ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
 29.01.2003                                       Справа N 12/121
 
   Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
 
                     головуючого  Божок В.С,
                     суддів : Хандуріна М.І.,
                         Черкащенко М.М.
 
розглянувши  у відкритому
судовому засіданні
касаційну  скаргу     ВАТ "Чернігівське хімволокно"
 
на  постанову         Київського  апеляційного господарського суду
 
від                   23.07.03 p.
 
у справі              господарського  суду  Чернігівської  області
 
за позовом            ТОВ "ТехНова",  м. Київ
 
до                    ВАТ  "Чернігівське хімволокно",  м. Чернігів
 
про   стягнення 1 478 033, 05 грн.
 
в судовому засіданні взяли участь  представники :
 
від позивача:         А.А.А. - дов. № 117 від 27.10.03 p.;
                      Б.Б.Б. - дов. № 600 від 28.12.02 p.
 
від відповідача:      В.В.В. - дов. від 05.08.03 p.
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Рішенням від  22.05.03  господарського  суду Чернігівської області
позовні вимоги задоволено частково.  Стягнено з ВАТ  "Чернігівське
хімволокно"  на  користь  ТОВ "ТехНова" 1 461781,  86 грн.  боргу,
1681, 31 грн. держмита, 116,70 грн.   витрат   та   інформаційно -
технічне забезпечення судового процесу.
 
Постановою від  23.07.03  Київського  апеляційного  господарського
суду  рішення  від  22.05.03  господарського  суду   Чернігівської
області залишено без змін.
 
Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до ст. 165 Цивільного
кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  якщо сторонами  не  визначено  строк
виконання  зобов'язання  кредитор  має  право вимагати,  а боржник
зобов'язаний виконати вимогу кредитора  на  протязі  семи  днів  з
моменту пред'явлення вимоги кредитором.
 
Не погоджуючись з судовими рішеннями ВАТ "Чернігівське хімволокно"
звернулось у Вищий господарський суд України з касаційною  скаргою
і  просить їх скасувати,  посилаючись на те,  що в порушення вимог
ст.  22 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
судом задоволено клопотання позивача про уточнення і зміну підстав
позовних вимог,  але вищевказана стаття надає право позивачу  лише
до  прийняття  рішення  зі  справи  змінити  підставу  або предмет
позову,  збільшити  розмір  позовних  вимог  за  умови  дотримання
встановленого порядку досудового врегулювання.  Таким чином, судом
порушено ст. 58 Господарського процесуального кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
яка  дозволяє  те,  що  в одній позовній заяві може бути об'єднано
кілька  вимог,  зв'язаних  між  собою  підставою  виникнення   або
поданими доказами.
 
Колегія суддів,   приймаючи  до  уваги  межі  перегляду  справи  в
касаційній  інстанції,  проаналізувавши  на   підставі   фактичних
обставин  справи  застосування норм матеріального і процесуального
права  при  винесенні  оспорюваного   судового   акту,   знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
 
Державна акціонерна     енергопостачальна    компанія    та    ВАТ
"Чернігівське підприємство хімволокно" 01.01.97 уклали  договір  №
1В на користування теплової енергії в гарячій воді та договір № 1П
на відпуск теплової енергії в парі.
 
Господарським судом   Чернігівської   області   встановлено,    що
правонаступником Державної акціонерної енергопостачальної компанії
є ТОВ "ТехНова", а правонаступником ВАТ "Чернігівське підприємство
хімволокно" є ВАТ "Чернігівське хімволокно".
 
Звертаючись до  господарського  суду  з  позовною заявою № 187 від
20.03.03 ТОВ "ТехНова" просив стягнути борг в сумі 1 478  033,  05
грн.  який  виник  на підставі договору № 1В на постачання гарячої
води.
 
08.05.03 позивач  звернувся  до господарського суду з заявою № 288
від 06.05.03 про уточнення позовних вимог, якою він змінив позовні
вимоги і просив стягнути борг в сумі 1461781,  86 грн., який виник
на підставі договору № 1В від 01.01.97 на постачання гарячої  води
та на підставі договору № 1П від 01.01.97 на постачання пару.
 
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
         позивач вправі до прийняття рішення по справі  змінити
підставу  або  предмет  позову,  збільшити  розмір позовних вимог,
відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
 
Статтею 58      Господарського      процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
         передбачено,  що в  одній  позовній  заяві  може  бути
об'єднано  кілька вимог,  зв'язаних між собою підставою виникнення
або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних
позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в
одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або
в рішенні.
 
Об'єднання вимог  за  підставами  виникнення  означає,   що   вони
походять  від  загальної  підстави.  Об'єднання  вимог за поданими
доказами має місце тоді,  коли  позивач  використовує  ті  ж  самі
докази, які відносяться до одного і того ж договору.
 
Колегія суддів  вважає,  що  господарськими судами порушені вимоги
ст.  58 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
оскільки  підстави виникнення позовних вимог про стягнення боргу в
даному випадку є різними,  в  одному  випадку  це  порушення  умов
виконання  договору  №  1В  від  01.01.97  за користування гарячою
водою,  в іншому  випадку  це  порушення  умов  договору  №1П  від
01.01.97   на   користування   паром.   Відповідно   і  розрахунки
проводилися за кожним договором окремо та  за  різними  платіжними
дорученнями.
 
До того   ж,   господарськими   судами  не  дано  належної  оцінки
документам обліку на постачання гарячої води  та  пару  за  кожним
договором окремо та розрахунковим документам, що не дає можливості
встановити чи мають  вони  відношення  до  договору  №  1В  чи  до
договору № 1П.
 
Зважаючи на   те,   що  відповідно  зі  ст.  111-7  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         касаційна інстанція  не
має  право  встановлювати або вважати доведеними обставини,  що не
були встановлені  в  рішенні  чи  постанові  господарського  суду,
вирішувати  питання  про достовірність того чи іншого доказу,  про
перевагу одних доказів над іншими,  тому рішення  та  постанова  у
справі  підлягають скасуванню,  а справа передачі на новий розгляд
господарському суду Чернігівської області.
 
При новому розгляді справи принагідно повно та  всебічно  вияснити
всі   обставини   справи,   дати  їм  належну  правову  оцінку  та
постановити законне та обґрунтоване рішення.
 
На підставі викладеного,  керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,
111-11  -  111-12  Господарського   процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу задовольнити.
 
Рішення від 22.05.03 p.  господарського суду Чернігівської області
та    постанову    від   23.07.03   p.   Київського   апеляційного
господарського суду зі справи № 12/121 скасувати.
 
Справу направити  на  новий   розгляд   до   господарського   суду
Чернігівської області.
 
Головуючий В.С. Божок
Судді      М.І. Хандурін
           М.М. Черкащенко