ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.01.2003 Справа N 20-4/222-5/291
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С.
суддів : Хандуріна М.І.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу ТОВ "Арда-2"
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 07.10.02 p.
у справі господарського суду м. Севастополя
за позовом ТОВ "Арда-2", м. Севастополь
до ТОВ "Пересвіт", м. Севастополь
ЗАТ "Роспромарматура", м. Київ
про звільнення приміщення та визнання договору суборенди
недійсним частково
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача: А.А.А. - дов. від 21.12.02 p.
від відповідачі: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Рішенням арбітражного суду м. Севастополя від 26.04.01 відмовлено
у задоволенні позовних вимог щодо звільнення нежитлового
приміщення. Додаткові позовні вимоги ТОВ "Арда-2" про залучення до
участі у справі в якості другого відповідача ЗАТ
"Роспромарматура", а також визнання недійсним договору № 01/98 від
28.04.98, укладеного між ТОВ "Пересвіт" та ЗАТ "Роспромарматура"
відхилені.
Постановою першого заступника голови арбітражного суду м.
Севастополя від 27.06.01 рішення арбітражного суду м. Севастополя
від 26.04.01 залишено без змін.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
17.10.01 постанова арбітражного суду м. Севастополя від 27.06.01 з
даної справи залишена без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.02.02 рішення
від 26.04.01, постанова від 27.06.01 арбітражного суду м.
Севастополя та постанова Севастопольського апеляційного
господарського суду від 17.10.01 скасовані, а справа направлена на
новий розгляд.
При новому розгляді справи рішенням від 24.07.02 господарського
суду м. Севастополя відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо
звільнення нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м.
Севастополь, вул. Генерала Лебедя, 37 та визнання договору
суборенди № 01/98 від 28.04.98 укладеного між ЗАТ
"Роспромарматура" та ТОВ "Пересвіт" недійсним в частині
встановлення строку дії договору від 31.12.01.
Постановою від 07.10.02 Севастопольського апеляційного
господарського суду дане рішення залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що правовідносини, які винили між
позивачем та власником спірного майна, регулюються гл. 25
Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
. Враховуючи, що позивач
фактично не отримував в користування нежитлове спірне приміщення
за договором оренди № 1/2 від 01.12.2000 і не володів ним, тому
положення про захист права на володіння не може застосовуватись до
даного спору і позивач не наділений правом вимагати спірне
приміщення від третіх осіб.
Не погоджуючись з постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду ТОВ "Арда-2" звернулось у Вищий господарський
суд України з касаційною скаргою і просить її скасувати,
посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального права.
Стаття 128 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
дає право
сторонам визначати момент виникнення права власності у набувача за
договором. Таким чином, позивач як орендар і Б.Б.Б. як
орендодавець вправі були на свій розсуд визначити момент
виникнення у позивача право володіння і користування спірними
приміщеннями. Сторони визначили, що право володіння користування у
позивача виникли в момент підписання договору.
Судами проігноровано докази, які знаходяться в матеріалах справи
щодо нотаріально засвідченої заяви В.В.В. зі зразками підписів,
його лист в УМВС України в м. Севастополі.
ТОВ "Пересвіт" заявлено клопотання від 20.01.03 про відвід колегії
суддів у складі: Божок В.С. - головуючий, Хандуріна М.І.,
Черкащенко М.М., яке було відхилено ухвалою від 28.01.03 Вищого
господарського суду України за № 20-4/222-5/291, як безпідставне.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити частково з наступних
підстав.
ТОВ "Арда-2" та ПП Б.Б.Б. 01.12.2000 укладений договір оренди
нежитлового приміщення № 1/2, загальною площею 130, 6 кв.м.,
терміном дії - 5років. 03.12.2000 сторони підписали акт прийому
передачі об'єкту нерухомості.
Господарським судом встановлено, що власником нежитлового
приміщення загальною площею 130, 6 кв.м., яке знаходиться за
адресою: Севастополь, вул. Генерала Лебедя, 37 - є Б.Б.Б. на
підставі договору купівлі-продажу від16.08.2000.
Фактично орендованим приміщенням ТОВ "Арда-2" користуватися не
змогло, оскільки в даному приміщенні знаходився ТОВ "Пересвіт".
За твердженням позивача ТОВ "Пересвіт" станом на 01.12.2000
безпідставно займав дане приміщення, враховуючи, що правові
підстави для його перебування в ньому, як орендаря закінчилися
01.11.2000 (договір оренди № 02-1/96, укладений 01.11.96 між з
колишнім власником В.В.В. та ТОВ "Пересвіт", терміном дії з
01.11.96 до 01.11.2000).
Пунктом 5 ст. 48 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
передбачено, що положення щодо захисту права власності поширюється
також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на
праві повного господарського відання, оперативного управління,
довічного успадковуваного володіння, або на іншій підставі
передбаченій законом чи договором. Ця особа має право на захист
свого володіння також від власника.
Статтями 12, 13 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
передбачено, що договір оренди
вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх
істотних умов і підписання сторонами тексту договору. Передача
об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на
умовах, визначених у договорі оренди.
Вищевказаним договором оренди № 1/2 укладеним між ТОВ "Арда-2" та
Б.Б.Б. обумовлено, що об'єкт оренди передається на підставі акту
прийому-передачі, який підписаний сторонами 03.12.2000.
Тому, колегія суддів вважає. що господарський суд першої інстанції
та апеляційний господарський суд неправомірно дійшли висновку про
те, що на позивача не розповсюджується положення про захист права
на володіння і він не наділений правом вимагати спірне приміщення
від третіх осіб.
Господарський суд м. Севастополя відмовляючи у позовних вимогах
мотивував рішення тим, що ТОВ "Пересвіт" займає спірне нежитлове
приміщення, яке розташоване за адресою: м. Севастополь, вул.
Генерала Лебедя, 37 на підставі договорів: оренди № 01 від
19.09.97 укладеного між В.В.В. із ЗАТ "Роспромарматура", терміном
дії до 31.12.2010 та суборенди № 01/98 від 28.04.98 укладеного між
ЗАТ "Роспромарматура" та ТОВ "Пересвіт", терміном дії до
31.10.2010.
Виходячи з того, що до матеріалів справи залучений лист бувшого
власника оспорюваних приміщень В.В.В. на адресу начальнику МВС
України м. Севастополя, засвідчений 09.06.2001 нотаріусом м. Н.
Новгорода Жидковою М.В., в якому В.В.В. стверджує, що 01.12.96 ним
дійсно був підписаний договір оренди з ТОВ "Пересвіт", терміном
дії до 01.11.2000. Договору від 19.09.97 з керівником ЗАТ
"Роспромарматура" Дем'янко С.П. він не підписував і про його
існування не знав.
Отже, з тексту цього листа витікає невідповідність висновків
господарських судів про надання в оренду В.В.В. оспорюваного
приміщення ЗАТ "Роспромарматура".
Зважаючи на те, що передбаченим законом межі перегляду справи в
касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні
господарського суду, рішення та постанова у справі підлягають
скасуванню, а справа передачі на новий розгляд.
При новому розгляді справи по суті, господарському суду необхідно
призначити судову-почеркознавчу експертизу за правилами ст.ст. 41,
42 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
Закону України "Про експертизу" ( 4038-12 ) (4038-12)
.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
07.10.02 p. та рішення господарського суду м. Севастополя від
24.07.02 p. зі справи № 20-4/222-5/291 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Севастопольської області.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
М.М. Черкащенко