ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.02.2003 Справа N 2-6/12324-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. – головуючого у засіданні (доповідач),
Панченко Н.П. , Плахотнюк С.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ПП “Пагиз”
на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від
20.08.2003 та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 20.11.2003
у справі № 2-6/12324-2003
за позовом колективного підприємства “ТІС і КО”
до приватного підприємства “Пагиз”
про стягнення 551 620,00 грн.
Касаційну скаргу розглянуто за участю представників
від позивача - не з’явилися;
від відповідача – Шейкіна Н.А., Неклюдов Ю.В.,
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від
20.08.2003 у справі № 2-6/12324-2003 застосовано заходи до
забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та
майно, що належить ПП “Пагиз”.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 20.11.2003 ухвалу господарського суду Автономної Республіки
Крим від 20.08.2003 скасовано та винесено ухвалу в іншій
редакції: “Накласти арешт на “Пансіонат на 20 місць”, який
належить ПП “Пагиз”, що розташований за адресою: м. Євпаторія,
вул. Косицького, 5 – заборонив його відчуження будь-яким
шляхом”.
Приватне підприємство “Пагиз” з ухвалою господарського суду
Автономної Республіки Крим від 20.08.2003 та постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від
20.11.2003 не згодне та просить їх скасувати.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що
судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми
процесуального права, а саме ст.ст. 38, 66, 67 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників
відповідача, суд встановив наступне:
Колективне підприємство “ТІС і Ко” звернулося з позовом до
приватного підприємства “Пагиз” про стягнення заборгованості за
договором підряду на суму 551 620,00 грн. Позивачем одночасно
заявлено клопотання про застосування заходів до забезпечення
позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно
відповідача.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від
20.08.2003 накладено арешт на грошові кошти та майно, яке
належить приватному підприємству “Пагиз”.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 20.11.2003 ухвалу господарського суду Автономної Республіки
Крим від 20.08.2003 скасовано, прийнято постанову згідно, якої
застосовано заходи до забезпечення позову в сумі 552 390,00
грн., а саме накладено арешт на “Пансіонат на 20 місць”, який
знаходиться за адресою: м. Євпаторія, вул.Косицького, 5,
заборонивши будь-яким чином його відчуження.
Приватне підприємство “Пагиз” з ухвалою господарського суду
Автономної Республіки Крим від 20.08.2003 та постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від
20.11.2003 не згодне та просить їх скасувати.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників
відповідача, суд встановив наступне:
Севастопольським апеляційним господарським судом накладено арешт
на “Пансіонат на 20 місць”, який знаходиться за адресою:
м. Євпаторія, вул.Косицького, 5, заборонивши будь-яким чином
його відчуження.
Стаття 67 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
передбачає можливість господарського суду вжити
заходи до забезпечення позову. Дії господарського суду щодо
заходів до забезпечення позову повинні здійснюватися з метою
забезпечення виконання рішення господарського суду, але тільки в
разі необхідності.
Згідно з ст. 66 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
заходи щодо забезпечення позову здійснюються тільки
в разі необхідності, оскільки безпідставне вжиття таких заходів
може призвести до порушень прав та інтересів відповідача, більше
того, заподіяти йому матеріальну шкоду. Забезпечення позову не
може припиняти виробничу діяльність підприємства та заподіяти
йому матеріальну шкоду.
Заходи до забезпечення позову вживаються за наявності достатньо
вагомих свідчень про те, що за час провадження у справі майно
відповідача може зникнути, бути виведеним з ладу, погіршитись,
що може зробити неможливим або утруднити виконання рішення
господарського суду.
Позивачем не надано будь-якого вагомого обґрунтування щодо
забезпечення позову, що свідчило б про унеможливлення виконання
рішення господарського суду.
Отже реальної загрози неможливості або утруднення виконання
рішення, як підстави для вжиття заходів до забезпечення позову
матерўали справи не містять.
За таких обставин, суд не мав правових підстав для застосування
ст. 67 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та застосовувати заходи до забезпечення позову шляхом накладення
арешту на “Пансіонат на 20 місць”, який знаходиться за адресою:
м. Євпаторія, вул.Косицького,5.
Таким чином, ухвала господарського суду Автономної Республіки
Крим від 20.08.2003 та постанова Севастопольського апеляційного
господарського суду від 20.11.2003 не відповідають вимогам
процесуального закону, а тому підлягають скасуванню.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-7, 111-9, 111-10,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу ПП “Пагиз” задовольнити.
2.Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від
20.08.2003 у справі № 2-6/12324-2003 скасувати.
3.Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 20.11.2003 у справі № 2-6/12324-2003 скасувати.
4.Справу передати до господарського суду першої інстанції для
розгляду по суті.