ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12.02.2003 Справа N 9/421
Вищий господарський суд України у складі: судді Москаленка В.С.-
головуючий, суддів Джунь В.В. і Селіваненка В.П.
розглянув касаційну скаргу Донбаської регіональної митниці, м.
Донецьк (далі - Митниця)
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від
20.11.2002 p.
зі справи № 9/421
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кронас", м.
Донецьк (далі - ТОВ "Кронас")
до Митниці
про стягнення зайво утриманої суми в розмірі 1215, 33 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача: не з'явились,
відповідача: не з'явились.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області (суддя Марков В.І.)
від 14.10.2002, залишеним без зміни постановою Донецького
апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі:
головуючий - Мирошниченко С.В., суддів - Колядко Т.М., Кулебякіна
О.С.) від 20.11.2002, позов задоволено: стягнуто з Митниці кошти у
сумі 2221,16 грн.
Зазначені рішення судових інстанцій мотивовано тим, що судом не
може бути прийнято до уваги посилання відповідача в обгрунтування
своїх вимог на лист Державної митної служби України від 20.06.2002
№ 11/3-13.1-5449-ЕП "Щодо митного оформлення плит
деревостружкових" ( v5449342-02 ) (v5449342-02)
, який має рекомендаційний
характер та не є нормативним документом.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Митниця
просить скасувати рішення судових інстанцій у цій справі, а у
позові ТОВ "Кронас" відмовити. Скарга мотивується тим, що судові
інстанції не звернули увагу на припис частини другої статті 16
Закону України "Про Єдиний митний тариф" ( 2097-12 ) (2097-12)
, в якій
зазначено: "При явній невідповідності заявленої митної вартості
товарів та інших предметів вартості, що визначається відповідно до
положень цієї статті, або у разі неможливості перевірки її
обчислення митні органи України визначають митну вартість
послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети,
ціни на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних
країнах - експортерах зазначених товарів та інших предметів".
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність
застосування судовими інстанціями норм матеріального та
процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про наявність підстав для скасування їх судових рішень.
Судовими інстанціями у справі встановлено:
- ТОВ "Кронас" уклав з польським контрагентом зовнішньоекономічний
контракт на поставку деревостружкових плит;
- Митниця самостійно визначила митну вартість товару, що
поставлявся з серпня 2002 року за зовнішньоекономічним контрактом,
відповідно до його вартості, що зазначена у листі Державної митної
служби України від 20.06.2002 № 11/3-13.1-5449-ЕП "Щодо митного
оформлення плит деревостружкових" ( v5449342-02 ) (v5449342-02)
. Вартість цього
товару, зазначена у даному листі, перевищувала його вартість за
рахунком-фактурою.
Причиною спору у цій справі стало питання про правильність
застосування статті 16 Закону України "Про Єдиний митний тариф"
( 2097-12 ) (2097-12)
(далі - Закон). Згідно з вимогами цієї статті:
"Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають
митному обкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто
ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент
перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості
до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а
також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до
рахунку-фактури:
на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та
страхування до пункту перетину митного кордону України;
комісійні та брокерські;
плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що
належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути
оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх
ввезення (вивезення).
При явній невідповідності заявленої митної вартості товарів та
інших предметів вартості, що визначається відповідно до положень
цієї статті, або у разі неможливості перевірки її обчислення митні
органи України визначають митну вартість послідовно на основі ціни
на ідентичні товари та інші предмети, ціни на подібні товари та
інші предмети, що діють у провідних країнах - експортерах
зазначених товарів та інших предметів".
Суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі порушили вимоги
статті 16 Закону ( 2097-12 ) (2097-12)
, зазначивши, що наявність відомостей
про ціну на товари у документах, поданих ТОВ "Кронас" для митного
оформлення, є безумовно достатнім. За змістом цієї норми і з
урахуванням положень Указів Президента України від 10.02.1996 №
124/96 "Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цінової
політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності" ( 124/96 ) (124/96)
та
від 23.07.1998 № 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання
підприємницької діяльності" ( 817/98 ) (817/98)
(стаття 13) і Порядку
визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі
переміщення їх через митний кордон України ( 1598-98-п ) (1598-98-п)
(пункти 2
і 3), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
05.10.98 р. № 1598,
митні органи мають під час здійснення митного оформлення
перевіряти відповідність заявленої декларантом митної вартості
товарів рівню товарних цін, що склались чи складаються на
відповідний товар залежно від кон'юнктури на ринку імпорту на
момент здійснення імпортної операції з урахуванням умов поставки
та умов здійснення розрахунків. Причому митні органи мають
повноваження не лише перевіряти відповідність заявленої
декларантом митної вартості товарів, але й за їх явної
невідповідності рівню товарних цін на ринку імпорту самостійно
визначати цю вартість за правилами частини другої статті 16 Закону
( 2097-12 ) (2097-12)
.
Судові інстанції не перевірили правильність визначення Митницею
митної вартості товарів за правилами частини другої статті 16
Закону ( 2097-12 ) (2097-12)
, оскільки виключили можливість її застосування
у випадках подання декларантом документів, на підставі яких
провадиться її нарахування. Ці обставини мають бути встановлені за
новим розглядом справи.
З огляду на викладене та керуючись статтями 111-9 - 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Донбаської регіональної митниці у справі №
9/421 задовольнити частково;
2. Рішення господарського суду Донецької області від 14.10.2002 p.
та постанову Донецького апеляційного господарського суду від
20.11.2002 p. у цій справі скасувати, а справу передати на новий
розгляд до суду першої інстанції.
Суддя В. Москаленко
Суддя В. Джунь
Суддя В. Селіваненко