Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "Інформтехнологія".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.02.2003 р.
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді,
судді,
розглянувши матеріали
касаційної скарги Територіального відділення
Антимонопольного комітету України в
АРК;
та касаційної скарги ТОВ ВК "К", м. Сімферополь
постанову від 29.10.2002р. Севастопольського
апеляційного господарського суду
у справі № 2 господарського суду Автономної
Республіки Крим
за позовом ВАТ "У" в особі Кримської дирекції ВАТ
"У", м. Сімферополь
до Територіального відділення
Антимонопольного комітету України в
АРК
третя особа ТОВ ВК "К", м. Сімферополь
про визнання постанови недійсною
за участю представників сторін:
від позивача - Б-ч М.О.,
ПОСТАНОВИВ:
Господарський суд Автономної Республіки Крим рішенням від
11.07.2002р. у справі № 2 позов задовольнив частково: визнав
недійсним постанову Територіального відділення Антимонопольного
комітету України в АРК "Про порушення антимонопольного
законодавства та накладення штрафу" № 02\9 від 01.03.2002 р. у
справі №02-13-2001 в частині спонукання ВАТ "У" укласти договір
оренди нежилого приміщення, що знаходиться в домоволодінні № 9 в
місті Ялта, в якому розміщено обладнання АТС-22; в іншій частині
позову відмовив.
Рішення мотивоване тим, що розміщення АТС-22, яка належить ВК "К"
ЛТД, в будинку ЦЕС №5 (м. Ялта), узгоджено сторонами шляхом
передачі проектно-кошторисної документації на будівництво та
монтаж АТС-22 в м. Ялта на підставі накладних. На момент прийняття
постанови Територіальним відділенням Антимонопольного комітету
України в АРК мало місце рішення арбітражного суду міста Києва від
31.05.2001 р. у справі № 18\225, що вступило в законну силу, яким
договір оренди нерухомого майна визнано укладеним.
На момент вирішення спору КД ВАТ "У" не допускає спеціалістів ТОВ
ВК "К" в приміщення ЦЕС №5 для обслуговування обладнання АТС-22,
чим перешкоджає розвитку іншого оператора.
Займаючи монопольне становище на ринку місцевого телефонного
зв'язку м. Ялта ВАТ "У" досяг неправомірних переваг в конкуренції
на ринку зв'язку та створив перешкоди доступу на ринок зв'язку
інших суб'єктів господарювання.
Спори про спонукання до укладання угод не підвідомчі
Антимонопольному комітету України.
Постановою від 29.10.2002р. Севастопольський апеляційний
господарський суд рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим змінив, визнав постанову Територіального
відділення Антимонопольного комітету України в АРК "Про порушення
антимонопольного законодавства та накладення штрафу" № 02\9 від
01.03.2002 р. у справі №02-13-2001 недійсною.
При винесені постанови суд апеляційної інстанції виходив з
наступного. ВАТ "У" не має зобов'язань по розміщенню АТС-22, що
належить ТОВ ВК "К" м. Ялта, та зобов'язань по підключенню АТС-22
к ЦЕС №5 (мереж загального користування). Також, зобов'язання щодо
передачі нежилих приміщень в користування ТОВ ВК "К", як з
договірного зобов'язання, так і законодавчо у ВАТ "У" не
виникають. ТОВ ВК "К" не виконало умови "Правил приєднання мереж
електрозв'язку загального користування" у зв'язку з відсутністю у
останнього ліцензії, номерного ресурсу та технічних умов на
приєднання тощо.
Територіальне відділення Антимонопольного комітету України в АРК
та ТОВ ВК "К" з постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду не погодились та звернулись з касаційними
скаргами до Вищого господарського суду України, в яких просять
скасувати оскаржуваний судовий акт, виходячи з того, що судом
неправильно застосовані норми матеріального та процесуального
права.
Заслухавши пояснення представників позивача, обговоривши доводи
касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з
наступного.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, В. о. Голови
Територіального відділення Антимонопольного комітету України в АРК
прийняв постанову "Про порушення антимонопольного законодавства та
накладення штрафу" № 02\9 від 01.03.2002 р. у справі №02-13-2001,
якою дії ВАТ "У" в особі Кримської дирекції в частині відмови ТОВ
ВК "К" укласти договір оренди нежилого приміщення в м. Ялта та
допуску його спеціалістів до обладнання АТС-22 визнані порушенням
антимонопольного законодавства, передбаченим абз. 5 ст. 4 ЗУ "Про
обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в
підприємницькій діяльності" ( 2132-12 ) (2132-12)
. На ВАТ "У" в особі
Кримської дирекції накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн., а
також зобов'язано ліквідувати причини, що перешкоджають виходу ТОВ
ВК "К" на ринок місцевого зв'язку м. Ялти, зкрема укласти договір
оренди нежилого приміщення, яке знаходиться в домоволодінні № 9 в
м. Ялта, в якому розміщено обладнання АТС-22, що належить
останньому, видати технічні умови на підключення АТС-22 до мереж
електрозв'язку загального користування.
Вищий господарський суд України погоджується з висновками суду
апляційної інстанції, що передача проектно-кошторисної
документації на будівництво та монтаж АТС-22 на підставі накладних
№30 від 20.09.1994 р., №40 від 19.12.1994 р., №3 від 02.02.1995
р., №45 від 27.12.1995 р., укладання договору від 15.11.1995 р. на
проведення проектно-пошукових робіт, узгодження схеми організації
пускового етапу АТС-22 від 24.11.1995 р., акт робочої комісії від
16-18.07.1997 р. не може породжувати як у ТОВ ВК "К" права
користування нежилим приміщення, що знаходиться в домі № 9 в місті
Ялта, так і у ВАТ "У" зобов'язання, які випливають з надання
приміщення в оренду.
Зазначені права та обов'язки можуть виникати в силу положень глави
25 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та іншого законодавства,
що регулюють орендні правовідносини.
Посилання скаржників на порушення судом апеляційної інстанції норм
ст. 35 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
зв'язку з тим, що рішенням арбітражного суду міста Києва від
31.05.2001 р. та додатковим рішенням від 04.06.2001 р. у справі №
18/225 суд зобов'язав сторони у даній справі укласти договір
оренди, є необґрунтованими.
Вказаний договір являється укладеним на умовах викладених в даному
рішенні з моменту вступу в законну силу рішення арбітражного суду.
Однак, матеріали справи містять ухвалу Київського апеляційного
господарського суду від 27.11.2001 р. у справі № 18/225, якою
апеляційне провадження , порушене за скаргою ВАТ "У" зупинено до
закінчення провадження у справі за позовом ВАТ "У" до Київської
районної ради м. Сімферополя про визнання недійсною державної
реєстрації ТОВ ВК "К". Таким чином рішення арбітражного суду, яким
сторони зобов'язано укласти договір оренди є таким, що не вступило
в законну силу.
Відповідно до ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
у касаційній інстанції скарга розглядається за
правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком
процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та
їх доказуванням.
В силу імперативних положень ст. 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка визначає межі
перегляду справи в касаційній інстанції, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Викладені в касаційній скарзі доводи скаржників щодо наявності у
ТОВ ВК "К" ліцензії, номерного ресурсу, технічних умов на
приєднання тощо, стосуються спростування обставин справи,
встановлених апеляційним господарським судом при прийнятті
оскаржуваного судового рішення у цій справі.
Всі обставини справи щодо встановлення вищезазначених фактів,
розглядаються виключно в судах першої та апеляційної інстанцій.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом обставин справи та
їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що
постанова від 29.10.2002р. прийняті в межах норм матеріального та
процесуального права, тому підстав для скасування не вбачається.
З урахуванням наведеного, та керуючись главою 25, ст. 151
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. ст. 35, 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Територіального відділення Антимонопольного
комітету України в АРК та касаційну скаргу ТОВ ВК "К", м.
Сімферополь на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 29.10.2002р. у справі № 2 залишити без
задоволення.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 29.10.2002р. у справі № 2 залишити без змін.
Головуючий
Судді