ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
28.01.2003 Справа N 1/4/744
Вищий господарський суд України розглянув касаційну скаргу
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у м. Запоріжжі на постанову від
15.11.2002 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у
справі N 1/4/744 господарського суду Запорізької області за
позовом відкритого акціонерного товариства "З...", м. Запоріжжя,
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання частково
недійсним рішення, а також про визнання такими, що не підлягають
виконанню платіжних вимог, встановив:
У травні 2002 року відкрите акціонерне товариство "З..."
пред'явило в суді позов до Спеціалізованої державної податкової
інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі
про визнання недійсним рішення від 10.05.2002 N 14 про стягнення
коштів та продаж інших активів платника податків у рахунок
погашення його податкового боргу та визнання платіжних вимог від
11.05.2002 N 289, N 297, від 14.05.2002 N 307, N 308 такими, що не
підлягають виконанню.
У червні 2002 року позивач доповнив позовні вимоги та просив
визнати недійсним рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від
25.01.2002 N 14-32-01-00191224/1829 про застосування та стягнення
сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків,
зборів (обов'язкових платежів) та пені за порушення податкового та
іншого законодавства, яким до нього були застосовані штрафні
(фінансові) санкції по податку на прибуток на загальну суму
9322179,42 грн., з них 7545743,72 грн. податку на прибуток і
1776435,70 грн. фінансові санкції по податку на прибуток.
Рішенням господарського суду Запорізької області від
05.07.2002 позов задоволено. Визнано недійсними рішення СДПІ по
роботі з ВПП N 14 від 10.05.2002 про стягнення коштів та продаж
інших активів платника податків у рахунок погашення його
податкового боргу та N 14-32-01-00191224/1829 від 25.01.2002 про
застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій,
донарахованих сум податків, зборів (обов'язкових платежів) та пені
за порушення податкового та іншого законодавства.
Визнано такими, що не підлягають виконанню, платіжні вимоги
від 11.05.2002 N 297, N 298 від 14.05.2002 N 307, N 308.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 15.11.2002 рішення залишено без змін.
Задовольняючи позов і залишаючи рішення без змін, судові
інстанції виходили з того, що позивачем не порушено 10-денний
термін для подачі повторної скарги до Державної податкової
адміністрації у Запорізькій області, яка рішення за скаргою в
20-денний термін не прийняла, а залишила її без розгляду.
Враховуючи вимоги пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
скарга ВАТ "З..."
вважається цілком задоволеною.
У касаційній скарзі Спеціалізована державна податкова
інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі
просить рішення господарського суду Запорізької області від
05.07.2002 та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 15.12.2002 скасувати і прийняти нове
рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на те, що при
розгляді справи господарськими судами порушені норми матеріального
та процесуального права, а саме: п. 12 Інструкції про порядок
застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної
податкової служби ( z0268-01 ) (z0268-01)
, пп. 5.2.2 ст. 5 Закону України
N 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
"Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а також
статті 24, 34, 38 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін,
перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх
юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли платник
податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму
податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що
суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за
межі його компетенції, встановленої законом, такий платник
податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою
про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та
може супроводжуватись документами, розрахунками та доказами, які
платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути
подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів,
наступних за днем отримання платником податків податкового
повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що
оскаржується.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не
надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або
протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого
органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь
платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених
строків.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи,
рішення Спеціалізованої державної інспекції по роботі з великими
платниками податків у м. Запоріжжі N 2706/10/32-02 від 05.04.2002,
яким залишено без змін оскаржуване відкритим акціонерним
Товариством "З..." рішення N 14-32-01-00191224/1829 від 25.01.2002
про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій,
донарахованих податків, зборів (обов'язкових платежів) та пені за
порушення податкового та іншого законодавства (податок на прибуток
і штрафні санкції в сумі 9322179,42 грн.), отримане позивачем
08.04.2002.
18.04.2002 відкрите акціонерне товариство "З..." оскаржило це
рішення, про що поштою направило скаргу до Державної податкової
адміністрації у Запорізькій області.
Таким чином, суд дійшов правильного висновку, що скарга
платником податку на рішення контролюючого органу направлена у
строки, передбачені Законом України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Посилання відповідача на те, що скарга повинна бути подана
безпосередньо до контролюючого органу в 10-денний термін, а не
направлена поштою з дотриманням 10-денного терміну, на оскарження
спростовується вищенаведеним Законом ( 2181-14 ) (2181-14)
і п. 3 Положення
про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами
державної податкової служби ( z0723-96 ) (z0723-96)
, розробленому,
затвердженому і зареєстрованому в Мін'юсті України на підставі
норм Закону N 2181 від 21.12.2000, який передбачає, що скарга
(заява) повинна бути викладена в письмовій формі та надіслана до
органу державної податкової служби поштою або передана фізичною чи
юридичною особою через представника.
Таким чином, у Державної податкової адміністрації у
Запорізькій області не було підстав приймати рішення
N 1912/10/25-020 від 25.04.2002 про залишення без розгляду у
зв'язку з порушенням 10-денного терміну, а також як таке, що не
відповідає вимогам Закону N 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000, а
необхідно було прийняти мотивоване рішення по суті, яке повинно
відповідати п. 10 Положення про порядок подання та розгляду скарг
платників податків органами державної податкової служби
( z0723-96 ) (z0723-96)
.
Враховуючи, що у 20-денний термін не було прийнято мотивоване
рішення за скаргою позивача, то суд дійшов правильного висновку
про задоволення її на користь платника податків.
Відкрите акціонерне товариство "З..." оспорювало саме рішення
N 14-32-01-00191224/1829 від 25.01.2002, тому суд обгрунтовано
визнав його недійсним у зв'язку з неотриманням мотивованого
рішення за скаргою у 20-денний термін і рішення N 14 від
10.05.2002 та платіжних вимог.
З урахуванням викладеного, постановлені судовими інстанціями
рішення відповідають вимогам закону і обставинам справи і підстав
для їх скасування не вбачається.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової
інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі
залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 15.11.2002 та рішення
господарського суду Запорізької області від 05.07.2002 у справі
N 1/4/744 без змін.
"Вісник господарського судочинства",
N 2, 2003 р.