Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2003 р.
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ТОВ "ХХХ" на постанову від 07.11.2002
Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 000
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом ТОВ "ХХХ"
до ТОВ "УУУ"
про стягнення 61368,79 грн.
в судове засідання прибули представники сторін:
позивача присутні
відповідача присутні
Заслухавши суддю-доповідача , пояснення учасників судового процесу
та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
ХХ.06.2002 до господарського суду Дніпропетровської області з
позовом про стягнення з відповідача 61368,79 грн. звернулося ТОВ
"ХХХ". Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач на протязі
вересня-грудня 2001р. передав відповідачу продукцію на загальну
суму 60720 грн., однак ТОВ "УУУ" не здійснило розрахунків за
продане майно.
Крім того, позивач просить стягнути інфляційні збитки.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
ХХ.07.2002 позовні вимоги задоволені.
Рішення суду мотивоване тим, що в період з ХХ.09.2001 по
ХХ.12.2001 позивачем згідно видаткових накладних була відвантажена
ТОВ "УУУ" продукція за цінами, що зазначені у видаткових
накладних. Уповноважені належним чином оформленими документами
представники відповідача отримали продукцію. Дії сторін свідчать
про укладення угоди, за якою позивач передає продукцію, а
відповідач отримує та оплачує вартість.
Відповідач підтверджує отримання продукції на суму 60720 грн. та
наявність заборгованості перед позивачем, про що свідчить
підписання сторонами акту звірки розрахунків від ХХ.07.2002р.
У зв'язку з тим, що сторонами не обумовлений строк оплати вартості
продукції, у відповідності до вимог ст. 15 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
позивач ХХ.12.2001 направив на адресу позивача вимогу кредитора №
190 про оплату продукції, яка отримана відповідачем ХХ.01.2002.
Зобов'язання з оплати продукції відповідачем не виконані, а тому
позовна вимога про стягнення заборгованості в судовому порядку
підлягає задоволенню.
Вимоги про сплату річних відповідно до ст. 214 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
за період з ХХ.01.2002 по ХХ.05.2002 підлягає
задоволенню та складає суму 648,79 грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
ХХ.11.2002 рішення у справі скасоване, у позові відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що висновок суду про укладення між
сторонами договору купівлі-продажу не доведений належними
доказами. А тому судом першої інстанції не правильно застосовані
норми ст.ст. 161, 214 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, що покладають на
сторони обов'язок належним чином виконувати прийняті за себе за
договором зобов'язання та передбачають відповідальність за
несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин
справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови у
справі неправильно застосовані норми матеріального права, виходячи
з такого.
Рішенням та постановою у справі встановлено, що з вересня по
грудень 2001р. позивач поставив на адресу відповідача продукцію
загальною вартістю 60720 грн. Зазначений факт підтверджується
видатковими накладними та довіреностями на отримання продукції.
Судовими рішеннями , встановлено, що між сторонами на підставі
ст.4 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
виникли цивільні права та обов'язки.
Однак, оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції дійшов
висновку, що укладення між сторонами договору купівлі-продажу не
доведено в судовому засіданні. Так як видатковії накладні, за
якими відповідач одержував продукцію, мають вказівки: одержувач,
платник, умови продажу та звертаючись до суду з апеляційною
скаргою, відповідач не заперечує факту купівлі ним продукції а
лише не погоджується з ціною позову, висновок суду у постанові зі
справи не ґрунтується на чинному законодавстві.
Відповідно до ч.2 ст. 154 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
договір може
укладатися як шляхом складання одного документа, підписаного
сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами,
телефонограмами та ін., підписаними сторонами, яка їх надсилає.
Укладений між сторонами договір купівлі-продажу містить істотні
умови, визначені ст. 224 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
для таких
договорів.
Вимога кредитора від ХХ.12.2001 про сплату заборгованості
відповідає положенням ст.165 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Сплата відсотків річних за прострочку виконання грошового
зобов'язання відповідає вимогам ст. 214 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "ХХХ" задовольнити.
Постанову від ХХ.11.2002 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду у справі № 000 скасувати.
Рішення від ХХ.07.2002 господарського суду Дніпропетровської
області у справі № 000 залишити без зміни.