ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.02.2003 Справа N 04/112-02
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Добролюбової - головуючого
Т. Дроботової
Є.Усенко
за участю представників:
позивача
відповідача
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому
районі м. Харкова
на постанову від 24.10.2002 р. Харківського апеляційного
господарського суду
у справі № 04/112-02 господарського суду Харківської
області
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Древ
Стиль- Україна"
до Державної податкової інспекції у Жовтневому
районі м. Харкова
про визнання недійсними повідомлення-рішення № 83231560/0 від
12.07.2002 р. та розпорядження від 12.07.2002 р. № 33/389/23 ДПІ у
Жовтневому районі м. Харкова
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними
повідомлення-рішення № 83231560/0 від 12.07.2002р. яким був
донарахований ПДВ в сумі 36139грн і застосовані фінансові санкції
у розмірі 9035грн та розпорядження від 12.07.2002р. №
33/389/23-114, яким була зменшена на 23073грн. сума ПДВ заявленого
позивачем до бюджетного відшкодування в січні 2002р.
Підставою для прийняття оскаржуваних рішень ДПІ є акт перевірки
ТОВ "Древ Стиль - Україна" з питань дотримання вимог податкового
та валютного законодавства за період П квартал 2001р. - квітень
2002р.
В акті перевірки зазначено, що позивач здійснив експортні операції
по поставці товару на умовах FCA - Харків, у звітності визначало
податок на додану вартість за нульовою ставкою, що не відповідає
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, так
як позивач здійснив експорт товарів на митної території України,
оскільки до умов контракту, укладеному між позивачем і іноземним
контрагентом право власності перейшло до покупця - нерезидента ще
на митної території України. Оскільки вивезення товарів за межі
митної території України було здійснено не позивачем, у останнього
були відсутні підстави для застосування нульової ставки на
підставі підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, приписи якого не
передбачають звільнення від оподаткування чи оподаткування за
нульовою ставкою таких операцій на митної території України.
Рішенням господарського суду Харківської області від 20.08.2002р.
(суддя Григоров А.М.) позовні вимоги задоволені повністю на
підставі підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, а саме визнанні
недійсними повідомлення-рішення № 83231560/0від 12.07.2002р., про
нарахування зобов'язання по ПДВ - 36139грн. і застосування
фінансової санкції у розмірі 9035грн.; та розпорядження від
12.07.2002р. № 33/389/23-114 про зменшення від'ємного значення ПДВ
на суму 23073грн.
Приймаючи рішення, суд прийшов до висновку, що позивачем
здійснювались операції по продажу товарів,
вивезених(експортованих) платником податку за межі митної
території України, в зв'язку з чим вони правомірно оподатковані
позивачем за нульовою ставкою на підставі підпункту 6.2.1 пункту
6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Суд не прийняв до уваги посилання відповідача на те, що право
власності перейшло до покупця на території України, оскільки чинне
законодавство не пов'язує вивезення (експортування) товарів з
моментом та місцем переходу права власності на товар та від особи,
що здійснила перевезення.
За апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому
районі м. Харкова Харківський апеляційний господарський суд
(судді: Філатов Ю.М. - головуючого, Бур'янова С.С., Твердохліб
А.Ф.), переглянувши рішення господарського суду Харківської
області від 20.08.2002р. в апеляційному порядку, постановою від
24.10.2002р. залишив його без зміни з тих же підстав.
ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова подала до Вищого господарського
суду України касаційну скаргу на постанову Харківського
апеляційного господарського суду, в якій просить рішення та
постанову у справі скасувати, у задоволенні позовних вимог
відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне
застосування судом норм матеріального права, зокрема Закону
України " Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в частині
застосування нульової ставки щодо операцій з продажу товарів, що
були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної
території України.
При цьому заявник обґрунтовує касаційну скаргу тим, що підпунктом
6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
чітко визначені умови оподаткування
податку за нульовою ставкою щодо операцій з продажу товарів:
- вивезення (експортування) товару має бути засвідчене належно
оформленою митною декларацією;
- товар повинен бути вивезеним (експортованим) за межі митної
території України саме тим платником податку, який застосовує
нульову ставку до операцій з продажу товарів.
Так, при визначенні об'єкта оподаткування, який оподатковується за
нульовою ставкою, основною ознакою є наявність факту вивезення
товару за межі митного кордону України.
Враховуючи той факт, що вивезення (експортування) товарів ТОВ
"Древ Стиль - Україна" засвідчено належно оформленими вантажними
деклараціями, питання відносно виконання першої умови не виникає.
Однак для застосування нульової ставки з ПДВ на думку заявника, не
виконано другу умову частини першої підпункту 6.2.1 пункту 6.2
статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, а саме: товар за митний кордон України вивозиться
не платником податку, а нерезидентом - покупцем товару, оскільки
перехід права власності на товар, що був предметом угоди між
позивачем та покупцем відбувся у межах митної території України.
Цей факт підтверджується даними вантажної митної декларації.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну
діяльність" ( 959-12 ) (959-12)
- експорт(експорт товарів), це продаж
товарів Українськими суб'єктами Зовнішньоекономічної діяльності
іноземним суб'єктам господарської діяльності ( у тому числі з
оплатою в не грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих
товарів через митний кордон України.
Тобто, в даному випадку було здійснено експортування без вивезення
товару за межі митного кордону України, яке не підпадає під дію
підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення присутніх в
судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Згідно з підпунктом 3.1.3. пункту 3.1. статті 3 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
об'єктом
оподаткування є операції з вивозу платником товарів за межі митної
території України.
Відповідно до підпункту 6.2.1. підпункту 6.2. статті 6 вказаного
Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
операції з продажу товарів, що були вивезені
(експортовані) платником податку за межі митної території України,
оподатковуються за нульовою ставкою.
Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за
межі митної території України в разі, якщо їх вивезення
(експортування) засвідчено належно оформленою митною вантажною
декларацією. Вимоги щодо оформлення цього документу зазначеним
Законом не визначені, проте врегульовані Постановою Кабінету
Міністрів України від 09.06.1997р. № 574 "Про затвердження
Положення про вантажну митну декларацію" ( 574-97-п ) (574-97-п)
, Інструкцією
про порядок заповнення вантажної митної декларації ( z0443-97 ) (z0443-97)
,
затвердженої наказом Державної митної служби України від
09.07.1997р. №307 та зареєстрованої у Мінюсті України 24.09.1997р.
за № 443/2247 (із змінами та доповненнями), Порядком заповнення
граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів
експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення),
митного складу, магазину безмитної торгівлі ( z0469-98 ) (z0469-98)
,
затвердженого наказом Державної митної служби України від
30.06.1998р. № 380, зареєстрованого в Мінюсті України 22.07.1998р.
за № 469/2909.
Підпунктом 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 зазначеного Закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що суми податку, які підлягають сплаті
до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця
між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з
будь - яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного
періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Відповідно до законодавства про оподаткування така сума, як
надміру сплачена, підлягає відшкодуванню платнику податку з
Державного бюджету України, зокрема, згідно з пунктом 8.1. статті
8 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересиланням)
товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт)
і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками
податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування
протягом 30 календарних днів з дня подання розрахунку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої та
апеляційної інстанції, позивач здійснив експортування товарів на
умовах DAF відповідно до зовнішньоекономічного контракту. Вивіз
товару за межі митного кордону України підтверджений вантажно -
митними деклараціями (належно оформленими відповідно до вимог
вищезазначених нормативних актів), в яких позивач вказаний як
особа, власник товару (графа 2), зазначений перевізник, та є
відмітки митниці про перетин товаром митного кордону.
Позивач відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
включив
податкові зобов'язання по проведених господарських операціях до
декларації з податку на додану вартість за лютий 2002 рік,
визначивши їх за нульовою ставкою.
Оскільки застосування нульової ставки податку на додану вартість
до операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані)
платником податку за межі митної території України, передбачено
підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 названого Закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, колегія суддів вважає, що господарські суди першої
та апеляційної інстанції дійшли правомірного висновку про
відсутність підстав для донарахування позивачу податкового
зобов'язання по вказаних операціях за ставкою 20% за спірним
рішенням Державної податкової інспекції та зменшення експортного
бюджетного відшкодування, на виплати якого позивач мав право у
цьому ж звітному податковому періоді відповідно до статті 8
зазначеного Закону.
З урахуванням зазначеного, касаційна інстанція вважає, що висновок
судів попередніх інстанцій не суперечить положенням статті 1
Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) (959-12)
та
статті 15 Митного кодексу України ( 1970-12 ) (1970-12)
щодо визначення
моменту здійснення експорту та поняття вивезення товарів з
України, на які посилається відповідач, оскільки підпункт 6.2.1
пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
стосується експортних операцій, результатом
яких є вивезення товарів за межі вітчизняної митної території.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В
Рішення господарського суду Харківської області від 07.06.2002 р.
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від
11.07.2002 р. у справі № 7363/1-03/А-7358/1-03 господарського суду
Харківської області залишити без змін, а касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова -
без задоволення.
Головуючий Т. Добролюбова
С у д д і Т. Дроботова
Н.Ткаченко