ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.01.2003 Справа N 26/804
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т.Добролюбової - головуючого
Т.Дроботової
В.Цвігун
за участю представників:
позивача не з'явилися
відповідача Демшевська Л.А. - дов. від 19.02.2002 р.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському
районі м. Києва
на постанову від 17.10.2002 р. Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 26/804 господарського суду м. Києва
за позовом Закритого акціонерного товариства "Укрімпекс"
до Державної податкової інспекції у Жовтневому
районі м. Києва (правонаступник ДПІ у
Солом'янському районі м. Києва)
про визнання недійсним рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Києва №
1858/10/23-5-24595995-4288 від 01.06.2001 р.
В С Т А Н О В И В:
ЗАТ "Укрімпекс" до господарського суду м. Києва був заявлений
позов про визнання недійсним рішення ДПІ у Жовтневому районі м.
Києва № 1858/10/23-5-24595995-4288 від 01.06.2001р. про
застосування та стягнення сум штрафних санкцій, донарахованих сум
податків, зборів (обов'язкових платежів) та пені за порушення
податкового законодавства, яким зменшено суму бюджетного
відшкодування по ПДВ на 6458 грн. та застосовані штрафні санкції
по податку на додану вартість у сумі 3229грн. (50%).
Підставою для прийняття оспорюваного рішення став акт від
24.05.2001р. № 153-04-23-5017 про результати тематичної
документальної перевірки обґрунтованості відшкодування з бюджету
сум податку на додану вартість ЗАТ "Укрімпекс", в якому зазначено,
що станом на 29.04.2001р. сплата податку на додану вартість до
бюджету ПП "Будсервіс" не підтверджена ДПІ у Печерському районі м.
Києва, джерело відшкодування ПДВ ЗАТ "Укрімпекс" на суму 6458 грн.
відсутнє, а тому ЗАТ "Укрімпекс" безпідставно відобразило у грудні
2000р. податковий кредит в сумі 6458грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 27.11.2001р. (суддя
Пінчук В.І) позовні вимоги задоволені повністю, а саме рішення ДПІ
у Жовтневому районі м. Києва № 1858/10/23-5-24595995-4288 від
01.06.2001р. визнано недійсним.
Приймаючи рішення, суд прийшов до висновку, що відповідно до вимог
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
невключення контрагентом позивача - ПП "Будсервіс ЛГП" податкових
зобов'язань за грудень 2000р. по податку на додану вартість в
розмірі 6458,4 грн. не може бути підставою для зменшення
бюджетного відшкодування позивачу в сумі 6458,4 грн. і
застосування до останнього фінансових санкцій.
За апеляційною скаргою ДПІ у Жовтневому районі м. Києва Київський
апеляційний господарський суд переглянув рішення господарського
суду м. Києва від 27.11.2001р. в апеляційному порядку і постановою
від 17.10.2002р. залишив його без змін з тих же підстав.
ДПІ у Солом'янському районі м. Києва (яка є правонаступником ДПІ у
Жовтневому районі м. Києва) подала до Вищого господарського суду
України касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного
господарського суду, в якій просить рішення та постанову у даній
справі скасувати, в позові відмовити, мотивуючи касаційну скаргу
доводами про неправильне застосування судом норм матеріального
права.
При цьому ДПІ у Солом'янському районі м. Києва обґрунтовує
касаційну скаргу тим, що враховуючи вимоги підпункту 7.2.3 статті
7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та
частини 2 статті 2 Закону України "Про систему оподаткування"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
податкові зобов'язання, вказані в податкових
накладних продавця (ПП "Будсервіс"), не відповідають його
фактичним зобов'язанням. Податковий кредит з податку на додану
вартість не приймається, оскільки податковий кредит не
підтверджується податковими зобов'язаннями продавця цих товарів
(робіт, послуг), а податкова накладна не виконує своєї функції і
оригінал податкової накладної не підтверджується копією.
В зв'язку з тим, що станом на 29.04.2001р. сплата податку на
додану вартість до бюджету ПП "Будсервіс" не підтверджена ДПІ у
Печерському районі м. Києва, джерело відшкодування ПДВ у позивача
на суму 6458,4 грн. відсутнє, а тому в порушення Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
ЗАТ "Укрімпекс"
безпідставно відобразило у грудні 2000р. податковий кредит в сумі
6458,4грн.
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б., пояснення присутнього у
судовому засіданні представникавідповідача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній
справі, проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних
обставин правильність застосування господарськими судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального права, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Відповідно до підпункту 7.4.1 статті 7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит звітного
періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих)
платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням
товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу
валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно з підпунктом 7.4.5 статті 7 вказаного Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не дозволяється включення до податкового кредиту будь - яких
витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими
накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (пocлуг) -
актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який
засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт
(послуг).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом
податкової служби суми податку, попередньо включені до складу
податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим
пунктом документами, платник податку несе відповідальність у
вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством,
нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену
зазначеними цим пунктом документами.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої та
апеляційної інстанції при розгляді справи, віднесення сум податку
на додану вартість до податкового кредиту у грудні 2000р.
проводилось позивачем на підставі податкової накладної № 239 від
13.12.2000р. на суму 38750,4грн. (в т.ч. ПДВ - 6458,4грн.),
отриманої від ПП "Будсервіс-ЛГП", зареєстрованого як платник
податку на додану вартість.
На підставі підпункту 7.7.3 статті 7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі коли за результатами
звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї
статті ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, має від'ємне значення, така сума підлягає
відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України
протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової
декларації за звітний період.
Закон України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не
пов'язує умови відшкодування податку на додану вартість з
наявністю доказів сплати контрагентом за угодою суми цього
податку.
Таким чином, приймаючи рішення та постанову, суди першої та
апеляційної інстанцій обґрунтовано прийшли до висновку, що не
включення контрагентом позивача податкових зобов'язань за грудень
2000р. по податку на додану вартість в розмірі 6458,4грн. не може
бути підставою для зменшення бюджетного відшкодування позивачу в
сумі 6458,4 грн. і застосування до останнього фінансових санкцій.
Зважаючи на викладене, судами першої та апеляційної інстанцій дана
правильна юридична оцінка обставин справи, внаслідок чого
правомірно було визнано недійсним рішення ДПІ у Жовтневому районі
м. Києва № 1858/10/23-5-24595995-4288 від 01.06.2001р.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду м. Києва від 27.11.2001 р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.10.2002 р. у справі № 26/804 залишити без зміни, а касаційну
скаргу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва - без задоволення.
Головуючий Т. Добролюбова
Судді Т. Дроботова
В. Цвігун