ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
30.01.2003 N 31/193а
Вищий господарський суд України, розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну скаргу Єнакіївської об'єднаної
державної податкової інспекції на рішення від 23.10.2002
господарського суду Донецької області у справі N 31/193а
господарського суду Донецької області за позовом Державного
відкритого акціонерного товариства "Ц..." (далі - "Товариство") до
Єнакіївської об'єднаної державної податкової інспекції про
визнання недійсним рішення Єнакіївської ОДПІ від 18.04.2002 N
141/26.3-00176532/11423, встановив:
Товариство звернулось до господарського суду Донецької
області з позовом (з зарахуванням уточнених вимог) про визнання
недійсним рішення Єнакіївської ОДПІ від 18.04.2002
N 141/26.3-00176532/11423 у частині застосування фінансових
санкцій з податку на додану вартість у сумі 3721,25 грн. та з
податку на прибуток у сумі 302,91 грн. Вказані фінансові санкції
були застосовані до позивача за порушення податкового
законодавства, а саме вимог статей 4, 5, 7 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та статті 4
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
пов'язаних з визначенням бази оподаткування.
Підставою прийняття оспорюваного рішення є акт від 09.04.2002
N 42/26-2-111-2 про результати позапланової документальної
перевірки позивача з питань додержання податкового законодавства
за період з 01.10.99 по 01.01.2002.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.10.2002
позовні вимоги задоволені у повному обсязі шляхом визнання
недійсним рішення Єнакіївської ОДПІ від 18.04.2002
N 141/26.3-00176532/11423 у частині застосування фінансових
санкцій з податку на додану вартість у сумі 3721,25 грн. та з
податку на прибуток у сумі 302,91 грн.
Приймаючи рішення, суд дійшов висновку, що у Єнакіївської
ОДПІ були відсутні правові підстави для застосування фінансових
санкцій в оспорюваних сумах у період дії мораторію на підставі
пункту 3 статті 12 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Єнакіївська ОДПІ подала до Вищого господарського суду України
касаційну скаргу на рішення господарського суду Донецької області,
в якій просить рішення у справі скасувати, у задоволенні позовних
вимог відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про
неправильне застосування судом норм матеріального права.
У касаційній скарзі Єнакіївська ОДПІ вказує на те, що
відповідно до пункту 3 статті 12 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів
не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові
(економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання
грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів).
У зазначеному випадку податковим органом були застосовані
фінансові санкції за порушення податкового законодавства, порядок
застосування таких санкцій регулюється статтею 17 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами і державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
і не
залежить від того, порушено чи ні щодо платника податків справу
про банкрутство.
Заслухавши доповідь судді та пояснення присутнього в судовому
засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та
повноти їх встановлення в рішенні суду, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарським
судом при розгляді справи, ухвалою арбітражного суду Донецької
області від 18.09.2000 була порушена справа N 5-116-6 про
банкрутство позивача і введено мораторій на задоволення вимог
кредиторів, який діяв на момент прийняття оспорюваного рішення
відповідачем (ухвали господарського суду Донецької області від
20.01.2001, 31.01.2002, 29.08.2002 у справі N 5/116).
На підставі пункту 3 статті 12 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
протягом дії мораторію на задоволення вимог
кредиторів, зокрема, не нараховується неустойка (штраф, пеня),
інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне
виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків
і зборів (обов'язкових платежів).
З приписів Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
вбачається, що відповідальність платників
податку за порушення строків сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів встановлена підпунктом 17.1.7 пункту 17.1
статті 17 цього Закону, у якому зазначено, що у разі коли платник
податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання
протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник
податку зобов'язаний сплатити штраф у встановлених цим підпунктом
розмірах.
Проте як зазначено в рішенні Єнакіївської ОДПІ від 18.04.2002
N 141/26.3-00176532/11423 застосування фінансових санкцій
здійснено на підставі підпункту 17.1.3 статті 17 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, згідно з
яким у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму
податкового зобов'язання платника податків за підставами,
викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4
цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у
розмірі, встановленому цим пунктом.
Відповідно до підпункту 4.2.2 вказаного Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
фінансові санкції застосовуються, зокрема, на підставі даних
документальної перевірки результатів діяльності платника податків
зі заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у
податкових деклараціях.
Вказані штрафні санкції у цьому випадку були застосовані до
позивача за приховування об'єкта оподаткування шляхом порушення
вимог статей 4, 5, 7 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та статті 4 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, пов'язаних з визначенням бази
оподаткування. Це порушення було виявлено під час перевірки і на
цій підставі був донарахований податок та застосовані фінансові
санкції, визначені підпунктом 17.1.3 статті 17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
за порушення правил
оподаткування, а не за порушення строків сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів).
На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що
господарський суд Донецької області, вирішуючи спір, помилково
дійшов висновку, що у Єнакіївської ОДПІ були відсутні підстави для
застосування фінансових санкцій на підставі підпункту 17.1.3
статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
в період дії мораторію.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 2 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Рішення від 23.10.2002 господарського суду Донецької області
у справі N 31/193а - скасувати. У позові відмовити.
"Вісник господарського судочинства",
N 2, 2003 р.