ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
 29.01.2003                                        Справа N 6/101
 
   Вищий господарський  суд  України  у складі колегії суддів:
 
                  Перепічая В.С. - головуючого,
                  Вовка І.В.,
                  Гончарука П.А.
 
розглянувши касаційну  скаргу  ЖКК  ДКО "Київміськбудматеріали" на
рішення господарського суду м.  Києва від 23.10.01р.  та постанову
Київського  апеляційного  господарського  суду  від 22.08.02 р.  у
справі №  6/101  за  позовом  кооперативу  "Нейтрон"  до  ЖКК  ДКО
"Київміськбудматеріали",    третя    особа   Державне   комунальне
управління  по  утриманню  будівель,   споруд   та   прибудинкової
території Печерського району м. Києва про стягнення 86603,37 грн.,
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
У березні  2001  кооператив  "Нейтрон" звернувся до господарського
суду  м.Києва  з  позовом  до  Житлово-комунальної   контори   ДКО
"Київміськбудматеріали" про стягнення 86603,37 грн. заборгованості
по договору № 165.
 
Рішенням господарського  суду  м.Києва   від   23.10.01р.   (суддя
Хілінська  В.В.)  позов  задоволено частково,  стягнуто на користь
кооперативу  42476,23  грн.,  9456,91  грн.  пені,  17214,91  грн.
інфляційних збитків, 4156,47 грн. 3% річних та 733,05 грн. судових
витрат.
 
Постановою Київського   апеляційного   господарського   суду   від
22.08.2002  (судді  Новіков М.М.,  Мачульський Г.М.,  Мартюк А.І.)
апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення,  а рішення
господарського суду м. Києва від 23.10.01р. без змін.
 
У касаційній   скарзі   відповідач   просить   скасувати   рішення
господарського  суду  м.  Києва  від   23.10.01р.   та   постанову
Київського  апеляційного  господарського  суду  від  22.08.02р.  у
справі № 6/101,  а справу передати на новий розгляд господарського
суду  м.Києва,  посилаючись  на те,  що вони прийняті з порушенням
норм матеріального права.
 
У своєму відзиві  на  касаційну  скаргу  позивач  заперечує  проти
доводів  касаційної  скарги  і  просить  відмовити  відповідачу  у
задоволенні касаційної скарги,  а рішення господарського  суду  м.
Києва від 23.10.01р. залишити без змін.
 
Заслухавши пояснення  представника  позивача,  обговоривши  доводи
касаційної скарги,  перевіривши  правильність  застосування  судом
норм матеріального і процесуального права,  колегія суддів вважає,
що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
 
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що між сторонами був
укладений договір на комунальні послуги та обслуговування орендної
площі.
 
Порядок розрахунку    комунальних    послуг    та    послуг     на
санітарно-технічне  обслуговування  сторони  визначили в 4 розділі
договору.  Умовами договору передбачено,  що плату  за  комунальні
послуги  мали  перераховувати  щомісячно  ,  в  термін до 25 числа
поточного місяця.
 
Внаслідок невиконання   відповідачем   умов    договору    виникла
заборгованість  за період з 01.01.  по 31.12.98р.  в сумі 42476,23
грн.
 
Відповідно до  ст.  111-5  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
           касаційна
інстанція  використовує  процесуальні  права суду першої інстанції
виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти
їх встановлення у рішенні, постанові господарського суду.
 
Згідно ст.  71  ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
         загальний строк для захисту
права за позовом особи,  право якої порушено  (позовна  давність),
встановлюється в три роки.
 
Стаття 72  ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
         встановлює,  що скорочені строки
давності тривалістю в шість місяців діють, зокрема за позовами про
стягнення неустойки (штрафу, пені).
 
Стаття 76  ЦК  України  ( 1540-06  ) (1540-06)
         визначає,  що перебіг строку
позовної давності починається з дня  виникнення  права  на  позов.
Право  на  позов  виникає з дня,  коли особа дізналася або повинна
була дізнатися про порушення свого права.
 
Позовна заява по даній справі була подана у березні 2001р.
 
Суди попередніх інстанцій розглядаючи справу та приймаючи  рішення
недостатньо  повно та об'єктивно встановили всі фактичні обставини
справи,  невірно застосували норми матеріального  права,  стосовно
додержання  позивачем  строку  позовної  давності,  щодо заявлених
вимог.
 
До того ж,  всупереч роз'яснень,  що містяться в  п.  6  Постанови
Пленуму  Верховного  Суду України від 29.12.76р.  № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
         (із змінами і доповненнями)  мотивувальна
частина судового рішення не містить в собі розрахунків, з яких суд
виходив при задоволенні грошових вимог.
 
За таких  обставин,  рішення  від  23.10.2001  та  постанова   від
22.08.02р.  підлягають  скасуванню,  а  справа  передачі  на новий
розгляд.
 
При новому розгляді справи суду  слід  врахувати  наведене,  більш
ретельно  з'ясувати  дійсні  обставини  справи,  права і обов'язки
сторін і в залежності від встановленого та вимог  закону  вирішити
спір.
 
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.  111-5, 111-7, 111-9,
111-10,  111-11    Господарського процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В  :
 
Касаційну скаргу задовольнити.
 
Рішення господарського суду м.Києва від 23.10.2001 p. та постанову
Київського апеляційного  господарського  суду  від  22.08.2002  p.
скасувати,   а   справу   №   6/101   передати  на  новий  розгляд
господарського суду м.Києва.
 
Головуючий Перепічай В.С.
Судді      Вовк І.В.
           Гончарук П.А.