ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.02.2003 Справа N 22/247-03-7224
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого,
Суддів,
розглянула
Касаційну скаргу Саратської районної державної адміністрації
(надалі Саратська держадміністрація)
на постанову Одеського апеляційного господарського суду
Від 18 листопада 2003 року
у справі 22
господарського суду Одеської області
за позовом Саратської держадміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АК"
(надалі Агрофірма)
Про визнання недійсним установчих документів та
скасування державної реєстрації
В засіданні взяли участь представники
позивача: присутні,
відповідача: присутні,
Відводів складу колегії суддів не заявлено.
За згодою сторони відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні 19.02.04 оголошено лише вступна та резолютивна
частини постанови колегії суддів Вищого господарського суду
України.
Рішенням від 06.10.03 господарського суду Одеської області позов
задоволено частково. Визнано недійсними:
- рішення загальних зборів Агрофірми, протокол № 1 від 05.02.00.
- установчий договір Агрофірми, зареєстрований розпорядженням
Саратської райдержадміністрації від 14.03.00 № 04056871Ю0010065.
Цим же рішенням скасовано державну реєстрацію Агрофірми,
зареєстровану розпорядженням Саратської райдержадміністрації від
14.03.00 04056871Ю0010065. З Агрофірми в доход державного бюджету
стягнуто 85 грн. державного мита, на користь ДП "СІЦ" - 118 грн.
витрат на забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог
відмовлено.
Постановою від 18.11.03 Одеського апеляційного господарського суду
посиланням на те, що рішення у даній справі зачіпає права і обов
язки фізичних осіб - колишніх членів Агрофірми, як таких, що
виступили засновниками.
Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського
суду, Саратська райдержадміністрація звернулась з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати наведену постанову як прийняту в
порушення норм процесуального права, залишивши в силі рішення
господарського суду Одеської області у даній справі. Зокрема,
скаржник посилається на те, що внаслідок незаконної реорганізації
агрофірми "К" (КСП) були порушені права не фізичних осіб -
колишніх членів КСП, а самої агрофірми, яка була юридичною особою.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями обставин
справи та правильність застосування ними норм матеріального і
процесуального права, заслухавши представника сторін та суддю -
доповідача, колегія суддів Вищого господарського суду України
дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
Як було встановлено судовими інстанціями, які приймали рішення у
даній справі, до Саратської райдержадміністрації звернулись
власники майнових паїв агрофірми "К" із заявою, в якій просили
райдержадміністрацію звернутись до господарського суду із позовною
заявою про скасування державної реєстрації Агрофірми на підставі
того, що її створення порушує їх майнові права як членів
колишнього КСП.
При цьому судом було встановлено, що Агрофірма є правонаступником
агрофірми "К" (КСП). Агрофірма була створена на підставі рішення
загальних зборів агрофірми "К" (КСП) - протокол № 1 від 05.02.00.
Агрофірму зареєстровано 14.03.00 Саратською райдержадміністрацією.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
Одеським апеляційним господарським судом необгрунтовано, в
порушення ст.ст. 1, 12 ГПК України припинено провадження у даній
справі з посиланням на те, що спір не підлягає розгляду у
господарських судах України, оскільки рішення у даній справі
зачіпає права і обов язки фізичних осіб - колишніх членів
агрофірми "К" (КСП).
Сторонами спору у даній справі є юридичні особи - Саратська
районна державна адміністрація Одеської області та ТОВ "АК".
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 740 від 25.05.98
"Про порядок державної реєстрації суб єктів підприємницької
діяльності" ( 740-98-п ) (740-98-п)
виконавчі органи здійснюють державну
реєстрацію суб єктів підприємницької діяльності. Відповідно по п.
7 зазначеної Постанови ( 740-98-п ) (740-98-п)
відповідальність за
відповідність установчих документів законодавству несе власник
(власники) або уповноважені ним (ними) органи, які подають
документи для державної реєстрації суб'єкта підприємницької
діяльності.
Статтею 8 Закону України "Про підприємництво" ( 698-12 ) (698-12)
встановлено, що скасування державної реєстрації здійснюється за
заявою власника (власників) або уповноважених ним органів, а також
на підставі рішення суду у разі визнання недійсними або такими, що
суперечать законодавству, установчих документів.
При цьому у випадках виявлення невідповідності установчих
документів вимогам діючого законодавства орган державної
реєстрації не позбавлений права звернутись до суду з відповідним
позовом, що і мало місце у даному випадку.
За таких обставин постанова Одеського апеляційного господарського
суду підлягає скасуванню як винесена в порушення норм
процесуального права.
Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України
вважає рішення господарського суду Одеської області у даній справі
обгрунтованим та таким, що прийняте при правильному застосуванні
норм матеріального та процесуального права.
Матеріалами справи підтверджено, що Агрофірма створена на підставі
рішення загальних зборів агрофірми "К" (КСП) - протокол № 1 від
05.02.00. В той же час судом встановлено, що фактично засідання
загальних зборів членів агрофірми "К" (КСП) не проводилось,
рішення про реорганізацію не приймалося, про що свідчить протокол
№ 3 зборів членів агрофірми "К" (КСП) від 07.06.03 та вбачається з
колективної заяви до Саратської райдержадміністрації власників
майнових паїв у КСП від 15.09.03 № ко-156, що є порушенням ст. 31
Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство"
( 2114-12 ) (2114-12)
.
Місцевим господарським судом також було встановлено
невідповідність установчого договору чинному законодавству - ст. 8
Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство"
( 2114-12 ) (2114-12)
, ст.ст. 1, 4, 51, 52 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
.
Так, судом було встановлено, що відповідно до ст. 4 статуту та
додатку № 1 до установчого договору Агрофірми її засновниками
стали шість громадян з решти членів агрофірми "К" (КСП). При цьому
статутом останньої (п.4.1) було передбачено, що земля та усе майно
КСП належить на праві спільної часткової власності його членам, а
самому КСП - на праві повного господарського відання. В той же час
майно КСП в натурі не виділялося.
До того ж, матеріалами справи підтверджено, що в установчих
документах відсутні відомості про індивідуально визначене майно,
яке вноситься кожним із засновників, не визначено порядок його
внесення до статутного фонду.
За таких обставин постанова Одеського апеляційного господарського
суду підлягає скасуванню, а рішення першої інстанції у даній
справі - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Саратської райдержадміністрації задовольнити.
Постанову від 18.112003 року Одеського апеляційного господарського
суду у справі № 22/27-03/7224 господарського суду Одеської
області скасувати. Залишити без змін рішення господарського суду
Одеської області від 06.10.2003 року.
Головуючий
судді