ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.02.2003 Справа N 11/95
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Добролюбової - головуючого
Т. Дроботової
Є.Усенко
за участю представників:
позивача Борисенко Р. Ю. - директор
Дмитрієв В. В. - дов. від 24.01.2002 p.
відповідачів Платков О. О. - дов. від 18.02.2003 p.
Суша Т. В. - дов. від 18.02.2003 p.
Овчаренко Н. М. - дов. від 18.02.2003 p.
Ющенко В. І. - дов. від 02.01.2003 p.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському
районі м. Києва
на постанову від 14.11.2002 p. Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 11/95 господарського суду м. Києва
за позовом Приватного підприємства "Мета"
до - Державної податкової інспекції у Солом'янському
районі м. Києва
- Державної податкової інспекції у Голосіївському
районі м. Києва
- Відділення Державного казначейства у
Солом'янському районі м. Києва
про зобов'язання відділення Державного казначейства у
Солом'янському районі м. Києва відшкодувати 62071,53 грн.
бюджетної заборгованості та 3469,20 грн. процентів
В С Т А Н О В И В:
ПП "Мета" звернулось з позовом до господарського суду м. Києва про
зобов'язання відділення Державного казначейства у Солом'янському
районі м. Києва відшкодувати 62071,53 грн. бюджетної
заборгованості з податку на додану вартість та 3469,20 грн.
процентів, нарахованих у зв'язку з несвоєчасним його
відшкодуванням.
Рішенням господарського суду м. Києва від 28.05.2002 (суддя Кот
О.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду з посиланням на пункт 14 Указу Президента України
"Про деякі зміни в оподаткуванні" ( 857/98 ) (857/98)
та наказ Державної
податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 "Про
затвердження Положення про Реєстр платників податку на додану
вартість" ( z0208-00 ) (z0208-00)
мотивоване тим, що станом на 18.05.2001
свідоцтво позивача як платника ПДВ анульовано, нового свідоцтва
останній не отримував. За таких обставин суд дійшов висновку, що
дія Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не розповсюджується на спірні правовідносини.
Крім того, у судовому рішенні зазначено, що позивачем не було
подано суду доказів звернення до ДПІ у Жовтневому районі м. Києва
чи ДПІ у Солом'янському районі м. Києва (з врахуванням
реорганізації органів державної податкової служби) у відповідності
до вимог підпунктів 8.8.1, 8.8.2 пункту 8 Інструкції ДПА України
від 19.02.1998 № 80 ( z0172-98 ) (z0172-98)
, а саме - подання до податкового
органу заяви за формою № 9ОПП.
За апеляційною скаргою ПП "Мета" Київський апеляційний
господарський суд переглянув рішення господарського суду м. Києва
від 28.05.2002 в апеляційному порядку та постановою від 14.12.2002
скасував його, задовольнивши позовні вимоги, а саме: зобов'язав
відділення Державного казначейства у Солом'янському районі м.
Києва відшкодувати з Державного бюджету України Приватному
підприємству "Мета" (як правонаступнику ТОВ "Аном") бюджетну
заборгованість з податку на додану вартість у сумі 62071,53 грн.
та 3469,20 грн. процентів за час затримки з її відшкодуванням.
Судові витрати покладені на ДПІ у Солом'янському районі м. Києва.
Постанова суду мотивована тим, що відповідно до частини 2 статті
37 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
, при приєднанні
юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і
обов'язки) переходять до останньої. Майно переходить в день
підписання передаточного балансу. Таким чином, законом строк
переходу майна (прав і обов'язків) ТОВ "Аном" до ПП "Мета"
визначений часом підписання передаточного балансу, а не
завершенням реорганізації, тобто виключенням його з державного
реєстру, зняттям з обліку у податковій інспекції.
У зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з
дня підписання передаточного балансу до ПП "Мета" перейшло майно,
права і обов'язки ТОВ "Аном", в тому числі, і право на отримання
бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Оскільки
ТОВ "Аном" було зареєстроване як платник податку на додану
вартість і мало право на таке відшкодування, що не оспорюється і
податковою інспекцією, це право перейшло до правонаступника - ПП
"Мета".
ДПІ у Солом'янському районі м. Києва подала до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2002, в якій
просить постанову у даній справі скасувати, рішення від 28.05.2002
залишити без змін, мотивуючи касаційну скаргу доводами про
неправильне застосування судом норм матеріального права.
У касаційній скарзі ДПІ вказує на те, що ПП "Мета" знаходиться на
обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, а ТОВ "Аном"
реорганізоване шляхом приєднання до ПП "Мета" з ліквідацією
першого.
ТОВ "Аном" знаходилось на обліку у ДПІ Жовтневого району м. Києва,
на даний час обліковується у ДПІ Солом'янському районі м. Києва та
є платником податку на додану вартість. Згідно акта перевірки
розрахунків з бюджетом ТОВ "Аном" має переплату з податку на
додану вартість в сумі 62067,95 грн. ТОВ "Аном" не зверталось до
ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про відшкодування ПДВ на
розрахунковий рахунок. Зазначена сума переплати за бажанням
підприємства була повністю зарахована в рахунок майбутніх
платежів, що відображено в податкових деклараціях.
Підставою для відшкодування податку на додану вартість згідно
підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
є дані тільки податкової декларації
за звітний період, а тому заява про зміну способу відшкодування
від 22.11.2002 № 12, яка була подана до ДПІ у Жовтневому районі м.
Києва, не може вважатися підставою для відшкодування ПДВ.
На думку ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, єдиним законом,
який регулює порядок заліку надмірно сплачених або не
відшкодованих податкових платежів платника податків, що
реорганізуються шляхом його ліквідації, є Закон України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Підпунктом "б" пункту 13.5 статті 13 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
визначено, що одним з понять реорганізації платника податків є:
"злиття платника податків, а саме передання його активів до
статутних фондів інших платників податків, внаслідок якого
відбувається ліквідація юридичного статусу платника податків, який
зливається з іншими", що і має місце в даній справі.
Порядок заліку надміру сплачених або не відшкодованих податкових
платежів платника податків, що реорганізується шляхом його
ліквідації, визначено пунктом 13.4 статті 13 вказаного Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
, а саме:
- у разі коли платник податків, що реорганізується, має суми
надміру сплачених або не відшкодованих податків, зборів
(обов'язкових платежів), такі суми підлягають заліку в рахунок
його непогашених податкових зобов'язань або податкового боргу за
іншими податками, зборами (обов'язковими платежами). Зазначена
сума розподіляється між бюджетами та державними цільовими фондами
пропорційно загальним сумам податкової заборгованості або
податкового боргу платника податків.
- у разі коли сума надміру сплачених або не відшкодованих
податків, зборів (обов'язкових платежів) платника податків
перевищує суму податкових зобов'язань або податкового богу з інших
податків, зборів (обов'язкових платежів), сума перевищення
направляється в розпорядження правонаступників такого платника
податків пропорційно до їх частки в активах, що розподіляються,
згідно з розподільчим балансом або передаточним актом.
Порядок зняття з обліку платника податків в органах державної
податкової служби регулюється Інструкцією "Про порядок обліку
платників податків" № 80 від 19.02.1998 ( z0172-98 ) (z0172-98)
. У разі
зняття платника податків з обліку у зв'язку з ліквідацією,
процедура зняття проходить у відповідності до вимог підпунктів
8.1, 8.2, 8.3, 8.4, 8.5, 8.6 пункту 8 вказаної інструкції
( z0172-98 ) (z0172-98)
. Однією із умов даної процедури є надання до
документів ліквідаційного балансу, а також обов'язково проводиться
документальна перевірка такого платника для з'ясування факту
відсутності заборгованості перед бюджетами та державними цільовими
фондами. Лише після проведення документальної перевірки і
підтвердження факту відсутності заборгованості перед бюджетами та
державними цільовими фондами, можливо зняття підприємства з обліку
як платника податку і здійснення заліку надміру сплачених податків
у відповідності до пункту 13.4 статті 13 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
ДПІ у Солом'янському районі м. Києва вважає, що при розгляді
справи в апеляційному порядку, суд помилково керувався лише
статтею 37 Цивільного кодексу України без врахування особливостей
заліку надміру сплачених платежів до бюджету, встановленого
Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетом та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення присутніх в
судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з
таких підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
обставин, встановлених у даній справі судом першої та апеляційної
інстанції.
Так, при розгляді справи господарським судом першої та апеляційної
інстанції встановлено, що між ПП "Мета" та ТОВ "Аном" був
укладений договір від 28.04.2001, відповідно до якого останнє
реорганізується шляхом приєднання до ПП "Мета".
До реорганізації ТОВ "Аном" було зареєстроване у Жовтневому районі
м. Києва (нині - Солом'янський район м. Києва), знаходилось на
обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Києва, мало свідоцтво платника
податку на додану вартість, станом на 01.05.2001 мало право на
відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість в розмірі 62071,53 грн. Платником було обрано спосіб
відшкодування - зарахування в рахунок наступних платежів.
Після приєднання ТОВ "Аном" до ПП "Мета" останнє звернулось з
позовом до суду про повернення вказаної бюджетної заборгованості
шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача.
В ході вирішення спору судами також встановлено, що на момент
подання позовної заяви ТОВ "Аном" продовжувало перебувати на
обліку в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, його свідоцтво як
платника ПДВ анульовано не було, в той час як ПП "Мета" не було
зареєстроване як платник податку на додану вартість.
Задовольняючи позовні вимоги щодо повернення ПП "Мета" (як
правонаступника ТОВ "Аном") бюджетної заборгованості, Київський
апеляційний господарський суд виходив з вимог частини 2 статті 37
Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
, відповідно до якої при
приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно
(права та обов'язки) переходять до останньої.
Проте, судом апеляційної інстанції не враховано, що Цивільний
кодекс України не застосовується, зокрема, до податкових та
бюджетних відносин (стаття 2 кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
), а тому є
помилковим застосування до спірних правовідносин вказаних
цивільних норм.
Дані правовідносини врегульовано чинним податковим законодавством,
зокрема, Законами України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
та прийнятими на їх виконання підзаконними
нормативними актами (Інструкцією про порядок обліку платників
податків ( z0172-98 ) (z0172-98)
, затвердженою Наказом Державної податкової
інспекції від 19.02.98 № 80, Положенням про Реєстр платників
податку на додану вартість ( z0208-00 ) (z0208-00)
, затвердженим Наказом
Державної податкової інспекції від 01.03.2000 № 79).
Так, Законом України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
встановлено підстави та порядок отримання бюджетного
відшкодування. Відповідно до підпункту 7.2.4 статті 7 цього закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
право на нарахування податку та складання податкових
накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники
податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
При цьому до податкового кредиту не дозволяється включення
будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими
накладними чи митними деклараціями.
Згідно з підпунктом 7.7.3 згаданої норми ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, у разі,
коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з
підпунктом 7.7.1 цієї статті ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, має від'ємне значення,
така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного
бюджету України протягом місяця, наступного після подачі
декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової
декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума
бюджетного відшкодування може бути повністю або частково
зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення
платника податку відображається в податковій декларації.
Порядок заліку надміру сплачених або не відшкодованих податкових
платежів платника податків, що реорганізовується шляхом його
ліквідації, передбачений Законом України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, відповідно до пункту 13.4 статті
13 якого ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі, коли платник податків, що
реорганізовується, має суми надміру сплачених або не відшкодованих
податків, зборів (обов'язкових платежів), такі суми підлягають
заліку в рахунок його непогашених податкових зобов'язань або
податкового боргу за іншими податками, зборами (обов'язковими
платежами). Зазначена сума розподіляється між бюджетами та
державними цільовими фондами пропорційно загальним сумам
податкової заборгованості або податкового боргу такого платника
податків.
У разі, коли сума надміру сплачених або не відшкодованих податків,
зборів (обов'язкових платежів) платника податків перевищує суму
податкових зобов'язань або податкового боргу з інших податків,
зборів (обов'язкових платежів), сума перевищення направляється в
розпорядження правонаступників такого платника податків
пропорційно до їх частки в активах, що розподіляються, згідно з
розподільчим балансом або передаточним актом.
З матеріалів справи вбачається, що ні судом першої, ні судом
апеляційної інстанції господарський спір в розрізі наведених
правових норм не розглядався, господарськими судами не надано
належної правової оцінки наявним обставинам справи, зокрема, тим
фактам, що ТОВ "Аном" не ліквідовано у передбаченому законом
порядку та продовжує знаходитись на обліку в ДПІ у Солом'янському
районі м. Києва, свідоцтво платника податку на додану вартість у
передбаченому законом порядку не анульоване, питання про зняття
товариства з обліку як платника податків згідно Інструкції про
порядок обліку платників податків судами також не розглядалось.
Також при вирішенні господарського спору не надана належна правова
оцінка тому факту, що позивач (ПП "Мета" як правонаступник ТОВ
"Аном") на момент вирішення господарського спору не був
зареєстрований як платник податку на додану вартість.
На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що спір був
розглянутий судом не в повному обсязі, що є порушенням принципу
всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі
обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття
незаконних та необґрунтованих рішення та постанови.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в
касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду,
рішення та постанова у даній справі підлягають скасуванню з
передачею справи на новий розгляд до господарського суду м. Києва
області.
На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 111-7, пунктом 3
статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському
районі м. Києва задовольнити частково.
Рішення від 28.05.2002 p. господарського суду м. Києва та
постанову від 14.11.2002 p. Київського апеляційного господарського
суду у справі № 11/95 господарського суду м. Києва скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Головуючий Т.Добролюбова
Су д д і Т.Дроботова
Є.Усенко