Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "Інформтехнологія".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.02.2003 року
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді
суддів
розглянувши касаційну скаргу Республіканського унітарного
підприємства "ГЗ "ГСМ"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 20.09.2002р.
у справі № 7 господарського суду Харківської області
за позовом Республіканського унітарного підприємства "ГЗ"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
Спільне підприємство "НОК"
про стягнення 154 486,68 дол. США
та за
зустрічним
позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
Спільне підприємство "НОК"
до Республіканського унітарного підприємства "ГЗ"
про визнання недійсним договору та стягнення
424 000,07грн.
ЗА УЧАСТЮ ПРЕДСТАВНИКІВ:
РУП "ГСМ"
СП "НОК"
встановила:
Республіканське унітарне підприємство "ГЗ "ГСМ" звернулося до
господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з
Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство
"НОК" 154 486,68дол. США заборгованості за договором від
27.08.98р. №172/98 (а.с.2-4).
До вирішення даного спору по суті позивачем збільшено розмір
заявлених позовних вимог до 279 789,65дол. США, про що
20.07.2002р. подану заяву (а.с.174-175).
Відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю
"Спільне підприємство "НОК" у відзиві на позов заявлені вимоги
відхилив, посилаючись на те, що:
- договір №172/98 від 27.08.98р. є таким, що не відповідає чинному
законодавству;
- строк виконання взятих ним на себе зобов'язань за цим договором
не настав (а.с.56).
Крім того, відповідачем для спільного розгляду з первісним подано
зустрічний позов про визнання договору №172/98 від 27.08.98р.,
який укладено між ним і позивачем та стягнення 424 000,07грн.
заборгованості за контрактом № 29/98 від 18.02.98р., у т.ч. 169
343грн. основної заборгованості, 235556,11грн. збитків від
інфляції, 19100,96грн. пені (а.с.57-59).
В обґрунтування заявлених вимог в частині визнання договору
недійсним №172/98 від 27.08.98р., відповідач посилається на те, що
даний договір суперечить чинному законодавству, зокрема, Указу
Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності за
розрахунками з бюджетами та державними цільовими фондами"
( 167/98 ) (167/98)
, норми якого забороняють уступку вимоги та перевід
боргу при здійсненні розрахунків між резидентами і нерезидентами.
Заявлені вимоги зустрічного позову в частині стягнення
424000,07грн. ґрунтуються на не виконанні позивачем у встановлений
строк взятих на себе зобов'язань по оплаті поставленої продукції.
При цьому, СП "НОК" просив суд визнати причину пропуску строку,
встановленого для звернення до суду з позовом у цій частині
поважною.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.06.2002р.
поданий зустрічний позов прийнято для спільного розгляду з
первісним (а.с.95).
РУП "ГСМ", заперечуючи проти заявленого зустрічного позову,
посилається на те, що норми Указу Президента України "Про заходи
щодо підвищення відповідальності за розрахунками з бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 167/98 ) (167/98)
не можуть розповсюджувати
свою дію на відносини сторін у справі, оскільки регулюють
відносини щодо розрахунків з бюджетами та державними цільовими
фондами (а.с.97-98).
Рішенням господарського суду Харківської області від 23.07.2002р.
у задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов
задоволено. Відповідно до рішення суду:
- визнано недійсним договір №172/98 від 27.08.98р., який укладено
між Головним заводом ВО "ГСМ" та ТОВ "СП "НОК";
- зобов'язано ТОВ "СП "НОК" повернути документи, отримані на
виконання договору № 172/98 від 27.08.98р.;
- поновлено строк позовної давності;
- стягнуто з позивача на користь відповідача 404 899,11грн., в
іншій частині позову відмовлено (а.с.182-187).
Відмовляючи у задоволенні вимог первісного позову та частково
задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив з
того, що:
- договір №172/98 від 27.08.98р. є недійсним на підставі ст.48 ЦК
України, оскільки укладений всупереч Указу Президента України "Про
заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунками з
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 167/98 ) (167/98)
, у зв'язку з
чим не породжує прав та обов'язків, визначених у ньому сторонами;
- заборгованість позивача перед відповідачем за контрактом № 29/98
від 18.02.98р. не погашена.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
20.09.2002р. рішення господарського суду Харківської області від
23.07.2002р. залишено без змін (а.с.223-226). Крім мотивів,
викладених у рішенні суду першої інстанції, суд апеляційної
інстанції встановив, що спірний договір також суперечить ст.197 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
та нормам Декрету Кабінету Міністрів України
"Про систему валютного регулювання та контролю", оскільки
відповідно до укладеного договору нерезидент "РУП "ГСМ" передав, в
резидент України - СП "НОК" прийняв право вимоги виконання
грошового зобов'язання, яке виражено в іноземній валюті, від
резидента України - ВАТ "ТР".
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, РУП "ГСМ"
звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою та просить їх скасувати, прийнявши нове рішення про
задоволення заявлених вимог первісного позову та відмову у
задоволені зустрічного позову.
У поданій касаційній скарзі скаржник посилається на невірне
застосування судами норм матеріального права. Так, скаржник вказує
на те, що судами невірно застосовані до взаємовідносин сторін:
- норми Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення
відповідальності за розрахунками з бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 167/98 ) (167/98)
, оскільки вказані норми регулюють
податкові та бюджеті відносини, а не цивільні, які врегульовані
нормами ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
; до договору № 172/98 від 27.08.98р.
застосовується право Республіки Бєларусь, а не українське
законодавство;
- ст.197 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки, відповідно до умов
контракту № 57-М-У від 16.04.97р., оплата переданої на реалізацію
техніки здійснюється виключно у національній валюті України.
Відповідач у справі - СП "НОК" у відзиві на касаційну скаргу,
вважаючи її доводи безпідставними, просить залишити постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2002р. без
змін.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну
скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, недійсною є, зокрема,
та угода, що не відповідає вимогам закону.
При розгляді даної справи судами встановлено, що між сторонами у
справі - Республіканським унітарним підприємством "ГЗ "ГСМ" та ТОВ
"Спільне підприємство "НОК" 27.08.98р. укладено договір №172/98.
За умовами вказаного договору, позивач передав відповідачу право
вимоги виконання ВАТ "ТР" грошових зобов'язань за контрактом
№57-М-У від 16.04.97р., а відповідач зобов'язувався здійснювати
заходи щодо стягнення з боржника - ВАТ "ТР" цієї заборгованості.
При цьому отримані внаслідок здійснення таких заходів кошти
повинні розподілятись наступним чином: частина зараховується в
рахунок погашення заборгованості позивача перед СП "НОК" за
контрактом № 29/98 від 18.02.98р.; інша частина - в рахунок
погашення понесених відповідачем затрат; залишок коштів -
перераховується позивачу або на цю суму здійснюється поставка
продукції.
Невиконання взятих відповідачем на себе зобов'язань за цим
договором є предметом спору у даній справі.
Відповідно до ст.151 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, договір є одним з
юридичних фактів, який тягне за собою виникнення зобов'язання, в
силу якого одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь
іншої особи (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати
від боржника виконання його обов'язку.
Разом з тим, лише дійсний договір породжує у сторін виникнення тих
прав та обов'язків, які визначені укладеним ними договором.
Недійсний договір не породжує у сторін виникнення прав та
обов'язків, визначених у договорі, а обумовлює виникнення певних
прав та обов'язків, визначених законом, зокрема, положеннямист.ч.2
ст.48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
При вирішенні даного спору судами першої та апеляційної інстанції
встановлено, що укладений сторонами договір №172/98 від 27.08.98р.
не відповідає вимогам закону, а отже є недійсним, у зв'язку з чим
ними вірно визнано обґрунтованими вимоги зустрічного позову щодо
визнання цього договору недійсним та відмовлено у задоволенні
первісного позову, вимоги якого ґрунтуються на невиконанні
відповідачем зобов'язань, взятих на себе за умовами цього
договору.
Як встановлено судами обох інстанцій, відповідно до укладеного
сторонами контракту №29/98 від 18.02.98р., відповідач поставив
позивачу підшипники на загальну суму 169 343грн., оплату за які
позивач у встановлений договором строк не здійснив.
Відповідно до ст.ст.161,162 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, зобов'язання
повинні виконуватися належним чином і в установлений строк
відповідно до вказівок, зокрема, договору; одностороння відмова
від виконання зобов'язання за загальними правилами не
допускається.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, в силу
ст.214 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, на вимогу кредитора зобов'язаний
сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції
за весь час прострочення.
Таким чином, суди обґрунтовано дійшли висновку про задоволення
вимог зустрічного позову в частині стягнення основної
заборгованості з урахуванням індексу інфляції.
За таких обставин, рішення господарського суду Харківської області
від 23.07.2002р. та постанова Харківського апеляційного
господарського суду від 20.09.2002р. прийняті у відповідності з
нормами матеріального та процесуального права і підстав для їх
скасування колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-11, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Республіканського унітарного підприємства "ГЗ"
залишити без задоволення, а рішення господарського суду
Харківської області від 23.07.2002р. та постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 20.09.2002р. - без змін.
Головуючий суддя
Судді