ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
06.02.2003
Колегія суддів Вищого господарського суду України розглянула
касаційну скаргу Дергачівської міжрайонної ДПІ на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 29 жовтня
2002 р. у справі за позовом Вільшанського колективного
швейно-торгівельного підприємства (далі - Підприємство) до ДПІ про
визнання недійсним рішення ДПІ від 26 квітня 2002 р.
N 292/23-104/00309944/7212, розпорядження N 23-104/11 та стягнення
47869 грн.
Позивачем заявлено до суду вимоги про визнання недійсними
рішення від 26 квітня 2002 р., розпорядження N 23-104/11 та
стягнення 47869 грн. бюджетної заборгованості.
Підставою для прийняття оспорюваного рішення ДПІ став акт
перевірки від 16.04.2002 N 23-104/102, в якому зафіксовано
заниження податкових зобов'язань внаслідок безпідставного
застосування нульової ставки з ПДВ при здійсненні експортних
операцій, що виявилось у неправомірному застосуванні нульової
ставки ПДВ при реалізації товарно-матеріальних цінностей за межі
митної території України, експорт яких не підтверджений належним
чином оформленою вантажно-митною декларацією (до декларації,
поданої ДПІ станом на 20 березня 2002 року не надано оригінал
п'ятого основного аркуша вантажно-митної декларації із записом про
фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території
України), чим порушено пункт 1 постанови КМУ від 1 березня 2002 р.
N 243 ( 243-2002-п ) (243-2002-п)
"Про вдосконалення механізму відшкодування
заборгованості з податку на додану вартість за операціями з
експорту продукції".
Рішенням господарського суду Харківської області від 2 серпня
2002 р. позовні вимоги задоволено повністю на підставі підпункту
6.2.1 пункту 6.2 статті 6, підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(далі - Закон) шляхом визнання недійсними рішення від 26 квітня
2002 р. N 292/23-104/00309944/7212, розпорядження N 23-104/11,
стягнуто з державного бюджету 47869 грн. бюджетної заборгованості
з ПДВ.
Рішення суду мотивовано тим, що донарахування позивачу
спірним рішенням податкового зобов'язання з ПДВ, застосування
штрафної санкції та зменшення бюджетного відшкодування суперечить
положенням підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, оскільки судом встановлено факт перетину товаром
митного кордону України.
Мотивуючи рішення, господарський суд зазначив також про
доведеність того факту, що за наслідками господарської діяльності
позивача у лютому 2002 року різниця між загальною сумою податкових
зобов'язань та сумою податкового кредиту має від'ємне значення, а
тому підлягає відшкодуванню на підставі підпункту 7.7.3 пункту 7.7
статті 7 Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
За апеляційною скаргою ДПІ Харківський апеляційний
господарський суд, переглянувши рішення господарського суду
Харківської області від 2 серпня 2002 р. в апеляційному порядку,
постановою від 29 жовтня 2002 р. залишив його без змін з тих самих
підстав.
ДПІ подала до Вищого господарського суду України касаційну
скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду,
в якій просить рішення та постанову в справі скасувати, у
задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи касаційну скаргу
доводами про неправильне застосування судом норм матеріального
права, зокрема, підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, яке виявилось, на думку скаржника, у відсутності
підстав для застосування позивачем нульової ставки до операцій з
продажу товарів, оскільки вивезення товару за межі митної
території України виконувалось нерезидентом - контрагентом
позивача, за зовнішньоекономічним контрактом.
Крім того, скаржник також вважає, що за умови здійснення
позивачем експортних операцій є помилковим застосування судом до
спірних правовідносин лише статті 7 Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та
залишення поза увагою вимог статті 8 Закону, якою передбачені
особливості оподаткування експортних операцій.
Заслухавши доповідь судді та пояснення присутнього в судовому
засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та
повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
операції з продажу товарів, що були вивезені
(експортовані) платником податку за межі митної території України,
оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними
(експортованими) платником податку за межі митної території
України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчено
належно оформленою митною вантажною декларацією.
Вимоги щодо оформлення цього документа визначені постановою
КМУ від 9 червня 1997 р. N 574 ( 574-97-п ) (574-97-п)
"Про затвердження
Положення про вантажну митну декларацію", Інструкцією про порядок
заповнення вантажної митної декларації, затвердженою наказом
Державної митної служби України від 9 липня 1997 р. N 307
( z0443-97 ) (z0443-97)
, Порядком заповнення граф вантажної митної декларації
відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту,
тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину
безмитної торгівлі, затвердженим наказом Державної митної служби
України від 30 червня 1998 р. N 380 ( z0469-98 ) (z0469-98)
та з урахуванням
вимог постанови КМУ "Про вдосконалення механізму відшкодування
заборгованості з податку на додану вартість за операціями з
експорту продукції" ( 243-2002-п ) (243-2002-п)
.
Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що суми податку, які підлягають сплаті
до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця
між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з
будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного
періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Відповідно до законодавства про оподаткування така сума як
надміру сплачена підлягає відшкодуванню платнику податку з
державного бюджету України, зокрема, згідно з пунктом 8.1 статті 8
Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
платник податку, який здійснює операції з
вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної
території України (експорт) і подає розрахунок експортного
відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на
отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів від
дня подання розрахунку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої
та апеляційної інстанції, на виконання зовнішньоекономічного
контракту від 28.01.2002 N 0160 Підприємство здійснило поставку
"ALLIED TECH L. L. C." (США) товару (куртки утеплені) на суму
374655 грн. на умовах DAF - кордон України (ст. Іллічівськ -
Паромна Одеської залізниці).
У податковому обліку вказані операції Підприємство
відобразило у лютому 2002 року. Так, згідно з податковою
декларацією за лютий 2002 р., поданою підприємством до ДПІ, обсяг
експортних операцій склав 374655 грн., податкові зобов'язання -
9251 грн., податковий кредит - 57120 грн., бюджетне відшкодування
- 47869 грн.
На підтвердження факту вивезення товарів за межі митної
території України, позивачем до господарського суду Харківської
області були надані вантажно-митні декларації від 20.02.2002
N 80200/2/000517 та від 26.02.2002 N 80200/2/000639, на зворотному
боці яких міститься запис заступника начальника Магістральної
митниці про те, що задекларовані в них товари вивезені за межі
митної території України в повному обсязі 4 та 6 березня 2002
року.
У разі, якщо за експортним контрактом із нерезидентом
продукція у звітному періоді не вивозиться за межі митних кордонів
України, а відвантажується до місця формування експортних вантажів
для подальшої відправки за кордон, податкові зобов'язання у
платника податку - експортера, за нульовою ставкою у цьому
звітному періоді не виникають. Лише після фактичного перетину
товарами митного кордону України (завершення оформлення вивізної
вантажної митної декларації) платником податку - експортером,
визначаються податкові зобов'язання за нульовою ставкою ПДВ.
З метою підтвердження факту перетину товарами митного кордону
України відповідно до постанови КМУ "Про вдосконалення механізму
відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість за операціями з експорту продукції" ( 243-2002-п ) (243-2002-п)
платник податку, який здійснив операцію з вивезення (пересилання)
товарів за межі митної території України (експорт), повинен мати
оригінал п'ятого основного аркуша ("примірник для декларанта")
вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), на якому митним
органом за зверненням платника податку вчинено напис про фактичне
вивезення експортованих товарів за межі митної території України
та засвідчено гербовою печаткою митного органу і підписом
відповідальної особи, який разом із розрахунком експортного
відшкодування подається до податкового органу.
Враховуючи викладене, вивезення товару за межі митної
території України в лютому 2002 року не відбулося, а тому
касаційна інстанція вважає помилковим висновок господарського суду
першої та апеляційної інстанції про наявність у позивача підстав
для обчислення ПДВ за нульовою ставкою у лютому 2002 року.
Зважаючи на наведене, колегія суддів зазначає, що, вирішуючи
господарський спір, судами було неправильно застосовано норми
матеріального права, а тому рішення та постанова у справі
підлягають скасуванню, у задоволенні позовних вимог слід
відмовити.
Керуючись статтями 111(5), 111(7), пунктом 2 статті 111(9),
статтями 111(10), 111(11) ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Харківської області від 2 серпня
2002 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 29 жовтня 2002 р. скасувати, у задоволенні позовних вимог
відмовити.
"Господарське судочинство в Україні", 2004 р.