ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.02.2003 Справа N 15/98
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-Чорнобиль" на
постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15 жовтня
2002 року у справі № 15/98 за позовом товариства з обмеженою
відповідальністю "Донбас-Чорнобиль" до Великолепетиської районної
державної адміністрації Херсонської області про вилучення майна та
стягнення 731465,47 грн., -
ВСТАНОВИВ:
7 серпня 2002 року товариство з обмеженою відповідальністю
"Донбас-Чорнобиль" (далі - ТОВ "Донбас-Чорнобиль") звернулось до
господарського суду Херсонської області з позовом до
Великолепетиської районної державної адміністрації про вилучення
387,31 т борошна та стягнення 731465,47 грн. пені, посилаючись на
невиконання відповідачем умов договорів від 2 жовтня 1995 року та
6 лютого 1996 року.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 20 серпня
2002 року (суддя Клепай З.В.), залишеним без змін постановою
Одеського апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2002 року
(судді Жеков В.І., Продаєвич Л.В., Пироговський В.Т.), в
задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ТОВ "Донбас-Чорнобиль" просить скасувати
постановлені судові рішення, мотивуючи це тим, що судами
попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального і
процесуального права, та постановити нове рішення, яким
задовольнити позовні вимоги.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти неї,
посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, просить
касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без
змін.
Заслухавши доводи представників сторін, вивчивши матеріали справи
та обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
При розгляді справи попередні судові інстанції дійшли висновку про
те, що позов заявлено поза межами строку позовної давності.
При цьому судами першої та другої інстанції по-різному визначався
початок перебігу строку позовної давності.
Відмовляючи в позові у зв'язку з пропуском строку позовної
давності, суди першої та апеляційної інстанції припустилися
помилки і не врахували, що згідно ст. 80 Цивільного кодексу
України ( 1540-06 ) (1540-06)
в разі пропуску строку позовної давності з
поважних причин, порушене право підлягає захисту.
Причини пропуску строку позовної давності попередніми судами, в
порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не з'ясовувались.
За таких обставин судові рішення підлягають скасуванню з передачею
справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене,
всесторонньо, повно і об'єктивно перевірити обставини справи, і в
залежності від встановленого та вимог закону вирішити спір.
При цьому слід мати на увазі, що перебіг строку позовної давності
починається з дня виникнення права на позов. Право на позов
виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про
порушення свого права.
Визнання боргу не перериває для юридичної особи перебігу строку
позовної давності.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10,
111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15 жовтня
2002 року у справі № 15/98 та рішення господарського суду
Херсонської області від 20 серпня 2002 року у справі № 15/98
скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Головуючий Перепічай В.С.
Cудді Вовк І.В.
Гончарук П.А.