ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
19.02.2003
Колегія суддів Вищого господарського суду України розглянула
касаційну скаргу ТОВ науково-виробничої фірми "Інтермет" на
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
30 вересня 2002 р. у справі за позовом ТОВ науково-виробничої
фірми "Інтермет" (далі - ТОВ "Інтермет") до ДПІ у Ленінському
районі м. Миколаєва (далі - ДПІ м. Миколаєва), відділення
Державного казначейства України у м. Миколаєві, ДПІ у
Центрально-міському районі м. Кривий Ріг (далі - ДПІ м. Кривий
Ріг) Дніпропетровської області, відділення Державного казначейства
у Центрально-міському районі м. Кривий Ріг Дніпропетровської
області, ВАТ Криворізький турбінний завод "Констар" (далі - ВАТ
"Констар"), ЗАТ "Лотос-Констар" про розірвання угоди.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від
17 травня 2002 р. було порушено справу за позовом ТОВ "Інтермет"
до ДПІ м. Миколаєва; відділення Державного казначейства у
м. Миколаєві; ДПІ м. Кривий Ріг; відділення Державного
казначейства у Центрально-міському районі м. Кривий Ріг
Дніпропетровської області; ВАТ "Констар" та ЗАТ "Лотос-Констар"
про розірвання угоди.
Господарський суд Миколаївської області рішенням від 15 липня
2002 р. розірвав угоду, оформлену протоколом від 23.06.2002
N 24/02 (далі - Протокол) про проведення відшкодування сум ПДВ у
частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника
податку.
Рішення мотивовано тим, що заборгованість між сторонами
виникла як з цивільно-правових, так і з податкових правовідносин,
а припинена була за угодою сторін шляхом складання Протоколу;
відповідно до статті 2 ЦК ( 435-15 ) (435-15)
цей Кодекс не застосовується
до податкових правовідносин. Однак постанова КМУ від 7 грудня
1999 р. N 2215 ( 2215-99-п ) (2215-99-п)
"Про деякі питання відшкодування сум
податку на додану вартість та впорядкування розрахунків з
бюджетом" не містить підстав для розірвання угоди, оформленої
протоколом; виходячи із загальних засад та змісту законодавства
України, суд вважає укладений Протокол угодою між сторонами про
припинення взаємних зобов'язань і задовольняє вимогу про
розірвання цієї угоди, оскільки на даний час одне із зобов'язань
(заборгованість позивача перед ЗАТ "Лотос-Констар"), без якої
неможливе укладення і належним чином виконання Протоколу, не
існує.
Не погоджуючись із рішенням господарського суду Миколаївської
області від 15 липня 2002 р., ВАТ "Констар" подало апеляційну
скаргу до Одеського апеляційного господарського суду.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
30 вересня 2002 р. рішення господарського суду Миколаївської
області від 15 липня 2002 р. було скасовано, провадження у справі
- припинено.
Постанову мотивовано тим, що Протокол не є цивільно-правовою
угодою, оскільки відшкодування сум ПДВ здійснюється не за нормами
цивільного законодавства, а в цьому випадку між учасниками
розрахунків виникли податкові та бюджетні відносини, які не
регулюються ЦК ( 435-15 ) (435-15)
; відповідно до частини п'ятої пункту 4
Порядку проведення відшкодування сум ПДВ у частині, що належить
зарахуванню на поточний рахунок платника податку, затвердженого
постановою КМУ "Про деякі питання відшкодування сум податку на
додану вартість та впорядкування розрахунків з бюджетом"
( 2215-99-п ) (2215-99-п)
, рішення про проведення відшкодування ПДВ одному
платнику в рахунок погашення податкової заборгованості з платежів
до державного бюджету його кредитору приймається органом державної
податкової служби за місцем реєстрації цього платника, рішення
оформлюється протоколом після його погодження з усіма учасниками
розрахунків; згідно зі статтею 12 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
господарським
судам підвідомчі спори про визнання недійсними актів із підстав,
зазначених у законодавстві; Протокол за своєю правовою природою є
актом податкового органу, а спори про розірвання цих актів не
підлягають вирішенню в господарських судах України.
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою, ТОВ "Інтермет"
просить скасувати зазначену постанову, а рішення господарського
суду Миколаївської області від 15 липня 2002 р. залишити без змін.
На думку скаржника, господарський суд Миколаївської області,
приймаючи рішення, дійшов правильних висновків, постанова
Одеського апеляційного господарського суду, в свою чергу, винесена
з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального
права: висновок, зроблений апеляційною інстанцією, стосовно
непідвідомчості цього спору господарському суду є помилковим;
Протокол є угодою між сторонами про припинення взаємних
зобов'язань, які виникли з податкових і з цивільно-правових
відносин; зазначений Порядок не містить підстав для розірвання
угоди, оформленої протоколом, але прямо не виключає такої
можливості, проте відповідно до статті 4 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти,
неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке
регулює спірні відносини.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування господарськими судами норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
Відповідно до пункту 3.1 Порядку відшкодування сум податку на
додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний
рахунок платника податку, проводиться у рахунок погашення
заборгованості кредитора (кредиторів) платника податку з платежів
до державного бюджету.
При цьому у разі відшкодування сум ПДВ у частині, що належить
зарахуванню на поточний рахунок платника податку, в рахунок
погашення заборгованості кредитора (кредиторів) платника податку з
платежів до державного бюджету розрахунки здійснюються між органом
державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку,
якому проводиться відшкодування з бюджету ПДВ, та кредитором
(кредиторами) платника, у якого на дату проведення відшкодування є
заборгованість перед державним бюджетом. Відшкодування платнику
податку сум ПДВ проводиться одночасно з погашенням його кредитору
(кредиторам) заборгованості з платежів до державного бюджету.
Проведення відшкодування можливе за участю двох і більше учасників
розрахунків (пункт 4 Порядку).
Взаємовідносини між учасниками відшкодування оформлюються
відповідним протоколом. З боку органу державної податкової служби
за місцем реєстрації платника податків приймається рішення, яке
також оформлюється протоколом після його погодження усіма
учасниками розрахунків (пункт 4 Порядку).
Наведені норми Порядку говорять про те, що підставою всіх
взаємовідносин між учасниками відшкодування є протокол, який
приймається сторонами.
Документ містить приватно-правові та публічно-правові
елементи.
З одного боку, між учасниками розрахунків мають місце
приватно-правові відносини. Учасники домовляються самостійно про
вступ у відносини з проведення розрахунків щодо ПДВ. У цьому
випадку має місце вільне волевиявлення сторін.
З іншого боку, в проведення розрахунків вступають органи
державної податкової служби та Державного казначейства, які діють
у межах повноважень, наданих Порядком та спеціальною
правосуб'єктністю, визначеною законом.
У цій ситуації Протокол неможливо вважати адміністративним
актом, оскільки він приймається не індивідуально державним органом
в особі ДПІ або Державного казначейства, а усіма суб'єктами, які
беруть участь. При цьому всі учасники підписують Протокол, даючи
згоду на умови, які він містить.
Більше того, в пункті 7 Порядку закріплено, що якщо
відшкодування проведено частково, залишок суми ПДВ відшкодовується
у загальновстановленому порядку.
Отже, проведення розрахунків відповідно до Порядку - це
спеціальне, відмінне від загальних правил, погашення податкової
заборгованості. І цей Порядок містить елементи приватно-публічного
характеру.
За своєю правовою природою Протокол є господарсько-правовим
договором і питання, пов'язані з його зміною, укладенням та
розірванням, регулюються статтями 10, 11 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Таким чином, не виключена можливість розірвання Протоколу як
господарського договору, що і було зроблено судом першої
інстанції.
Тому висновки суду апеляційної інстанції про те, що Протокол
- це адміністративний акт, на думку колегії суддів Вищого
господарського суду України, є безпідставними.
Керуючись статтями 10, 11, 111-5, 111-7, пунктом 6 статті
111-9, статтями 111-10, 111-11 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ науково-виробничої фірми "Інтермет" на
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
30 вересня 2002 р. задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
30 вересня 2002 р. скасувати.
Рішення господарського суду Миколаївської області від
15 липня 2002 р. залишити без змін.
"Господарське судочинство в Україні", 2004 р.