДПІ у Дзержинському районі м. Кривого
Рогу.
Оспорюване рішення податкової служби визнано судом недійсним через
його невідповідність приписам підпунктів 16.5.1, 16.5.2 пункту
16.5 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
За апеляційною скаргою ДПІ у Дзержинському районі м. Кривого Рогу
Дніпропетровський апеляційний господарський суд переглянув рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2002р. і
постановою від 12.11.2002р. залишив його без змін з тих же
підстав.
ДПІ у Дзержинському районі м. Кривого Рогу подала до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
12.11.2002р., в якій просить рішення та постанову у даній справі
скасувати, в позові відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами
про неправильне застосування судом норм матеріального права.
ДПІ у Дзержинському районі м. Кривого Рогу обґрунтовує касаційну
скаргу тим, що підпункт 16.5.1 статті 16 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачає, що за
порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових
платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених
законодавством з вини банку, такий банк сплачує пеню за кожний
день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених
для відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також
несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення
порядку своєчасного та повного внесення податку, збору
(обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду.
При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів)
звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне
зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових
фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Проте, як зауважує податкова служба, приписами пункту 7.5 статті 7
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
визначена персональна податкова відповідальність, а
саме: забороняється будь - яка уступка податкового зобов'язання
або податкового боргу платника податків третім особам, а також
уступка контролюючим органом права вимоги податкового боргу
платника податків іншим особам.
На думку заявника обов'язок погашення податкового боргу
залишається за платником податку.
ДПІ у Дзержинському районі м. Кривого Рогу вважає, що податковий
борг позивача, що виник в результаті банкрутства АКБ "Україна",
залишається за платником податків (позивачем) і підлягає
перерахуванню в бюджет безпосередньо платником податків.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення присутніх в
судовому засіданні представників відповідача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
обставин, встановлених у даній справі судом першої та апеляційної
інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи і було встановлено судом,
06.07.2001р. позивачем були сплачені 2419грн. та 7350грн. єдиного
податку за другий квартал 2001р платіжними дорученнями № 72 і № 74
від 06.07.2001р.
Зазначені платіжні доручення були прийняті до виконання АК АПБ
"Україна" та списані грошові кошти з розрахункового рахунку
позивача, що підтверджується відповідною відміткою банку на
вищевказаних платіжних дорученнях та Довідкою регіонального
уповноваженого Ліквідатора банку "Україна" по Дніпропетровській
області від 26.02.02р. № 04/1-09/50 (а.с.11).
Таким чином, позивач вчасно сплатив податок відповідно до Указу
Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності суб'єктів малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
.
Проте, сума податку не надійшла до бюджету через названий банк, що
стало підставою для прийняття оспорюваного рішення ДПІ у
Дзержинському районі м. Кривого Рогу про стягнення податкового
боргу з рахунку (рахунків) платників податків у сумі 6062,99грн.
Підпунктом 16.5.1 статті 16 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачено, що відповідальність за
порушення строків зарахування податків до бюджету з вини банку він
несе за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку
до бюджету, тобто і іншу, крім нарахування пені, відповідальність
встановлену вказаним Законом.
При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів)
звільняється від відповідальності за несвоєчасне або не повне
зарахування таких платежів до бюджетів або державних цільових
фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Із наведених приписів цього Закону випливає висновок, що
звільнення від відповідальності передбачено в цілому, і не
вичерпується незастосуванням штрафу та пені, оскільки Законом
податкова відповідальність визначена як сплата податкового
зобов'язання або податкового боргу.
Крім того, відповідно до підпункту 24 статті 22 Закону України
"Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" ( 2346-14 ) (2346-14)
при
використанні розрахункового документа ініціювання переказу
вважається завершеним з моменту прийняття розрахункового документа
платника на виконання.
Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового
документа на виконання. Згідно до підпункту 1.24 статті 1
вказаного Закону ( 2346-14 ) (2346-14)
, переказ грошей - це рух певної суми
грошей з метою її зарахування на рахунок утримувача.
Згідно підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8, підпункту 16.3 статті
16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
виконання платником зобов'язання пов'язане з моментом
подання в банк платіжного доручення та перерахування сум податку.
Здійснення платником будь - яких інших додаткових дій, крім
подання платіжних документів, чинним законодавством не
передбачено.
За таких обставин, переглянуті рішення і постанова у справі
відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної
скарги визнаються не переконливими, оскільки не спростовують
висновків суду, які викладені в рішенні та постанові у даній
справі, а відтак підстав для їх скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-7, пунктом 1
статті 111-9, статтею 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
01.08.2002 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 12.11.2002 р. у справі № А 25/92
господарського суду Дніпропетровської області - залишити без змін,
а касаційну скаргу ДПІ у Дзержинському районі м. Кривого Рогу -
без задоволення.
Головуючий Т. Добролюбова
Судді Т. Дроботова
В. Цвігун