ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.02.2003 Справа N 1/82
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Кіровоградського обласного територіального відділення
Антимонопольного комітету України на постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2002 року у справі
№ 1/82 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Формула
ТТГ" ЛТД до Кіровоградського обласного територіального відділення
Антимонопольного комітету України про визнання недійсним акту, -
ВСТАНОВИВ:
27 лютого 2002 року підприємство у формі товариства з обмеженою
відповідальністю "Формула ТТГ" ЛТД звернулось до господарського
суду Кіровоградської області з позовом до Кіровоградського
обласного територіального відділення Антимонопольного комітету
України про визнання недійсною постанови голови територіального
відділення Антимонопольного комітету України від 28 січня 2002
року № 4-П.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27 травня
2002 року позов задоволено. Визнано недійсною постанову
Кіровоградського обласного територіального відділення
Антимонопольного комітету України від 28 січня 2002 року № 4-П та
стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
17 жовтня 2002 року дане рішення залишено без змін, а резолютивна
частина викладена в іншій редакції. Визнано недійсними п.п. 1, 2
постанови № 4-П від 28 січня 2002 року про порушення
антимонопольного законодавства та стягнуті з відповідача судові
витрати.
У касаційній скарзі Кіровоградське обласне територіальне
відділення Антимонопольного комітету України просить скасувати
рішення місцевого і постанову апеляційного суду та припинити
провадження у справі, посилаючись на неправильне застосування
апеляційним судом норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 20 лютого 2003 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи та правильність застосування попередніми судами норм
матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами попередніх
інстанцій, на Київській міжнародній фондовій біржі 5 квітня 2001
року позивачем придбані без попередньої згоди органів
Антимонопольного комітету України акції відкритого акціонерного
товариства "Кіровоградавтотранс" в кількості 925080 штук на суму
157263 грн. 60 коп., які належать державі. Придбання даних акцій
забезпечує йому 26 % голосів у вищому органі управління відкритого
акціонерного товариства "Кіровоградавтотранс", яке займає
монопольне становище на ринку автостанційних послуг
Кіровоградської області.
Дії позивача по придбанню даного пакету акцій постановою № 4-П від
28 січня 2002 року Кіровоградського обласного територіального
відділення Антимонопольного комітету України визнані такими, що
порушують антимонопольне законодавство, за що на нього накладено
штраф у розмірі 10200 грн., що становить 600 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян.
Виходячи з того, що інформаційне повідомлення про продаж пакету
акцій не містило інформації про те, що відкрите акціонерне
товариство "Кіровоградавтотранс" займає монопольне становище на
загальнодержавному чи регіональному рівні та про необхідність
отримання згоди органів Антимонопольного комітету України при
придбанні пакету акцій, а також те, що вартість активів відкритого
акціонерного товариства "Кіровоградавтотранс" не перевищувала
суму, еквівалентну 1 млн. доларів США за офіційним курсом,
попередні судові інстанції дійшли висновку про недоведеність
вчинення позивачем порушення антимонопольного законодавства.
Проте з таким висновком погодитись неможна.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про обмеження монополізму та
недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій
діяльності" ( 2132-12 ) (2132-12)
(чинним на час придбання позивачем пакету
акцій), Антимонопольний комітет України, державні уповноважені,
адміністративні колегії та територіальні відділення Комітету в
межах своєї компетенції розглядають справи про порушення
антимонопольного законодавства і за результатами розгляду
приймають рішення в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Визнаючи дії позивача при придбанні пакету акцій такими, що
порушують антимонопольне законодавство, та накладаючи на позивача
штраф, відповідач зазначив у постанові, що придбання позивачем
пакету акцій підприємства, яке займає монопольне положення на
регіональному ринку, відповідно до п. "ї" постанови Кабінету
Міністрів України "Про запровадження механізму запобігання
монополізації товарних ринків" ( 765-94-п ) (765-94-п)
від 11 листопада 1994
року № 765 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26
травня 1997 року № 499 ( 499-97-п ) (499-97-п)
, Положення про контроль за
економічною концентрацією ( z0241-00 ) (z0241-00)
, затвердженим
розпорядженням Антимонопольного комітету України від 18 лютого
2000 року № 31-р з наступними змінами та доповненнями, підлягає
антимонопольному регулюванню і повинно було відбуватися за згодою
органів Антимонопольного комітету України, чого не було зроблено.
Всупереч вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу
України про всебічний ( 1798-12 ) (1798-12)
, повний та об'єктивний розгляд в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, попередніми
судовими інстанціями належним чином не перевірені правові
підстави, з яких відповідача притягнуто до відповідальності за
порушення антимонопольного законодавства, не з'ясовано чи повинен
був позивач отримати попередню згоду органів Антимонопольного
комітету України на придбання вказаних акцій відповідно до чинних
на той час норм антимонопольного законодавства, та на кого
покладено ризик щодо негативних наслідків, пов'язаних із
неправильним визначенням випадків придбання акцій, які вимагають
отримання згоди Антимонопольного комітету України.
Порушення місцевим та апеляційним судом норм процесуального права
виключає можливість правильного застосування норм матеріального
права при вирішенні спору.
У зв'язку з викладеним, постановлені по справі судові рішення
підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене,
повно, всебічно і об'єктивно встановити обставини справи і в
залежності від встановленого та вимог закону вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Кіровоградського обласного територіального
відділення Антимонопольного комітету України задовольнити
частково.
Скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 17 жовтня 2002 року та рішення господарського суду
Кіровоградської області від 27 травня 2002 року у справі № 1/82, а
справу передати на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П.А.